Львівські "Карпати" – як команда опинилася на краю провалля

З чого все почалося – від стабільності до фінансової кризи.

"Карпати" були однією з тих команд, яка в останні роки славилася тим, що продавала своїх гравців.

Саме це і наповнювало бюджет команди, тож клуб був навіть в плюсі.

Взимку 2019 року в шотландський "Селтік" продали Мар’яна Шведа, перед тим в оренду в аргентинський "Рівер Плейт" відправився колумбієць Хорхе Карраскаль.

Та як виявилося, цього було недостатньо.

Клуб вже тоді відчував значні фінансові проблеми.

"Вже 6 років другий інвестор не дав на клуб ні копійки.

Весь цей час клуб фінансується половинчасто, однією людиною.

Я не називаю прізвищ, просто кажу – другий інвестор.

Є акціонерна угода.

В Петра Петровича Димінського – управляючий пакет, в іншого інвестора – контролюючий.

У 2010 році разом з Димінським внесли по 10 мільйонів доларів в статутний капітал.

Клуб на це жив два роки, після цього – ні копійки.

Він зобов’язався фінансувати клуб разом з Петром Димінським.

І не робить цього.

Без нього ми навіть в формальному сенсі нічого зробити не можемо.

Фактично блокується робочий процес.

"Другий" інвестор ігнорує загальні збори учасників "Карпат".

Через це ми не можемо генерального директора призначити без приставки "в.

о.", бюджет затвердити не можемо.

Отак і живемо.

Якби другий інвестор реагував на регулярні звернення, виконував свої зобов’язання, (щодо того ж фінансування порівну), то в "Карпат" не було б таких проблем", – ще влітку 2019 року розповів виконавчий директор "Карпат" Ростислав Ящишин в інтерв’ю Tribuna.

Вихід з ситуації – новий стадіон.

Вирішити ситуацію з фінансуванням "Карпати" вирішили, побудувавши новий стадіон на місці старого.

Та проблема тому, що стадіон у власності міської влади.

І для робіт на ньому треба дозвіл.

Однак самої чаші стадіону теж мало, і клуб просив у міської влади надати в оренду чималий шмат землі навколо стадіону – понад 8 гектарів.

Місткість стадіону планувалося зменшити до 15 тисяч глядачів (зараз – 28 тисяч), а разом з новим стадіоном побудувати спортивний центр та зал для ігрових видів спорту на тисячу глядачів, заклади харчування, ресторани, розважальні клуби, магазини.

Фактично – торгово-розважальний центр.

Клуб це назвав інвестиційним проєктом "Карпати-2020".

І ніби саме цей проєкт мав би забезпечити фінансування клубу в майбутньому.

"Що буде, коли "Карпати" отримають цю територію? Сподіваюсь, президент отримає друге дихання в плані підтримки клубу.

Що буде, якщо "Карпати" її не отримають? Боюсь, що на цьому участь Петра Петровича у фінансуванні "Карпат" може завершитись.

Принесемо печатку клубу в сесійну залу Львівської міської ради і там його місту і подаруємо.

Хай займаються далі самі.

Тут варто зрозуміти, що ніхто з людей не вічний, але клуб має існувати.

Ця земля має дозволити втілити в життя величезний інвестиційний проєкт, що буде працювати конкретно для "Карпат".

За успішної реалізації цього проєкту клуб отримає стабільне фінансування", – переконував Ростислав Ящишин в тому ж інтерв’ю.

Проєкт розбудови території навколо стадіону "Україна" (ілюстрація: ФК "Карпати").

Але дозволу в міста клуб поки не отримав.

Хоча на початку 2020 року після зустрічі міського голови Львова Андрія Садового та керівництва клубу, Ростислав Ящишин запевнив, що усю роботу з підготовки і подання необхідних документів для розгляду питання на сесії успішно завершено, тож вже 23-го січня ФК "Карпати" очікує на доленосне рішення депутатського корпусу щодо стадіону.

Заборгованість перед футболістами.

Та ситуацію це не дуже врятувало.

Грошей у команди не було.

Заборгованості перед футболістами досягли трьох місяців.

Інформацію про це підтвердив і головний тренер команди Роман Санжар в коментарі "Команда №1".

"Досить значні заборгованості перед гравцями.

І це дуже ускладнює селекційну роботу.

Який поважаючий себе футболіст погодиться сісти за стіл переговорів, знаючи, що у його нової команди є фінансові проблеми", – заявив Роман Санжар.

Футболісти покидають "Карпати".

Немає грошей – немає і футболістів.

Спочатку гравці відмовилися виходити на тренування, якщо перед ними не погасять заборгованості.

При цьому була інформація, що деякі легіонери навіть не приїхали до Львова після зимової відпустки.

А вже після цього футболісти почали покидати клуб.

Першим став нападник Крістіан Понде.

Після цього пішов Франціско Ді Франко – його продали у "Дніпро-1" (сума трансферу не повідомляється).

А 21 січня за один день команда розпрощалася одразу з п’ятьма гравцями – захисники Олександр Кучер, Сергій Вакуленко, Олексій Ковтун та півзахисник Назар Вербний покинули клуб як вільні агенти, а Олексія Гуцуляка продали в чернігівську "Десну".

Всі вони були гравцями основи (за винятком Кучера, який не грав через травму).

Тож хто буде грати весною – поки невідомо.

Для прикладу, в команді залишилося лише п’ять захисників.

При цьому центральний з них лише один – Тім Халл.

Що очікує на команду.

Про це важко сказати.

Зараз команда йде на останньому місці та головний претендент на виліт в Першу лігу.

Зважаючи, що підсилення немає, а гравці основи йдуть, то врятуватися буде вкрай важко.

А після вильоту в Першу лігу слід очікувати скорочення рекламних доходів.

Якщо в команди немає стабільного інвестора (простіше кажучи власника, який постійно вкладає гроші в клуб), то утримувати команду стане важче.

І буде чергова хвиля футболістів, які покидатимуть клуб.

Зважаючи, наскільки сильно змінилася Перша ліга (чимало потужних команд), то швидкого повернення в УПЛ теж навряд чи можна очікувати.