Чергова суперечка довкола освітнього закону: чим невдоволені ексрегіонали та угорці

А все тому, що в документі законотворці прописали моделі навчання державною у школах нацменшин.

Тож уже традиційно за російську вступилися колишні регіонали.

Постанову про скасування цього закону навіть зареєстрували у парламенті.

Водночас представникам громадських організацій Угорщини цей закон теж не подобається.

Що передбачає документ і як на це реагують безпосередньо у школах – з'ясовували кореспонденти "5 каналу".

В Одеській гімназії №5 учням від початку нового семестру частину предметів викладають двома мовами: державною та російською.

Восьмий клас – один із п'яти російськомовних у навчальному закладі.

Двомовність у російськомовних класах запровадили поки на уроках фізкультури, трудового навчання, образотворчого мистецтва, основ здоров’я та історії України.

"Були своєрідні протести, але потім ми з батьками розмовляли і говорили про те, що треба щось змінювати, адже дітям у подальшому треба спілкуватися українською мовою правильно, всі іспити – також українською мовою.

Тому зараз все добре", – розповідає вчителька історії Олена Аністратенко.

У такий спосіб гімназія готується виконувати закон про загальну середню освіту, ухвалений 16 січня.

Українську у школах нацменшин вивчатимуть за трьома моделями:.

Перша – рідною мовою навчатимуться корінні народи.

Приміром, кримські татари;.

Друга – материнською мовою викладатимуть у початкових класах нацменшин, мови яких належать до Європейського Союзу.

До прикладу: румунська, угорська, польська тощо.

Вже з 5-го класу не менше 20% програми має викладатися українською.

У 9-му – не менше 40%.

А зі старшої школи всі 60% - державною;.

Третя модель стосується, зокрема, російської.

Для початкової школи предмети викладатимуть материнською.

А з 5-го класу 80% матеріалу читатимуть українською.

В одеській гімназії запевняють: проблем із впровадженням норм освітнього закону не бачать.

"Я, дійсно, не бачу проблеми переходу.

Для мене 80% не є критичними", – переконана директорка освітнього закладу Ірина Болгарина.

Але критичним є для тієї держави, яка через мову розв'язала війну на сході України.

Про дискримінацію російськомовних в Україні лементують у Росії.

Відповідні заяви ретранслюють народні депутати від фракції "Опозиційна платформа - За життя".

Постанову про скасування закону не забарилися – зареєстрували у парламенті.

Водночас, у профільному міністерстві кажуть, що закон про повну загальну середню освіту – це компроміс, якого під час консультацій досягли з представниками нацменшин.

"Ті позиції, які викладені у п'ятій статті закону "Про повну загальну середню освіту" свідчать про рівень цього компромісу, на який могла піти держава в освітньому процесі", – коментує заступниця міністра освіти і науки Любомира Мандзій.

Мовне питання гостро стоїть й на Закарпатті.

Так, одна зі шкіл в Ужгороді – угорськомовна.

Тут державною викладають українську мову та літературу, фізкультуру та захист вітчизни.

"Суттєвим є питання, чи відсоток викладання української мови залежить від кількості годин, чи від кількості, наприклад, предметів.

А це зовсім різні цифри", – наголошує заступниця директора з навчально-виховної роботи гімназії Єва Борисова.

Тим часом представники громадських організацій Угорщини заявляють: пропозиції низки європейських відомств взяті до уваги не в повному обсязі, а термін, визначений законом для переходу на українську мову, закороткий.

"Треба щонайменше до 10 років.

Адже люди не підготовлені для того, аби це питання сьогодні ворушити.

А законодавство поставило таку наріжну точку, що це повинно бути у 2023 році", – каже голова Демократичної спілки угорців Ласло Зубанич.

Водночас Україна сподівається, що освітній закон налагодить відносини з Угорщиною.

Позаяк чільник закордонного відомства Петер Сійярто раніше заявляв: розблокують Комісію Україна-НАТО тільки після внесення поправок до законів про мову та освіту.

Закон про загальну середню набуде чинності після того, як його підпише голова Верховної Ради та президент.

Але поки що вони зробити цього не можуть, оскільки наступний сесійний тиждень почнеться 4 лютого.