Як судді змінюють законодавсто на свою користь: обурливі факти

НЕчесть тижня.

Справа стосувалась довічного утримання судді у відставці Антоніни Дорошенко.

Судова адміністрація підрахувала, що Дорошенко працювала суддею 23 роки, 9 місяці та 15 днів, а тому заслуговує на утримання e розмірі 86% від зарплати.

Проте суддя стверджувала що до стажу треба було включити ще 14 років роботи прокурором, а розмір утримання збільшити до 90% тому й подала позов.

У 2017 році перша й апеляційна інстанції ухвалили рішення на користь екссудді.

Однак у листопаді 2019 року Верховний суд став на бік Пенсійного фонду і у позові повністю відмовив.

Суд посилався на чинну на момент виходу Дорошенко у відставку редакцію закону про судоустрій і статус суддів.

Відповідно до редакції закону, робота прокурором не зараховується у стаж судді.

Але вже через місяць Антоніна Дорошенко подала до Верховного суду заяву про виправлення описки, а Верховний суд її задовольнив.

Важливо! Абзац "Відповідач правомірно не врахував до стажу роботи позивачки на посаді судді, її роботу на посаді помічника прокурора…".

Верховний суд переформулював на: "Відповідач помилково не врахував до стажу роботи позивачки на посаді судді, її роботу на посаді помічника прокурора…".

Крім того, судді змінили суть рішення на протилежне, у касаційній скарзі відмовили й залишити рішення попередньої інстанції без змін.

Таким чином позов екссудді Дорошенко задовольнили та підвищили розмір її утримання.

Зазвичай описки – це незначна одруківка у прізвищі, адресі чи помилка у сумі.

У цій же справі виправлення було занадто значним, щоб сприйняти це за просту помилку.

Позов екссудді Дорошенко задовольнили та підвищили розмір її утримання.

Судді Верховного суду таким рішення показали іншим колегам, що можна назвати будь-яке твердження у рішенні "опискою" та змінити його на протилежне.

А якщо ви одразу не розібрались у справі і прийняли незаконне рішення, то може вам не варто залишатись на посаді.

Цю справу розглядали судді Касаційного адмінсуду Лариса Мороз, Анна Бучик та Андрій Рибачук.

До слова, суддя Мороз, яка була доповідачокою, раніше отримувала висновок про недоброчесність від Громадської ради доброчесності, за те що покривала суддів Майдану.

В травні 2016 року суддя у складі колегії Вищого адміністративного суду України, скасувала подання про звільнення судді Юлії Швач.

Остання дозволила взяти під варту учасників Революції Гідності.

Пізніше Верховний суд України скасував це рішення.

Суддя Касаційного адмінсуду Лариса Мороз.

В лютому 2016 року Мороз скасувала рішення про відсторонення судді Решетніка, підозрюваного в ухваленні завідомо неправосудного рішення.

Суддя з Дніпра обирав найбільш суворі запобіжні заходи учасникам мирних зібрань.

Якби Мороз тоді виправила описки й змінила свої рішення, покаравши суддів Майдану.

Натомість вона підривала довіру до судової влади, та підтверджувала стереотип про кругову поруку у суддівському корпусі.​.

Премію НЕ.

ЧЕСТЬ тижня отримали Лариса Мороз, Анна Бучик, та Андрій Рибачук.

Премію НЕ.

ЧЕСТЬ тижня за зміну рішення під виглядом виправлення описки отримують судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Лариса Мороз, Анна Бучик, та Андрій Рибачук.

Честь тижня.

І ще одна справа, яка викликала бурхливі реакції у 2020 році, стосувалась звільнення беркутівців яких обвинувачують у масових розстрілах людей на Майдані 20 лютого 2014 року.

28 грудня 2019 року Апеляційний суд Києва відпустив їх під особисті зобов'язання.

Пізніше беркутівців обміняли на українських полонених.

Низка експертів заявили, що таке рішення суду стало можливим завдяки діям прокурорів.

Адвокатська дорадча група заявила, що незалежні прокурори відмовились порушувати закон і "зливати" державне обвинувачення, тож генпрокурор замінив їх на підконтрольних прокурорів Шевеленко, Субботіна, Куцого і Мазепіну.

Реагуючи на обурення в суспільстві, генеральна прокуратура зробила заяву, але прокоментувати там вирішили не дії підлеглих, а майбутні дії суду.

У заяві було сказано, що після обміну беркутівців судовий розгляд буде продовжено, адже судом буде ухвалено рішення про оголошення обвинувачених у розшук і це стане підставою для здійснення заочного кримінального провадження.

Представниця потерпілих Євгенія Закревська звернулась до суду з заявою про відвід прокурорів.

Адже з огляду на заяви ГПУ та поведінку представників прокуратури в суді, буди сумніви в їх незалежності.

Головуючий суддя Сергія Дячук разом з судом присяжних проаналізував повідомлення на сайті ГПУ та інші публікації в ЗМІ щодо розгляду справи та вирішив задовольнити заяву.

Три з чотирьох прокурорів відвели, і ще по одному рішення відклали оскільки він не був присутній на засіданні.

Оголошуючи рішення, суддя Сергій Дячук звернув увагу на можливий тиск на суд.

Адже прогнозувати й вказувати суду його дії не має права ані генпрокуратура, ані Офіс генпрокурора, ані будь-яка інша посадова особа, тим паче у такій безапеляційній формі.

Премію ЧЕСТЬ тижня отримав суддя Святошинського районного суду міста Києва Сергій Дячук.

Дячук також подякував присутнім журналістам, за "ведення стріму із Київського апеляційного суду та надзвичайну увагу за процесом".

Ці відео та публікації допомогли йому і громадськості більше дізнався про те, що відбувалось під час процесу по беркутівцях та можливий тиск на прокурорів та суд.

Тож, премію ЧЕСТЬ тижня за захист незалежності суду присяжних отримує суддя Святошинського районного суду міста Києва Сергій Дячук.

Лауреатів премії та антипремії визначає громадська організація "Фундація DEJURE", яка моніторить перебіг судової реформи й добивається очищення суддівських лав.