ПАРЄ ухвалила новий санкційний механізм. Україна була проти

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила нову додаткову спільну процедуру реагування на серйозні порушення країнами-членами Ради Європи своїх статутних зобов'язань.

Відповідну резолюцію ПАРЄ проголосувала у середу, повідомляє Укрінформ.

«Головною метою додаткової спільної процедури є залучення країн-членів через конструктивний діалог і співпрацю до дотримання своїх статутних зобов'язань і принципів організації та унеможливлення уникнення накладання санкцій», - зазначається у резолюції, автором якої є німецький соціал-демократ Франк Швабе.

Слід нагадати, що ініціативу ввести так званий додатковий санкційний механізм, який передбачає у процесі можливого накладання санкцій на країни-члени координацію дій і взаємне схвалення рішень між Парламентською асамблеєю (ПАРЄ), Комітетом міністрів (КМРЄ) і генеральним секретарем Ради Європи, було вигадано у 2019 році з метою унеможливлення покарання Росії в ПАРЄ за агресію проти України та безумовного повернення російської делегації до Асамблеї.

Автором відповідної резолюції тоді став нідерландський сенатор, представник політичної групи лівих Тіні Кокс.

Як наголошується, процедура є саме «додатковою» до вже існуючих повноважень статутних органів у сфері накладання санкцій статутних органів РЄ.

«Ця процедура є виключною і додатковою до існуючих правил і регуляторних норм, а її імплементація не потребує жодних змін статуту (Ради Європи – ред.)», - зазначено у документі.

Голосуванню за резолюцію передували палкі дебати.

Делегати від України та групи країн, які протистоять поверненню РФ до ПАРЄ, наголошували, що нова ініціатива опрацьована так, що її майже неможливо втілити у життя, реагуючи на порушення країнами-членами, зокрема, Росією, своїх статутних зобов'язань і принципів.

Натомість, представники проросійського лобі в Асамблеї заявляли, що механізм є збалансованим і передбачає кращу координацію і діалог в організації.

Процедура може бути ініційована кожним статутним органом організації: Комітетом міністрів і Парламентською асамблеєю, – а також генеральним секретарем.

Але у процесі її реалізації братимуть участь усі три сторони.

Новий механізм включає три етапи: запровадження спільної тристоронньої місії до країни-члена, що серйозно порушує статутні зобов'язання, не дотримується стандартів, фундаментальних принципів і цінностей Ради Європи; затвердження спільної дорожньої карти із залученням країни до діалогу з метою усунення наявних порушень; можливе рішення про призупинення репрезентативних прав країни-члена у КМРЄ, а також/або у ПАРЄ, або виключення країни із організації загалом.

Як заявив у коментарі постійний представник України при Раді Європи Борис Тарасюк, українська сторона не підтримує зазначену процедуру.

Раніше Моніторинговий комітет Парламентської асамблеї Ради Європи рекомендував ратифікувати повноваження російської делегації.Також повідомлялося, що ПАРЄ дозволила російським депутатам, які голосували за анексію Криму, працювати в асамблеї.

28 січня депутати Парламентської асамблеї Ради Європи обрали у вівторок віцепрезидентом асамблеї керівника російської делегації, заступника голови Держдуми Петра Толстого.

Напередодні Україна оскаржила обрання росіянина Толстого віцепрезидентом ПАРЄ.

Також 27 січня нардепа Мережка було обрано віцепрезидентом ПАРЄ.

Як повідомлялось, Парламентська асамблея Ради Європи обрала нового президента.

Ним став бельгійський сенатор Хендрік Дамс, який змінив на цьому посту швейцарку Ліліан Морі Паск’є.

Тоді було прийнято рішення призупинити участь у засіданнях ПАРЄ, оскільки Асамблея повернула повноваження російській делегації.

Зимова сесія ПАРЄ триватиме до 31 січня.

Верховна Рада України схвалила повернення делегації до роботи в ПАРЄ 16 січня.

У постанові вказується, що метою українських представників у ПАРЄ є недопущення використання трибуни ПАРЄ для поширення російських наративів про ситуацію в Україні.