Зміна клімату, ринок землі та замулені канали, або що впливає на ринок зрошення?

Зміна клімату лише на 1,5°C призвела до збільшення кількості природних катаклізмів — масові пожежі в Австралії, затоплення Венеції тощо.

Не оминули вони і Україну.

За словами начальника відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяни Адаменко, опади стали нерівномірними, а кількість продуктивної вологи зменшилась — у 2019 році Україна недоотримала близько 15−20% опадів, або 10 тонн води на кожен гектар.

Крім того, зона ризикованого землеробства також просувається на Північ із зміною клімату, що змушує аграріїв цих областей вкладати кошти в зрошення, аби позбавити себе погодних ризиків.

За словами керівника відділу продажів техніки компанії «Фрегат» Андрія Пославського, до їх компанії у 2019 році звертались сільгоспвиробники навіть з Чернігівської області, де раніше майже не було попиту на системи зрошення через достатню кількість опадів.

Його слова підтверджують й інші постачальники зрошувальної техніки, за словами яких системи зрошення ставлять господарства майже усіх областей, Черкаської, Тернопільської чи Хмельницької, для яких це нетипово.

Чи буде розвиток?.

Основними покупцями дощувальних машин є агрохолдинги.

Наприклад «Ukrlandfarming» за шість років вклав у відновлення шляхів подачі води (каналів, лотків, трубопроводів) та в покупку сучасних поливних систем близько $20 млн.

«Врожайність культур підвищується від 30 до 50%, а у деяких культур — і на 100%, оскільки без поливу в даних кліматичних умовах взагалі неможливо отримати врожай», — зазначив керівник департаменту з питань інновацій і розвитку агробізнесу «Ukrlandfarming» Володимир Фантух.

У агрохолдингу «Harv.

East» станом на початок 2019 року під зрошенням оброблялось 1600 га.

А у найближчі роки там планують довести цей об'єм до п’яти тис.

«Ми починали на голому ентузіазмі, щоб захистити себе від посух, притаманних Сходу країни.

Але проект виправдав себе і ми тепер щорічно шукаємо під полив тисячу гектарів.

Врожайність, в середньому, збільшується в 3−4 рази», — розповів Ігор Єрмолаєв, директор бізнес напрямку «Harv.

Ємність ринку систем зрошення може сягати щонайменше $21−24 млн.

За даними Андрія Пославського, ринок коливається в межах 280−320 реалізованих одиниць широкозахватних зрошувальних систем.

В середньому вартість однієї машини складає $75 тисяч, тож вони знаходяться в переліку інвестицій, на які аграріям нелегко зважитися.

Тогоріч інвестиції активно стримувала невизначеність із ринком землі.

«Я наразі не буду купувати системи зрошення, оскільки ще невідомо, як буде працювати ринок ріллі та скільки мені коштів буде потрібно після його впровадження», — стверджує керівник господарства СТОВ «Дніпро» Андрій Душейко.

Але не всі так категоричні: «Наше господарство щороку намагається збільшувати кількість площ під зрошенням і наступний рік теж не стане винятком», — стверджує Михайло Мошкін, агроном ФГ «Строганівське».

Але загалом невизначеність — кому, коли і як продаватимуть землю, негативно вплинула на попит на зрошувальні системи.

Тим більше, зауважує Андрій Пославський, вистачало й інших факторів.

«У 2019 році, в де-яких районах зросли ціни на воду через зміни у ринку електроенергії, в цих районах суттєво збільшився період окупності інвестицій у зрошення.

Особливо це стало відчутно в Дніпропетровській області, там вартість води піднялась до 5 гривень за кубометр.

Але навіть при такій ціні машина окуповується, тільки вже не за три роки, а за п’ять.

Люди фактично були не готові до такої ціни, негативу додало ще й укріплення курсу гривні в сезон продажу врожаїв, та вихід є і наша компанія бачить його в напрямку інтелектуалізації систем зрошення та комплексного підходу до питання — Де? Коли? І головне — скільки? виливати води, для отримання планового врожаю з мінімізацією витрат на полив», — стверджує Андрій Пославський.

Позитиву додає той факт, що на 2020рік подовжено програму часткової компенсації вартості техніки вітчізняного виробництва, що суттєво допомагає сільгоспвиробникам зменшити терміни окупності інвестицій у зрошення, та збільшити ефективність своїх підприємств.

За підрахунками продукт-менеджера відділу зрошувальної техніки агробудівельного альянсу «Астра» Василя Бабицького, імпорт дощувальних машин за рік впав на 36%, до приблизно 218 одиниць техніки.

Також стримуючим фактором розвитку ринку систем зрошення є погана інфраструктура.

Втім, цю проблему намагаються вирішити за допомогою міжнародних інвестицій, зокрема на Одещині Європейський банк реконструкції і розвитку запускає новий проект з реконструкції Нижньодністровської іригаційної системи.

А президент України Володимир Зеленський під час щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) презентував міжнародним інвеcтoрам і представникам міжнародної спільноти ряд великих інвестиційних проектів, серед яких був і проект розвитку зрошення в Херсонській області.

Загалом ринок зрошувальних систем є ринком відкладеного попиту, який в будь-який момент може вистрілити.

Адже у 2020 році питання дефіциту вологи в ґрунті наразі гостре — станом на кінець січня снігу наразі немає і, за словами Тетяни Адаменко, якби не тумани та мряка, в Україні б спостерігалась зимова посуха, оскільки середньодобові температури у більшості областей наразі коливаються від 0 до +2°C.

За словами Андрія Пославського, наразі старих радянських машин типу ДМУ в експлуатації знаходиться близько 4 тисяч і усі вони потребують заміни: «З часом аграрії мають їх масово заміни.

Але ми цього чекаємо вже 10 років.

Натомість сільгоспвиробники продовжують життя старих агрегатів як тільки можуть».

Моделі та культури.

Що ж стосується вибору зрошувальних систем, то, за словами спеціаліста компанії «Астра», найбільшою популярністю користуються кругові системи зрошення довжиною від 400 до 500 метрів.

Це пояснюється тим, що старі машини для зрошення ДМУ «Фрегат» мали такі самі габарити.

У 2019 році тенденція змінилась.

«Раніше більшим попитом користувались кругові машини, але у минулому році ми відмітили тенденцію збільшення продажів іподромних зрошувальних систем.

Але я вважаю, що з часом ринок прийде до того, що переобладнає усі фронтальні та іподромні на кругові системи зрошення.

Обслуговування кругових систем набагато простіше, це потребує менше персоналу.

Що на фоні масової еміграції починає грати дедалі більшу роль», — впевнений Пославський.

Проте, за словами спеціаліста компанії «Фрегат», клієнти іноді потребують і чогось геть особливого.

Так компанія встановила дві машини фронтального типу довжиною 1003 м.

За словами Пославського, це рекорд не лише України, а й Європи.

Також на ринку помітно зростає попит на системи віддаленого моніторингу та керування, що полегшує ослуговування та експлуатацію систем зрошення в цілому.

А от серед культур під зрошенням, згідно даних Держстату, найбільшою популярністю серед аграріїв користується соя.

Вона у 2018 році займала 126 тисяч гектарів.

При цьому площі під бобовою навіть зменшились у порівнянні з 2017 роком на 6,7%.

А от сорго навпаки продемонструвало неабияке зростання — 790%.

Проте, площі під цією культурою зросли лише до 1500 гектарів.

Крім того, доволі відчутні позиції має кукурудза та пшениця — 50 та 49 тисяч гектарів відповідно.

За словами Андрія Душейко, він вирощує на зрошенні переважно овочеві культури та кукурудзу.

Втім, вирощуючи кукурудзу, аграрій прагне досягти рекорду врожайності та перетнути планку у 20 тонн з гектару.

Наразі він дуже близький до цієї позначки, цьогорічний врожай кукурудзи в його господарстві сягнув 18,6 тонни з гектару, а власний рекорд — 19,1 тонна.

А от Михайло Мошкін зазначає, що на Півдні вирощувати кукурудзу чи сою без зрошення вже взагалі неможливо.

Хоч у найближчий час ринок і буде стагнувати через відкриття ринку землі, та з часом цей фактор перестане грати значну роль, а от зміни клімату дедалі сильніше будуть відчуватись сільгоспвиробниками та стимулювати їх інвестувати в системи зрошення.

Більше того, як повідомив в інтерв'ю для Agravery.

com керівник бізнесу «Фрегат» International Артур Херувімов, ринок землі з часом також почне стимулювати аграріїв інвестувати кошти в зрошення.