За новим законом про медіа блогери та незареєстровані онлайн-медіа теж регулюватимуться Нацрадою

Таке тлумачення норм проєкту в коментарі «Детектору медіа» підтвердив медіаюрист Олександр Бурмагін, який входив до робочої групи, яка працювала над законопроєктом.

Законопроєкт передбачає добровільну реєстрацію онлайн-медіа (за винятком аудіовізуальних онлайн-медіа, які мають обов’язково реєструватися в Нацраді).

Але відповідальність за порушення закону про медіа нестимуть як зареєстровані, так і незареєстровані медіа.

«Така концепція закладена, у тому числі, через особливості інтернету, – пояснює Олександр Бурмагін.

– Для онлайн-медіа передбачена добровільна реєстрація, але всі ми розуміємо, яка кількість порушень, інтенсивність, і навіть грубі порушення можуть відбуватися в інтернеті.

Регулятор повинен мати повноваження втручатися, реагувати приписами, приводити до тями тих, хто виходить за межі.

Це стосується насамперед контентних порушень.

Особливо яскраво цю ситуацію показує виборчий процес, коли відбувається купа порушень різного характеру і в суспільства є запит: кому написати скаргу, заяву, хто може відреагувати.

У нас на сьогодні немає органу, який міг би під час виборів зреагувати на порушення у пресі, в інтернеті.

Ідея в тому, щоб регулятор у випадку контентних порушень міг реагувати на підставі власного моніторингу або скарги чи заяви осіб».

Особливості відповідальності за порушення законодавства у сфері медіа розписані в розділі VIII законопроєкту – там деталізовані види порушень і санкції.

Зокрема, суб’єкти у сфері онлайн-медіа, залежно від порушення, отримуватимуть приписи Нацради, штрафи в розмірі 1-5 мінімальних зарплат (від 4,7 тис.

до 23,5 тис.

станом на 2020 рік) або ж блокування доступу інтернет-провайдерами.

Для аудіовізуальних медіа передбачені більші розміри штрафів.

У контексті дефініцій, запропонованих у законопроєкті, блогери можуть підпадати під визначення медіа, а відеоблогери – під визначення аудіовізуальних медіа.

«Теоретично – так (можуть підпадати під визначення медіа.

– ДМ).

У тому числі, телеграм-канали з величезною аудиторією або канали у вайбері чи в інших месенджерах.

Відеоблогери – так само», – каже пан Бурмагін.

Визначати, чи підпадають блогери під регулювання, буде Нацрада.

«Я думаю, що тільки практика зможе показати ефективність/неефективність, вади цих механізмів.

Після того, як закон дошліфують і запустять у дію, через півроку треба буде готувати зміни і вдосконалювати.

Бо ми не зрозуміємо, як працюють деякі механізми, без практики.

Питання до регулятора, як він формуватиме свою практику», – додав пан Бурмагін.

Якщо відеоблогер усе-таки підпадає під визначення «медіа», то він має обов’язково реєструватися в Нацраді, а за відсутність реєстрації передбачені санкції.

Олександр Бурмагін не готовий коментувати це питання і визнає, що ці нюанси в законопроекті потребують доопрацювання.

«Розмежування всіх цих типів медіа було болючим питанням.

Дійсно, у багатьох моментах (і нам звертали на це увагу міжнародні експерти) немає чіткості у визначеннях.

Робота з термінами і дефініціями буде відбуватися між першим і другим читанням, щоб розводити всі ці категорії та давати відповіді на питання, про які ви говорите.

У нас мета зробити якісний документ.

А один з головних критеріїв якості – правова визначеність.

Тобто всі мають його прочитати і зрозуміти: хто я, які наслідки від тих чи інших дій або бездіяльності.

У випадку блогерів, відеоблогерів і сайтів, які поширюють як текстовий, так і аудіовізуальний контент (як його кваліфікувати – це аудіовізуальне медіа чи преса онлайн?) – будемо намагатися доопрацювати проєкт», – підсумував медіаюрист.

Його авторами стали члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко, Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Ірина Констанкевич, Олександр Кабанов, Андрій Боблях, Єлізавета Богуцька, Тетяна Тябуха, Павло Сушко, Дмитро Нальотов, а також членкиня Комітету з питань свободи слова Тетяна Циба.

Новий законодавчий акт має стати комплексним документом, що прийде на зміну кільком медійним законам: про телебачення і радіомовлення, про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, про інформаційні агентства, про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації.

Центр демократії та верховенства права закликав профільний комітет Верховної Ради та парламент провести ефективне обговорення і розгляд поправок до законопроєкту про медіа з метою ухвалення якісного закону в першій половині 2020 року.

Інтернет-асоціація України (ІнАУ) пропонувала парламентським комітетам повернути законопроєкт авторам на доопрацювання.

15 січня 2020 року група народних депутатів від фракції «Європейська солідарність» зареєструвала альтернативний проєкт закону «Про медіа» № 2693-1.

Його авторами стали Микола Княжицький, Володимир В'ятрович, Софія Федина, Вікторія Сюмар, Володимир Ар'єв, Ірина Фріз, Олег Синютка та Іванна Климпуш-Цинцадзе.

17 січня комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт № 2693 «Про медіа».

Альтернативний законопроєкт № 2693-1 теж винесуть на розгляд пленарного засідання Верховної Ради.