Досі не пробачили Бандеру: чи потеплішають відносини України та Польщі

"Напруга україно-польських відносин є найвищою з часів здобуття Україною незалежності", – сказав польський історик та аналітик Лукаш Адамський у 2018 році.

І справді, між Україною та Польщею існує безліч невирішених історичних питань, які подекуди виливаються у відверте розпалювання ненависті.

Зруйновані меморіали воїнам УПА, вандалізм на могилах Львівських орлят, заборона "бандерівської ідеології", погрози міжнародними санкціями, пікети біля посольств тощо.

Утім, останнім часом градус конфліктів знизився, а президенти обох країн почали акцентувати увагу на спільній "хорошій" історії, де українці та поляки співпрацюють та допомагають одне одному.

Але згадаймо, з чого все починалось.

Польща і Степан Бандера.

Мабуть, жодна історична постать не викликає стільки суперечок між українцями та поляками, як лідер Організації Українських Націоналістів Степан Бандера.

30 січня 2017 року лідер консервативної польської партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський пригрозив, що Польща блокуватиме всі європейські амбіції України, якщо політики не переглянуть своє ставлення до діячів ОУН-УПА.

І ці погрози не були б переконливими, якщо б партія Качинського не мала б більшості у польському парламенті.

"Наше послання дуже чітке: з Бандерою до Європи не ввійдете", – резюмував тоді глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський.

Вандалізм на пам’ятнику УПА у Грушовичах / Фото prostir.

На тому Польща не зупинилась.

У 2018 році сейм ухвалив закон, який передбачає відповідальність за "заперечення злочинів Бандери".

За відповідну символіку можна потрапити за грати.

В українському МЗС це назвали політизацією історії та закликали до конструктивності.

Таке рішення польського сейму є результатом жорсткої національної політики історичної пам’яті.

І вона зачіпає не лише Україну.

Зокрема, на цьому ж засіданні пропонували ввести відповідальність за вживання словосполучення "польські концтабори" (коли мають на увазі німецькі концтабори на території Польщі).

Прем’єр Ізраїлю розкритикував закон, бо побачив у ньому спробу поляків відхреститись від участі у Голокості.

Окремою частиною політики польської правлячої партії є антикомунізм.

Через це нещодавно виник конфлікт між Польщею та Росією.

Друга світова війна.

На початку цього року Качинський в інтерв’ю Bild заявив, що вважає Радянський союз винним у розв’язанні Другої світової війни на рівні із Третім Рейхом.

Він зазначив, що Росія має виплачувати компенсації так само, як це робить Німеччина.

У Росії на це відреагували різко та нагадали Польщі про те, як вона брала участь у поділі Чехословаччини в рамках Мюнхенської змови 1938 року.

Після перепалки міністрів зовнішніх справ Росія пішла в інформаційну атаку.

Питання Другої світової почали по-своєму трактувати російські пропагандисти, присвячувати критиці Польщі цілі сюжети та передачі.

Проте, найсильнішим ударом було розсекречення документів про звільнення Варшави.

У цих документах вибірково зібрані свідчення про звірства поляків у німецьких концтаборах.

При цьому, з документів ніби випадали факти антинацистської діяльності поляків.

Розсекречений протокол розвідника 1-го Білоруського фронту від 4 грудня 1944 року.

Маніпуляції навколо Другої світової війни давно стали частиною дипломатичних стосунків між Європейськими державами.

Сама війна була спричинена багатьма факторами: невдала Версальська система договорів, провал Східного пакту, Мюнхенська змова, пакт Молотова-Ріббентропа тощо.

У провині головних агресорів, країн "Осі" – ніхто не сумнівається.

Питання полягає у тому, які держави допустили цю трагедію, заохочуючи або ж пригнічуючи народ агресора?.

Щоб точно вказати на країни, які це допустили, треба постаратись.

З цього приводу завжди є декілька точок зору і кожна з них, більше чи менше, має право на існування.

Цим вдало користуються політики, які просувають своє бачення історичних подій у міжнародні відносини.

Питання Другої світової війни та антисемітизму активно розкручувалось за декілька днів до Всесвітнього форуму пам’яті Голокосту.

На цьому форумі виступив президент РФ Володимир Путін.

Президент Польщі Анджей Дуда проігнорував запрошення через те, що йому не надали слова.

Неочікувано на форум не приїхав і Президент України Володимир Зеленський.

Він вирішив віддати свої квитки жертвам Голокосту, які не змогли потрапити на захід.

Натомість, Зеленський приїхав до Варшави на відзначення 75-річчя від звільнення "Освенциму" та підтримав Польщу у суперечці з Росією.

Польща і польський народ першими відчули наслідки злочинної змови тоталітарних режимів.

Це призвело до початку Другої світової війни і дозволило нацистам запустити смертельний маховик Голокосту,.

– сказав президент України.

Діалог розпочався?.

Не тільки на словах політики обмінялись симпатіями.

У жовтні 2019 року в Україні розпочали ексгумацію жертв Волинської трагедії.

Багато часу Інститут національної пам’яті забороняв проводити ексгумацію через випадки вандалізму на меморіалах УПА у Польщі.

Однак, тепер мораторій зняли.

Польща також зробила крок назустріч.

У Варшаві погодили реставрувати та взяти під захист меморіал УПА, який пошкодили радикали 20 січня 2020 року.

Згодом польський президент Анджей Дуда на брифінгу із Зеленським запропонував спільно відзначити 100-річчя Варшавської битви, у якій українсько-польські війська перемогли більшовицьку армію.

Що відомо про Варшавську битву? Коли справи в Української народної республіки на чолі з Симоном Петлюрою йшли зовсім погано, українська влада була змушена піти на союз із сусідньою Польщею.

Сторони уклали Варшавський договір, за яким Польща визнавала УНР як суверенну державу, проте західноукраїнські землі залишалися за поляками.

Кордон встановили по річці Збруч.

З цього моменту Польща та УНР спільно протистояли Червоній армії, яка просувалась на Варшаву.

Українські війська тримали окремі ділянки фронту та брали участь у різноманітних воєнних операціях.

Коли радянські війська вже підходили до Варшави – поляки та українці спільними зусиллями пішли в контрнаступ та змусили противника відступати.

Саму битву охрестили "Дивом на Віслі".

Після закінчення війни, Польща уклала з СРСР Ризький мир, яким фактично анулювала Варшавський договір.

Землі України фактично поділили між собою дві держави.

Контрнаступ польско-українських військ під Варшавою / інфографіка maxpark.

Після зазначених подій на галицьких землях почалась жорстка полонізація.

У 1924 році Польща заборонила використовувати українську мову в державних установах.

На українських землях почали з’являтись осадники – переселенці-колонізатори з Польщі.

Однак, політики, зазвичай, не згадують у промовах весь історичний контекст, бо в такому випадку не вийде жодного дипломатичного діалогу з жодною країною світу.

І хоча Зеленський не дав чіткої відповіді, ми бачимо, що країни готові акцентувати увагу на спільних досягненнях та просувати їх у якості провідних.

Чому Варшавська битва важлива для українсько-польських відносин?.

Експерт з центру політичних студій "Доктрина" Гліб Парфьонов у коментарі 24 каналу розповів, чому Україні та Польщі важливо відзначати цю спільну дату на міжнародному рівні.

Створення УРСР, як "незалежне" формування давало Москві можливість говорити, що в Україні відбувається громадянська війна і що мир можливий лише тоді, коли він буде підписаний не тільки з РСФСР, а й з УРСР, – сказав Парфьонов.

Зі слів експерта, Російська Федерація фактично використовує більшовицьку схему.

Росія нав’язує Україні переговори із ЛДНР.

Робить це подібно до того, як більшовики нав’язували УНР та Польщі мирну угоду з УРСР.

Бойовики на Донбасі, до речі, визнають спадкоємність від радянської маріонетки – Донецько-криворізької республіки.

"Польша зараз перебуває в певному ренесансі – має ріст економіки та промисловості.

Усе це – не без допомоги українських мігрантів.

Ми маємо багато спільних точок як економічних так і політичних, і саме тому ми маємо знайти певний історичний консенсус.

Болючі історичні питання – це певна тріщина, яка дозволяє політикам розколювати союзні стосунки", – зауважив він.