Німецька "Енігма": легендарна машина, яка змінила хід Другої світової

Адже жодна війна не обмежується лише військовими баталіями.

Крім застосування зброї, використовують ще один спосіб боротьби – інформаційний.

Це може бути навмисне поширення повідомлень неправдивого змісту, або ж приховування власних стратегічних планів чи військових наказів.

Перший проєкт "Енігми" належить голландському досліднику, який створив і запатентував пристрій для шифрування комерційної інформації.

Уже наступного року патент на винахід придбав німець Артур Шербіус.

На основі попередньої Артур побудував нову шифрувальну машину, якій дав назву "Енігма", що в перекладі з грецької означає "загадка".

Шербіус не припиняв удосконалювати пристрій і до 1923 року зумів створити доволі компактний зразок.

Артур Шербіус та шифрувальна машина "Енігма".

Він вважав, що такий винахід зацікавить компанії, які прагнуть зберегти конфіденційність свого листування.

Попри це, попит на такі машини був не надто великим, тож невдовзі Шербіус запропонував свій винахід військовим.

Враховуючи прикрий досвід, який отримала німецька армія в часи Першої світової війни, коли англійцям вдалося зламати німецький військово-морський код, вони відразу погодилися підтримати випуск нового шифрувальника.

Тож 1925 року почалося розширене виробництво "Енігми".

Сам пристрій на той час зовні нагадував звичайну друкарську машинку.

На його клавіатурі оператори набирали текст повідомлення.

Після цього він змінювався в так званій шифрувальній частині, маскуючи букви та цифри тексту.

Шифрувальна машина "Енігма".

Окрім того, "Енігма" була оснащена сигнальною панеллю, на якій були розташовані електричні лампочки, що сповіщали про заміну відповідної літери.

За шифрування інформації на "Енігмі" були відповідальні відразу троє осіб: перший – вводив текст, другий – шифрував результат, а третій – записував його.

Спеціально навчений радист встановлював правильний ключ, який був дійсний упродовж 24 годин.

Німці пишалися своїм винаходом і були впевнені в надійності "Енігми", проте не припиняли її вдосконалювати.

Перші спроби зламати код "Енігми".

Першою за цю справу взялася Польща, яка опинилася в дуже вразливому становищі після Першої світової війни.

Довгий час польським дослідникам не вдавалося розшифрувати ніякі повідомлення німців.

Військова розвідка навіть створила спеціальне "шифрувальне бюро", до якого залучила найкращих математиків, які вільно володіли німецькою мовою.

Ними були Маріан Режевський, Генріх Зігальський і Єжи Рожицький.

Німці пишалися шифрувальною машиною.

Учені довго ламали голову над кодом, допоки на допомогу не прийшла французька розвідка.

Їм вдалося завербувати працівника шифрувального бюро Німеччини, який передав розвідці копію схеми експлуатації машини.

Проте в інструкції містилося лише пояснення для шифрувальника і аж ніяк не інформація щодо зчитування коду.

Французи передали отримані документи польському "шифрувальному бюро", де все-таки зуміли отримати з неї користь.

Інструкція допомогла створити практично точну копію "Енігми".

Згодом учені з бюро розробили метод обчислення початкових установок, за допомогою якого нарешті вдалося зчитувати зашифровану німцями інформацію.

Успіх тривав до 1938 року, коли німці серйозно змінили процедуру використання головної установки, і початкові положення шифрувальних дисків стали змінюватися під час кожного сеансу зв’язку.

Дешифрувальна "машина Тьюрінга".

Польське "шифрувальне бюро" постійно працювало над створенням дієвого дешифратора, проте часу в нього залишалося щораз менше.

Невдовзі після поразки Німеччини польські криптоаналітики були змушені втекти до Франції.

Тоді копії документів, над якими працювало їхнє бюро, передали розвідувальним структурам Франції та Англії.

Центром продовження операції зі злому "Енігми" стала остання.

На території студмістечка за сто кілометрів від Лондона зібралися найкращі англійські математики.

Серед них були Алан Тюрінг, Мілнер Баррі та Гордон Велгмет.

Після ретельних розробок у 1940 році їм врешті вдалося створити дешифратор.

Дешифрувальна "машина Тюрінга".

Ця машина автоматично перебирала ключі шляхом механічного обертання барабанів.

Цей процес супроводжувався характерним звуком, схожим на рух стрілок годинника – саме через це машина отримала назву "Бомба".

Досягнення успіху в операції зі злому "Енігми" тримали в суворій таємниці.

Уряд Англії не хотів, щоб німці дізналися про їхній дешифратор, адже вони б могли вкотре змінити концепцію своєї роботи.

Попри свою обізнаність щодо планів атаки німців вони не завжди мали змогу попередити людей.

Тож тогочасному прем’єр-міністру Британії Вінстонові Черчиллю неодноразово доводилося ухвалювати нелегкі рішення, наражаючи своїх земляків на загибель.

Інтереси держави та подальша перемога над Третім Рейхом були вищими, ніж людські життя.

Попри те, інформація, яку отримували англійські криптоаналітики, була надзвичайно цінною.

Багато дослідників вважають, що завдяки створенню дешифратора "Бомба" закінчити війну вдалося чи не на кілька років раніше.

"Енігма" ж і досі залишається найвідомішим шифрувальним апаратом в історії.