Скандальні будівельні схеми в Ірпені та Бучі: розкрадання і жадібність сягнули апогею

Що відомо про справу.

Зловживання службовим становищем та розкрадання у великих масштабах – у 2016 році Генеральна прокуратура провела серію обшуків у міського голови Бучі Анатолія Федорука та його кума і за сумісництвом мера Ірпеня – Володимира Карплюка.

Обох очільників міст підозрювали у незаконному заволодінні майже 900 гектарів лісу навколо Бучанського Межигір'я, що відбулось за їхнім підписом на початку двохтисячних років.

Як роз'яснила тоді медіаексперт, наприкінці 2015 року ці землі були повернуті державі рішенням Верховного суду.

Попри це, Бучанська міськрада повторно розпаювала ділянки.

Рішення про це на сесію особисто виносив мер Бучі Анатолій Федорук, він же його і підписував.

Разом з тим Федорук своєї вини не визнавав, а в обшуки в міськраді назвав тиском на місцеве самоврядування з боку президента Порошенка.

Він навіть зібрав віче на свою підтримку.

Незаконними дії силовиків називав також і мер Ірпеня, проте майже одразу після обшуків втік з країни.

Кримінальну справу проти Карплюка закрили і він вирішив залишити мерське крісло.

Щоправда, шість інших кримінальних проваджень досі залишаються відкритими.

А от Федорука відсторонили і направили під домашній арешт.

Скандальні будівельні схеми Карплюка та Федорука.

Вже за кілька місяців він повернув собі посаду через суд.

У 2018 році ГПУ завершила досудове розслідування та спрямувала обвинувальний акт до суду.

За даними слідства, посадовець разом із секретарем міськради та ексначальниками Держкомзему завдали державі збитки на 400 мільйонів гривень.

Фігурантам загрожує до шести років позбавленя волі.

Проте рішення суду і досі немає, бо розгляд справи постійно переноситься то через хворобу підозрюваного, то через його перебування на відпочинку чи то за інших причин.

Попри кримінальне переслідування Федорук 2019 року увійшов до сотні найвпливовіших людей Київщини.

"Навколо Києва росте новий Київ".

Детальніше про ситуацію розповіла журналістка та громадська активістка Михайлина Скорик-Шкарівська:.

– Кияни не знають, що поки столиця росте, навколо неї росте новий Київ.

У 2015-2016 роках, коли тільки починалася ця історія, Буча й Ірпінь були в категорії двох маленьких міст, до 50 тисяч населення.

Натомість зараз населення Ірпеня наближається до 100 тисяч.

Завдяки колишньому меру Карплюку, чисельність мешканців зросла у два-три рази.

Місто продовжує дуже стрімко розвиватися на місці лісів.

Тобто, беруть 2-3 гектари лісу, вирубують під пень всі сосни, перетворюють на будівельний майданчик, і в такий спосіб зростає ще один Київ.

Ця кримінальна справа почалася саме з лісів.

Це дискусія навколо того, чи вони були деревною рослинністю, чи все-таки – це сосни, дуби берези.

Ми не маємо відповіді на це запитання.

– З одного боку, місто мало якось розвиватися, з іншого – воно має це робити в законодавчому полі.

Гучні заяви були, міський голова пішов із посади.

Але це не заважає Володимиру Карплюку досі сидіти в тому кабінеті як голова інвестиційної ради Ірпеня.

От вам, чим закінчилася ця справа, якщо ми можемо говорити, що це кінець.

Михайлина Скорик.

Карплюк або "Вова – 67 квартир".

– Не секрет, що Анатолій Федорук вибрав тоді Карплюка як людину, якій варто допомогти вирости в окремого мера.

У їхній кампанії в 2014 – 2015 року був слоган "Два мери – один регіон".

Влада Ірпеня була народжена в Бучі.

Карплюк виявився швидким учнем: в Ірпені він все будівництво оформив на себе і на своїх родичів.

Карплюк прийшов в Ірпінь як мер "Вова-67", бо він задекларував 67 квартир у Бучі, оформлених на себе.

В Ірпені він побудував спеціальну систему, коли все будівництво відбувається тільки з його благовоління.

Зараз місто в кризі, часто змінюються керівники, якими маніпулює Карплюк зі свого кабінету.

Анатолій Федорук.

"Найстрімкіше розвиваються компанії, які пов’язані із Карплюком".

– Коли Карплюк заходив, то казав: "От я в Бучі набудувався, і прийду й зроблю вам тут рай на землі.

Не буду тут більше будувати, в мене достатньо грошей, тому я буду розвивати місто".

Однак, насправді, він узяв під контроль всі тут будмайданчики, які виникли з його приходом до мера.

– Якщо ви зараз заїдете в Ірпінь, то побачите великий надпис "Центральний".

Це більше, ніж назва міста.

Такий є і в Бучі.

Людей обурювало те, що реклама – більша, ніж назва міста.

На околиці з’являється напис "Центральний" для того, щоб показати, що це житловий комплекс, який має гарно продаватися.

Навіть реклама в місті служить не для розвитку, а на продаж конкретних квартир забудовників, афілійованих із Карплюком.

Найвищі будинки, найбільші мікрорайони – найстрімкіше розвиваються тільки ті компанії, які пов’язані із Карплюком.

Він досить конфліктна людина.

Якщо в місті виникає якийсь конфлікт, і забудовника критикують за несплату пайової участі, як правило, це його колишній партнер, з яким вони посварилися.

Це доходить до смішного.

– Ви правильно сказали (до ведучого – 24 канал), що хай би місто розвивалося, якби це відбувалося планово і в законодавчому полі.

Чому в Карплюка опинилося 67 квартир? Тому що він оформлював їх на себе – побудував як фізична особа в договорі з фізичними особами.

Тобто, це така спеціальна схема, як уникнути певної суми податків.

"Жадібність дійшла до приватного сектора".

– Жадібність і нахабство дійшло до того, що будують не просто в лісах чи на комунальній землі – забирають котельні в лікарень, старих житлових будинків – перетворюють в офіси та гаражі.

– Зруйнували військкомат в Ірпені і виселили його в Бучу, яка розташована далі.

Я так розумію, що Карплюк дуже готувався до приходу в Ірпінь: там дорожча земля, дорожчі квартири, простіше і ближче добиратися до Києва.

Там бізнес можна було прискорити на комунальному майні.

І він це зробив, навчившись у Бучі.

Тобто, він перевершив свого вчителя.

– Що поганого: інфраструктура під це не розрахована.

Жадібність доходить до того, що більшість скандалів у місті через те, що забудова почалася в приватному секторі.

Тобто, викуповують будинок в 10 соток, і в них запихають п’ятиповерхівку.

І вже в проєкті малюють паркінг на приватних будинках, де ще живуть люди.

Володимир Карплюк.

"Населення більш ніж вдвічі зросло, нових шкіл – нуль".

– Землі, яка була в генплані 2012 року під садочки і школи – вже немає.

Там стоять будинки або вони заброньовані під будинки.

Де передбачені школи генпланом? На заплаві річки Буча та Ірпінь, де вони будуватися, в принципі, не можуть, бо там торф’яники і поганий ґрунт.

Для багатьох із тих, хто підтримував політику Карп’юка, це стало поворотною точкою.

Ми розуміли, що немає ділянки, проєкту і взагалі школи там немає.

Але по всьому місту на рекламних майданчиках, на бігбордах були написи, що будується школа – і люди дійсно так подумали.

Населення більш ніж вдвічі зросло, нових шкіл – нуль.

– Люди цього чекали і протестували, на місце виїжджала тодішня в.

міського голови і привозила архітектора, мовляв, тут проєктується школа.

З’явився перший будинок, коло нього другий, третій і четвертий.

Вже чотири будинки, за документами – на 16 поверхів, а школа так і не будується.

– Оголосили, коли буде друга черга.

Можливо, почнуть будувати школу.

Відповідно, громадськість протестує, а влада пояснює, що, вони не будують школу, бо громадськість блокує будівництво.

Це теж маніпуляція, бо офіційно жодної ділянки в місті Ірпінь під будівництво школи немає.

Навпаки, серед квартальних комітетів ми шукаємо, яку з земельних ділянок знайти, щоб побудувати школу.

"Маленькі містечка нікому не цікаві".

– Якщо ви в’їжджаєте в Ірпінь, бачите нове місто, пофарбовані стіни і парки, більш-менш рівні вулиці, виглядає привабливо, але всередині – пофарбовані і відремонтовані хрущовки, в яких неможливо жити.

– Містечка настільки маленькі, що в масштабах країни – нікому не цікаві.

Приєднання Коцюбиснького до Києва.

Селище Коцюбисньке розташоване поруч із містом Ірпінь та межує з Києвом.

Минулого тижня Віталй Кличко звернувся до уряду з проханням підпорядкувати місто Києву та забрати його в Ірпеня.

Про ситуацію в селищі розповіла громадська активістка Ірина Федорів:.

– 61% мешканців на громадських слуханнях вирішили приєднатися до Києва, бо ми анклав.

Ми, в принципі, не маємо ніякої інфраструктури з Ірпенем.

У нас опалення та водопостачання йде з Києва.

Ми не можемо вже кілька років завести комунальний транспорт, хоча ми, по суті, вкраплені в територію міста Києва.

Але, мабуть, не так болить інфраструктура, як Біличанський ліс – "зелені легені" Київщини.

Вони там ще у 2008 році пороздавали депутатам ділянки.

Зокрема, якщо подивитися декларацію Карплюка, і його ділянка є.

І хотіли б все винищити під багатоповерхівки, тобто влаштувати нам Ірпінь.

Люди цього категорично не хочуть.

Вони хочуть, щоб податки, які вони сплачують у бюджет Києва, працювали на них.

Це тотальна проблема.

Ірина Федорів.

– Чому не вдається їх притягнути до відповідальності? Це йдуть прості "договорняки".

Попередня влада казала: "Ай-яй-яй! Дивіться, що відбувається в Ірпені".

Ну і потім проводила день області в Ірпені, тобто показово давала зрозуміти, що влада Ірпеня має підтримку області.

Могли ж обрати будь-яке інше місто.

Потім ми бачили на президентській кампанії – там були газети за Петра Порошенка.

Тобто були домовленості з БПП про взаємну підтримку на президентських виборах та виборах по 95 окрузі.

Селище Коцюбинське: дивіться карту.

– Зараз ніби нова влада, вона казала, що час саджати весною.

Ми ж знали, що колишня в.

мера Ірпеня намагалася стати радником прем’єр-міністра.

Ми бачимо, що виходи в цієї корупції дуже конкретні і дуже предметні.

Ми вже втомилися добігати до кабінетів, де вони побували, і казати, що це ваші величезні репутаційні ризики.

От питання з Коцюбинським – це буде тест для прем’єра, для Кабміну та для парламентарів "Слуги народу".

Ви обіцяли саджати весною? Ну от, вже можна починати.