"Злодії в законі": як боролися з криміналом у світі та що пропонують українцям

Як у світі борються з "законниками" і досвід яких країн нам варто взяти на озброєння, – розповідає 24 каналу юрист, кандидат юридичних наук Денис Головін.

Короновані злодії.

Традиційно злодіями в законі ставали ті, хто мав тюремний строк і кого "коронували" на сходці кримінальних авторитетів.

Короновані законники жили "по понятіям" і дотримувались злодійських традицій.

Приміром, в минулому тисячолітті для справжнього законника було неприпустимо мати сім'ю та майно.

Проте часи змінювались.

Ці шановані у вузьких колах люди почали з'являтись в суспільстві в оточенні прекрасних дам та жити в будинках, які вражали своєю розкішшю та помпезністю.

Приміром, в Грузії за радянських часів бути законником було модно – круте життя, дорогі авто та будинки, гроші рікою, тому не кожен школяр хотів бути космонавтом чи військовим.

Опитування школярів, проведене в Кутіїсі 2002 року, показало: 25% хлопчиків сказали, що хотіли б бути "злодіями в законі", а 35% дівчаток – бажали б бути їх дружинами.

Як російська мафія стала найнебезпечнішим угруповуванням, дивіться тут:.

До речі, після розпаду Союзу багато з колишніх "законників" благополучно перекваліфікувались в успішних бізнесменів.

Більшість "злодіїв у законі" у світі – вихідці з Грузії, де ситуація була критичною.

Поліція і "законники" працювали разом, і на рекет, і на контрабанду наркотиків.

Легковажне життя "злодіїв в законі" в Грузії закінчилося з приходом до влади Міхеіла Саакашвілі,.

– розповідає Денис Головін.

Від Грузії до України.

Якщо в Грузії з цим явищем доволі успішно почали боротись за часів президенства Саакашвілі, то в Україні лише 19 грудня 2019 року парламент в першому читанні ухвалив законопроєкт про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою.

Розробляючи цей документ українські депутати керувались грузинським досвідом.

А в цій країні, на думку Дениса Головіна, ухвалений за ініціативи Саакашвілі закон "Про організовану злочинність", був унікальним у світовій юридичній практиці.

Грузинський постреволюційний уряд взявся за боротьбу з криміналом рішуче, жорстко і демонстративно.

Передовсім, їм потрібно було вирішити проблему корупції в поліції і очистити правоохоронні органи від тих, хто співпрацював з організованою злочинністю.

У ті роки в результаті так званої оптимізації правоохоронної системи кілька відомств були об'єднані під загальний дах МВС, зокрема, й міністерство держбезпеки.

Були проведені реформи в прикордонній і кримінальній поліції, а колишніх даїшників на вулицях замінили підтягнуті співробітники патрульної поліції.

І лише потім внесли зміни у законодавство.

Згідно з грузинським законодавством за членство в злодійському співтоваристві передбачено ув'язнення – від 3 до 8 років.

"Злодії в законі" (до речі, це легальний термін законодавства Грузії) відправлялися за ґрати на строк від 5 до 10 років,.

– зауважує Головін.

В українських тюрмах умови перебування ув'язнених все ще жахливі / Фото Facebook міністра юстиції.

Як наслідок боротьби з "шанованими людьми", з 2006 по 2010 роки 180 членів злодійського світу були затримані і засуджені, а у представників мафії і корумпованих чиновників конфіскували майно на суму в 1 мільярд доларів.

Автівки – передали копам, у будинках "законників" – відкривали поліцейські відділки.

Це було показово – що погано, а що добре.

Так і боролися за правосвідомість грузинів.

Спецв'язниця для "законників".

Цікаво, що "законників" грузини саджали в спеціальну в'язницю, де перебували винятково засуджені з такі ж злочини.

Це робилось тому що у звичайній в'язниці вони мали б привілейоване становище – інші засуджені були б їх обслугою.

Представники нинішньої правлячої партії Грузії називають епоху Саакашвілі "дев'ять років кривавого режиму" і говорять про системні порушення прав людини, тортури ув'язнених і політизацію грузинської поліції в ті роки.

Після зміни влади була проведена масштабна амністія, в результаті якої на волі опинилися приблизно половина ув'язнених.

Тоді серед звільнених виявилися і "злодії в законі", які відбували покарання не тільки за свій кримінальний статус, але і за наркозлочини.

Їм дали добу на те, щоб вони залишили Грузію.

Вони й переїхали до України та Росії.

Як наслідок, в Україні час від часу ловлять та депортують злодіїв у законі, а вони згодом повертаються назад.

Щоправда, експерт кажуть, що при написанні законопроєкту деякі моменти Махеіл Саакашвілі все ж запозичив із закону про вплив на рекетирів і корупцію, ухвалений в 1970 роках у США для боротьби з мафію.

В ньому передбачалось посилення покарання за участь у організованій злочинності і пом'якшення покарання за співпрацю зі слідством.

Під дію цього закону підпадали: азартні ігри, рекет, фальшимонетництво, грабіж, вбивство, вимагання, торгівля людьми тощо.

Таким чином, в ньому перерахували фактично всі види діяльності мафії.

Завдяки цьому закону вдалось затримати членів Коза-Ностри.

Новації українського законопроєкту.

Ухвалений в першому читанні проєкт закону пропонує доповнити Кримінальний кодекс України наступними пунктами:.

злочин визнається вчиненим злочинною спільнотою, якщо він скоєний стійким ієрархічним об'єднанням декількох людей (п'ять і більше), учасником, організатором, керівником та координатором якої є "злодій у законі";.

"злодієм у законі" визнається той, хто дотримується притаманних злочинному середовищу традицій і правил поведінки, користується авторитетом серед людей, які вчиняли кримінальні правопорушення, керує, координує або організовує діяльність злочинної спільноти чи її частини чи є учасником такої спільноти.

Злодій, навіть якщо він і "в законі" має бути загратованим / Фото Facebook міністра юстиції.

Окрім того, законопроєктом пропонується карати організацію проведення зустрічей (так звані "сходки") представників злочинних організацій чи злочинних спільнот та сприяння в її проведенні, або керівництві такою зустріччю.

За це передбачено покарання у вигляді ув'язнення строком від 3 до 6 років.

Натомість, людина звільняється від кримінальної відповідальності за вчинення такого злочину, якщо вона добровільно і до початку зустрічі ("сходки") заявила про її учасників та точні місце і час її проведення.

Кожна країна унікальна в плані законодавства і те що працює у одній правоохоронній системі, не факт що буде мати зиск у інших.

Саме тому Україна має прийняти такий закон, який буде притаманний саме нашому правовому середовищу.

Треба напрацьовувати свій досвід,.

– вважає Денис Головін.

Тож, лише після ухвалення закону, який запроваджуватиме в Україні покарання для "злодіїв у законі" та початку його дії, можна буде говорити – чи зможе він подолати таке ганебне явище.