День святого Валентина: історія виникнення свята 14 лютого

Історія Дня святого Валентина.

День всіх закоханих, або ж День святого Валентина – це не лише свято романтики, кохання та ніжності.

Як повідомляють різні джерела, свято оповите багатьма легендами і ніхто достеменно не знає, чи існував святий Валентин і чи справді він вперше подарував коханій романтичну валентинку.

Священник Валентин.

Згідно з однією легендою, у 269 році н.

римський імператор Клавдій II прагнув завоювати весь світ, однак для здійснення всіх наступів йому доводилось збирати міцну армію.

Оскільки сімейний інститут утримував чоловіків від військової служби, імператор видав указ про заборону одруження під час військової служби.

День святого Валентина: історія виникнення свята 14 лютого.

Однак молодий священник Валентин, який ще займався природничими науками та медициною, не слухав наказів Клавдія II і таємно від всіх вінчав закоханих.

Коли імператор довідався про це, то засудив Валентина до смертної кари.

І під час очікування виконання смертного вироку, Валентин у в'язниці закохався в сліпу дочку тюремника Юлію і зцілив її.

Перед стратою він залишив їй прощальне послання і підписав його як "Твій Валентин".

Саме з цим неймовірним моментом та виявом любові пов'язують і появу Дня всіх закоханих, і звичай дарувати валентинки.

Священику відрубали голову, а пізніше Валентин був канонізований католицькою церквою.

У 496 році Папа Римський Геласій I оголосив 14 лютого Днем святого Валентина.

Натхненник християнства Валентин.

Якщо вірити іншій легенді, то День святого Валентина виник як пам'ять про християнина Валентина, який був справжнім натхненником для інших.

Під час таємного вінчання римських патриціїв (представників корінного римського народу), їх всіх затримали.

День святого Валентина: історія виникнення свята 14 лютого.

Як представник вищого класу, Валентин міг уникнути кари, але його слуги такого привілею не мали.

Однак ним і надалі продовжували захоплюватись та проводити таємні шлюбні церемонії під його покровом.

Три великомученики Валентини.

Як повідомляють в інших легендах та оповідках, можливо, існувало ще як мінімум троє чоловіків з іменами Валентин, які мученицькою смертю померли за християнську віру.

У найбільш ранньому римському хронографі 354 року про них нічого не зазначається, але якщо вірити старовинним легендам, то всі вони загинули не пізніше 270-го року.

Один з Валентинів був священиком і лікарем у Римі та загинув у 269 році (часи імператора Клавдія II).

Другий Валентин був єпископом у Терні (Італія) та помер у 197 році.

Двоє Валентинів, які померли мученицькою смертю за християнську віру, були поховані на одному цвинтарі (поблизу сучасних воріт Порта дель Пополо у Римі, які тепер часто називають "воротами святого Валентина").

Ворота святого Валентина в Римі.

Згодом останки першого Валентина зберігалися в одній із церков Рима, а у 1836 році Папа Римський Григорій XVI передав останки церкві в Дубліні, де вони зберігаються й досі.

Останки другого Валентина сьогодні ж перебувають у базиліці святого Валентина в Терні – в місті його пасторства.

Третій Валентин жив у Єгипті приблизно у 100–153 роках.

Він був цінним кандидатом на пост римського єпископа (тобто Папи) та у своїх проповідях звеличував цінності шлюбу як втілення християнської любові.

Про обставини його смерті і про місце поховання практично нічого невідомо.

Язичницьке коріння.

Також в деяких джерелах зазначають, що День святого Валентина у християнські часи замінив собою язичницьке свято луперкалій (на честь бога Фавна, а за іншою версією, – на честь богині шлюбу, сім'ї Юнони), який також колись відзначався щороку 14 лютого.

Ця заміна сталася 496 року за розпорядженням того ж Папи Римського Геласія I.

День святого Валентина: історія виникнення свята 14 лютого.

Але в такій практиці немає нічого дивного, оскільки за таким принципом були обрані і дати святкування Різдва Христового та Різдва Іоанна Предтечі, що припадають на язичницькі фестивалі в честь зимового і літнього сонцестояння (близько 25 грудня і 7 липня відповідно).

Покровитель душевнохворих.

У Римо-католицькій церкві святий Валентин офіційно вважається не покровителем закоханих, а покровителем людей, які страждають на нервові захворювання.

Саме тому ікони часто зображують Валентина в одязі священика або єпископа, який оздоровлює юнака від епілепсії або ж психічних розладів.

Тоді таких людей називали душевнохворими.

Святий Валентин був покровителем душевнохворих.

Святий Валентин був покровителем душевнохворих.

Святий Валентин був покровителем душевнохворих.

Згідно з церковними переказами, на могилі святого Валентина один юнак, хворий на епілепсію, довго молився і видужав.

Зникнення Дня святого Валентина.

Як відомо, у римо-католиків є 16 святих Валентинів і дві Святих Валентини.

У 1969 році покровитель закоханих був вилучений із календаря святих, через сумнівне історичне підґрунтя.

Наразі 14 лютого римо-католики відзначають День Святих Кирила та Мефодія, яких Папа Римський Іван II проголосив святими покровителями Європи.

Сьогодні УГКЦ відзначає 14 лютого як надвечір’ям Стрітення та вшануванням пам’яті мученика Трифона.

В УПЦ також вшановується пам’ять мученика Трифона, Перпетуї, Сатири, Саторніли та інших.

Вважається, що в Західній Європі День святого Валентина став широко відзначатися з XIII століття, в США – з 1777 року.

День святого Валентина: історія виникнення свята 14 лютого.

За останньою інформацією, мощі покровителя закоханих святого Валентина вже три століття поспіль зберігаються в церкві Різдва Пресвятої Богородиці в Самборі (Львівська область).

Автентичність реліквії нібито підтверджує документ Папи Римського від 1759 року.

Як зазначає о.

Богдан Добрянський з парафії у Самборі, святий Валентин був покровителем Перемисько-Самбірської єпархії.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Самборі (Львівська область).

Мощі святого Валентина в церкві Різдва Пресвятої Богородиці в Самборі (Львівська область).

Історія виникнення валентинки.

Згідно з легендами, давній звичай посилати коханим листівки в День святого Валентина також виник в Середні віки.

Найпершою валентинкою в світі вважається записка, відправлена герцогом Орлеанським Карлом​​ в 1415 році.

Перебуваючи в англійському полоні після битви під Азенкуром, він нібито надсилав із лондонської в'язниці віршовані любовні послання своїй дружині.

Одна з тодішніх "валентинок" нині зберігається в Британському Музеї.

Герцог Орлеанський Карл у лондонській в'язниці.

Перша справжня валентинка від герцога Орлеанського Карла своїй дружині.

Через кілька років після першої валентинки король Генріх V найняв письменника на ім'я Джон Лідгейт, щоб той склав "валентинку" для Катерини Валуа.

З плином часу звичай надсилати коханим 14 лютого невеликі сувеніри та записки-валентинки існував лише на теренах Англії і Франції.

Згодом про нього дізнались завдяки емігрантам у Новому Світі (сучасні Північна і Південна Америка).

Спочатку перші "валентинки" створювалися власними руками: талановиті митці писали романтичні вірші на аркушах паперу, згодом в Британії почали друкувати збірники віршів – закохані вибирали найкращі і переписували їх у "валентинки".

Десь з цього часу і почалося масове виробництво "валентинок" в промислових масштабах.

Ілюстрація з видання "Harper's Weekly Magazine" 1864 року, – "День святого Валентина".

Першою, хто продав листівок за рік на суму 5000 доларів, стала американка Естер Гауленд.

Сьогодні ж, за кількістю продажів, "валентинки" посідають перше місце, поступаючись тільки різдвяним листівкам.

Але, незважаючи на таємничість походження свята, мільйони людей не пропускають можливість відсвяткувати романтичне святом разом зі своїми коханими та рідними людьми.

Адже День святого Валентина – це не лише свято квітів, листівок та подарунків.

Це символічний день для вияву трішки більшої уваги та любові тим людям, які перебувають поруч з вами.

Любіть та даруйте радість і кохання не лише в День святого Валентина!.