ЗНО в Україні: Квиток до вищої освіти чи привід для скандалів?

У понеділок, 3 лютого, в Україні стартувала реєстрація на зовнішнє незалежне оцінювання – 2020.

З 2008 року ЗНО відбувається на регулярній основі і нині є обов'язковою умовою для вступу до вишів.

Однак перші спроби запровадити в Україні тестування були ще на початку 90-х років минулого століття.

За свою історію зовнішнє незалежне оцінювання кілька разів кардинально змінювалося і вдосконалювалося.

Також не обійшлося і без скандалів.

Але про все по черзі.

Історія появи ЗНО.

Першу спробу запровадити в Україні тестування випускників загальноосвітніх шкіл було зроблено 1993 року, але через низку факторів ця спроба виявилася невдалою.

Тоді майже на 10 років про тестування забули.

І ось у2002 році Центр тестових технологій Міжнародного фонду "Відродження" спільно з Міністерством освіти і науки України провели 200 тестувань, в яких взяли участь студенти перших курсів вищих навчальних закладів.

Мета цього проекту – апробація тестових завдань і розроблення технології адміністрування.

За рік (у 2003 році) серед 3121 випускника 670 загальноосвітніх шкіл України було проведено тестування з математики та історії.

Тоді ж перші виші почали зараховувати результати тестування як вступні іспити.

За бажанням учнів результати тестування зараховувалися як державна підсумкова атестація.

У 2005 році третій президент України Віктор Ющенко доручив Міносвіти протягом 2005-2006 рр.

здійснити перехід до проведення вступних випробувань до установи вищої освіти шляхом ЗНО.

На наступний рік у держбюджеті вперше було передбачено кошти на запровадження ЗНО та моніторинг якості освіти.

Також у 2006 році почав роботу Український центр оцінювання якості освіти.

У 2007 році участь у зовнішньому незалежному оцінюванні взяли 116 327 випускників загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв, що тоді становило 26% від їх загальної кількості.

1 червня 2007 року всі учасники тестування отримали в індивідуальних конвертах сертифікати з результатами.

ins{.

З 2008 року проходження зовнішнього незалежного оцінювання є обов'язковою умовою вступу до закладів вищої освіти.

Відтоді тестування з української мови та літератури є обов'язковим для всіх абітурієнтів.

Складання інших предметів залежало від обраної абітурієнтом спеціальності.

З 2015 року запроваджено дворівневе ЗНО з математики та української мови і літератури.

Абітурієнти, які хочуть вступати на спеціальність, де один із цих предметів є профільним, повинні складати ЗНО поглибленого рівня.

Для спеціальностей, де математика та українська мова не є профільними, достатньо складати ЗНО базового рівня з цих предметів.

Список предметів, доступних для здачі ЗНО, і мови, якою можна проходити тестування, змінювалися неодноразово.

Окремо варто зазначити, що з 2018 року НЕ проводиться тестування з російської мови.

Крім цього, результати тестування з деяких предметів зараховують як результати державної підсумкової атестації.

Як і в попередні роки, у 2020 році матиме місце основна і додаткова сесії тестування.

Абітурієнти матимуть можливість здати тестування максимум із чотирьох навчальних предметів.

Всього ЗНО проводитимуть з 11 навчальних предметів: українська мова та література; історія України; математика; біологія, географія, фізика, хімія; англійська мова, іспанська мова, німецька мова і французька мова.

Обов'язковими є українська мова та література, історія України або математика (на вибір).

Результати тестування з української мови та літератури, математики або історії України та одного з предметів, зазначених у переліку, буде зараховано як результати державної підсумкової атестації за освітній рівень повної загальної середньої освіти.

На запит учасників сертифікаційних робіт завдання з шести навчальних предметів буде перекладено кримськотатарською, молдавською, польською, російською, румунською та угорською мовами.

Основна сесія ЗНО відбудеться з 21 травня по 15 червня.

Для реєстрації на проходження тестування необхідно створити і заповнити реєстраційну картку.

Вона формується на сайті Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) у розділі "ЗНО/ДПА" за допомогою сервісу "Зареєструватися".

Варто також підготувати комплект реєстраційних документів і подати його людині, відповідальній за реєстрацію в навчальному закладі, або відправити до відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти.

У відповідь з регіонального центру надішлють сертифікат ЗНО.

Як вже згадувалося, реєстрація на основну сесію ЗНО стартувала 3 лютого і триватиме до 24 березня.

Якщо людина не може взяти участі в основній сесії ЗНО, вона може зареєструватися на додаткову сесію (відбудеться з 25 червня по 17 липня).

Причиною для цього можуть бути:.

- вибір для ЗНО двох предметів, тестування з яких відбувається в один день;.

- абітурієнт проживає на тимчасово окупованій території або в населених пунктах, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, або ті, які перебувають на лінії зіткнення;.

- немає можливості взяти участь у ЗНО у визначені дні за релігійними переконаннями;.

- у рік проведення ЗНО абітурієнт перебуває на навчанні за кордоном;.

- у період проведення основної сесії зовнішнього оцінювання з окремих навчальних предметів абітурієнт бере участь у міжнародних, всеукраїнських змаганнях, конкурсах, олімпіадах тощо.

Для реєстрації таких осіб необхідно надати заяву та документ, що підтверджує причину.

Крім цього, цього року буде створено понад 20 різних додаткових (спеціальних) умов для абітурієнтів.

Наприклад, людям з вадами слуху, дозволяється мати слуховий апарат.

Якщо ж абітурієнт зовсім не чує і володіє мовою жестів, то в аудиторії працюватиме сурдоперекладач.

Для людей з вадами зору є кілька варіантів: додаткове освітлення, тестовий зошит із шрифтом "16" або тестовий зошит, надрукований рельєфно-крапковим шрифтом Брайля.

ins{.

Скандали із ЗНО.

Довкола зовнішнього незалежного оцінювання періодично виникають різні скандали.

І ось деякі з них.

Фальсифікація результатів ЗНО.

У 2018 році поліція викрила посадових осіб Українського центру оцінювання якості освіти, які протягом шести років незаконно завищували результати Зовнішнього незалежного оцінювання за грошову винагороду.

Повідомлялося, що керівник УЦОЯО, двоє його заступників та ще двоє посадових осіб, скориставшись правом доступу до центру інформації про результати ЗНО, протягом 2008-2013 рр.

фальсифікували результати оцінювання більш ніж 800 разів.

Унаслідок протиправного завищення результатів певні особи вступили до ВНЗ на бюджет, чим державі було завдано збитків на суму понад 7 млн грн.

Аудіювання з англійської мови.

У 2018 році абітурієнти, які брали участь у тестуванні з англійської мови, масово скаржилися на аудіювання.

Повідомлялося, що якість начитування була настільки жахливою, що навіть добре підготовлені учні мали проблеми з текстами.

А ось у Центрі оцінювання якості освіти запевняють, що в них все добре, підстав сумніватися в якості немає.

"Вимова дикторів дійсно була різна.

Це необхідна вимога, щоб створити завдання різної складності для учасників тестування з різним рівнем підготовки.

Адже одна з компетенцій, які повинен отримати випускник школи, вивчаючи англійську, - це розуміння іноземців, які спілкуються з різним темпом і з різною вимовою", - повідомляли тоді УЦОЯО.

Однак такий аргумент не задовольнив учасників тестування і викликав хвилю невдоволення в суспільстві.

Також багато хто з абітурієнтів не змогли подати апеляцію на порушення.

Чиновники пояснили, що ці скарги стосуються процедури проведення тестування, а такого роду апеляцію можна було подати лише одразу після написання тесту, ще перебуваючи в пункті тестування.

Що далі.

З 2021 року зовнішнє незалежне оцінювання з математики стане обов'язковим для всіх абітурієнтів.

Міністр освіти України Ганна Новосад зазначила, що воно буде дворівневим.

За словами міністра, це потрібно, щоб "побороти страх перед математикою".