Верховна Рада не змогла скасувати закон про середню освіту – що сталось

За скасування закону проголосували лише 58 народних обранців.

Хто запропонував скасувати закон.

Ініціатором проєкту-постанови про скасування закону були депутати від ОПЗЖ Наталія Королевська та Папієв Михайло.

На думку цих народних депутатів, новий закон порушує Конституцію України.

Положення законопроєкту порушують ряд статей Конституції, а саме: 10, 11, 22, 24 та 53.

Таким чином, введення в дію прийнятих норм призведе до дискримінації російськомовного населення в Україні, – сказано у пояснювальній записці до постанови.

Хто з депутатів підтримав скасування закону.

Першою з трибуни виступила ініціаторка подання Наталія Королевська.

Прийнявши закон про середню освіту, ви порушили низку норм Конституції України, які декларують неприпустимість мовної дискримінації та гарантують мільйонам російськомовним громадянам України вільно користуватись і навчатись рідною для них мовою,.

– заявила Королевська.

За її словами, більшість народних обранців в кулуарах розмовляє російською мовою.

Проте єдиною державною є українська.

Схожу думку висловив інший ініціатор постанови Михайло Папієв.

Цей закон забороняє взагалі українцям і українським дітям навчатися рідною мовою,.

– заявив Папієв.

На думку депутата від партії ОПЗЖ, закон дискримінує національні меншини нашої держави та забороняє російську мову в Україні.

Депутат від парламентської групи "Довіра" Сергій Шахов розповів, що мовне питання лише "зіштовхує Захід та Схід" та не сприяє розвитку української економіки.

Хто проти скасування закону.

Протилежну думку висловила депутатка від партії "Європейська Солідарність" Ірина Геращенко.

За її словами, попередня влада започаткувала необхідні реформи в сфері освіти, а цей закон покликаний продовжити процес.

На її думку, закон про середню освіту навпаки надає право національним меншинам навчатися рідною мовою.

Ми проти цієї постанови і вважаємо, що навпаки сьогодні потрібно всіляко підтримувати розвиток державної мови в школі, в садочку, в університеті.

– пояснила позицію партії "ЄС" Ірина Геращенко.

Схожу думку висловила депутатка від фракції "Голос" Наталія Піпа.

Вона заявила, що закон потребує доопрацювання, але мовне питання в ньому змінювати точно не варто.

За її словами, новий закон сприяє розвитку державної мови та допоможе покращити результати випускників школи.

Про необхідність доопрацювати закон заявила депутатка групи "За майбутнє" Лариса Білозір.

Вона розповіла, що підтримує закон, але проти закриття шкіл-санаторіїв.

Що в результаті.

Лише 58 депутатів підтримали скасування закону (для прийняття рішення необхідно 226 голосів – 24 канал) Проти такого рішення проголосували 83 народні обранці, утримався 141 депутат, а не брали участь в голосуванні 55.

Серед депутатів, які підтримали скасування закону 11 обранців від партії "Слуга Народу", по 4 депутати від позафракційних обранців та групи "За майбутнє".

Також підтримав постанову один депутат від групи "Довіра" та вся фракція ОПЗЖ у складі 38 народних обранців.

Проти скасування закону виступили 42 депутати від "Слуги Народу", уся фракція "Голос" у складі 18 народних обранців (один не голосував) та партія "ЄС" – 22 голоси проти (один депутат не голосував та один утримався).

Що насправді передбачає закон про загальну середню освіту.

Основні зміни в середній освіті за новим законом / інфографіка: 24 канал.

Окрім цього, мовна складова закону була розроблена за рекомендаціями Венеціанської комісії.

Загалом існує три моделі навчання, окрім звичайної.

Перша модель:.

Навчання рідною мовою з 1 по 11 (12) клас буде лише для корінних народів України, які не проживають у власному мовному середовищі та не мають власної держави (йдеться насамперед про кримських татар).

Проте навіть в таких класах вивчення української буде на грунтовному рівні.

Друга модель:.

Для шкіл з мовою національних меншин, мови яких належать до країн ЄС (румунська, угорська, польська та інші).

Навчання у початковій школі вестиметься материнською мовою, але з 5 класу не менше 20% предметів мають викладатися українською.

З кожним роком української ставатиме більше і в результаті в 9 класі 40% предметів вестимуться державною мовою.

В старшій школі такий показник має становити вже 60%.

Третя модель:.

Передбачена для решти національних громад України.

Тут йдеться про нацменшини, які проживають у своєму мовному середовищі (насамперед це стосується російської мови).

В цьому випадку в початковій школі російська матиме рівні права з українською.

А з 5 класу не менше 80% навчального процесу вестиметься державною мовою.