Трампа врятовано: кому з президентів США було оголошено імпічмент

До історії Дональда Трампа американська історія знала лише три процедури імпічменту президентів.

Через це пройшли Білл Клінтон, Річард Ніксон та Ендрю Джонсон.

Що таке імпічмент? Процедура судового звинувачення (правосуддя чинить парламент), в тому числі і кримінального, осіб муніципального або державного виконання, чиновників, аж до глави держави, з можливим подальшим їх усуненням з посади.

Звинувачення в процесі імпічменту, як правило, викриває особу в актах, скоєних незаконно, тобто в свідомому правопорушенні.

Згідно з Конституцією США, для затвердження відставки глави держави необхідно понад дві третини голосів сенаторів (67 з 100).

Ендрю Джонсон.

Першим, проти кого була розпочата процедура імпічменту став Ендрю Джонсон.

Він займав посаду віце-президента при Авраамі Лінкольні й після вбивства президента у 1865 році зайняв його пост.

Це були буремні часи, країна ще не встигла оговтатись після громадянської війни й політичне протистояння Джонсона з Конгресом у результаті привело до того, що його звинуватили у тому, що він незаконно звільнив (до речі двічі) військового міністра Едвіна Стантона.

У Сенаті, проте, не знайшлося більшості необхідної для звинувачувального вироку.

З чого складається американський парламент? Конгрес США — федеральний законодавчий орган Сполучених Штатів Америки, що складається з двох палат: Палати представників (435 депутатів, що обираються на термін 2 роки) та Сенату (100 сенаторів, два від кожного штату, обираються на 6 років, третина переобирається кожні два роки).

Джонсон був обраний від Демократичної партії, а його попередник Авраам Лінкольн був першим президентом республіканцем й став національним героєм, оскільки очолював боротьбу за скасування рабства.

За президенства Джонсона ця справа була доведена до кінця – ратифікована відповідна поправка до Конституції, але становище чорношкірих залишалося поганим.

Також під час його президентства Америка придбала Аляску у Росії.

Річард Ніксон.

Республіканець Річард Ніксон у 1960 році програв президентські перегони Джону Кеннеді, якого було вбито як і Лінкольна.

У 1969 році Ніксон таки став президентом США й перебував на цій посаді два терміни.

Він єдиний президент, хто подав у відставку.

Процедуру імпічменту Ніксона розпочали через Вотергейтський скандал – Ніксона запідозрили у організації незаконного прослуховування його політичних опонентів з демократичного табору.

Хоч слідство так й не встановило зв'язок упійманих осіб у Вотергейті, які займалися прослуховуванням, з адміністрацією президента, Ніксон таки вирішив скласти з себе повноваження.

Уже після того, як висновок з імпічменту було підготовлено до передачі в Сенат США, за рішенням Верховного суду розголосові були піддані раніше невідомі касети, які були записані після інциденту у Вотерґейті.

На них Ніксон обговорює з начальником свого апарату Холдменом Вотерґейтську історію, називає її димучою рушницею (smoking gun) і далі обговорює, як перешкодити розслідуванню за допомогою ЦРУ й ФБР.

Після цієї публікації навіть для найфанатичніших захисників Ніксона стало безсумнівним те, що президент із самого початку подій намагався перешкодити правосуддю в особистих і партійних інтересах.

Імпічмент став вирішеною справою.

Республіканці-сенатори, що раніше готувалися голосувати в Сенаті за Ніксона, після публікації плівок один за одним заявляли йому, що підтримають обвинувачення за всіма пунктами.

8 серпня 1974 перед загрозою невідворотного імпічменту, Ніксон у своїй офіційній телевізійній промові заявив, що наступного дня іде у відставку.

Ніксона зазвичай відносять до найодіозніших президентів, він мав хоч і жорсткий, проте ефективний стиль управління й досяг певних зовнішньополітичних успіхів.

До прикладу, проводив переговори з СРСР про обмеження ядерних озброєнь, намагався зменшити політичну напругу між країнами.

Взагалі Ніксон провів чимало вдалих дипломатичних візитів, збільшував пенсії та виплати бідним.

Крім того, вів курс на розвиток космічної програми (саме за президентства Ніксона американці вперше, як вважається, висадилися на Місяць).

Білл Клінтон.

У 1998-1999 роки через гучний сексуальний скандал з Монікою Левінські хотіли відправити у відставку Білла Клінтона.

Приводом до розслідування став не сам факт сексуальних відносин президента з практиканткою Левінські, а судовий процес за звинуваченням політика з боку Поли Джонс.

Ця дама стверджувала, що, будучи губернатором штату Арканзас, Клінтон дозволив собі сексуальні домагання в її адресу.

І ось тут Клінтон, відповідаючи на питання, чи були у нього сексуальні відносини і з Монікою Левінські, відповів "ні", перебуваючи при цьому під присягою.

Подружня невірність не є карним злочином, а ось лжесвідчення – кримінальний злочин і підстава для імпічменту.

Однак на той момент в Сенаті було 55 республіканців і 45 демократів – однопартійців Клінтона.

Так що в лютому 1999 року процедура була припинена.

Отже, лише Річард Ніксон був фактично усунутий у результаті імпічменту, хоча з юридичної точки зору, він залишив посаду через заяву про відставку.

Дональд Трамп міг стати першим в історії президентом США, якого таки "довели" до імпічменту, проте Сенат його не визнав винним.

Інші країни.

Імпічментом лякали багатьох президентів, серед яких є навіть Борис Єльцин (проти нього тричі висували звинувачення) та Олександр Лукашенко.

Але в цих країнах довести справу до кінця не вийшло.

Зустріч Бориса Єльцина та Олександра Лукашенка / скріншот.

А от Південна Америка має чимало прикладів успішних імпічментів.

Президент Бразилії Фернандо Колор ді Мело як і Ніксон не став чекати закінчення процесу за звинуваченням у корупції і в грудні 1992 року пішов у відставку.

Але Сенат все ж довів справу до кінця і оголосив імпічмент.

В корупції звинувачували й главу Венесуели Карлоса Переса.

31 серпня 1993 року Національний конгрес Венесуели визнав президента винним у привласненні 250 млн боліварів з урядових фондів.

Йому оголосили імпічмент, а в 1996 році суд визнав Переса винним і призначив покарання – домашній арешт строком два роки й чотири місяці.

У лютому 1997 року Національний конгрес Еквадору оголосив, що президент Абдала Букарам не здатний керувати державою в силу "психічної недієздатності".

Букараму звинувачували в дискредитації посади глави держави, незаконне "використання збройних сил в особистих цілях", корупції і неналежній поведінці.

Під час публічних виступів по телебаченню президент любив заспівати що-небудь і станцювати для улюбленого народу.

Народ талант не оцінив, Букарамі довелося емігрувати в Панаму.

У 2000 році президент Перу Альберто Фухіморі утік із країни через масові акцій протесту, які були викликані викриттями корупційних схем в його оточенні.

Він попросив політичного притулку в Японії (його історична батьківщина) і вже звідти заявив про свій відхід з поста.

Конгрес Перу добровільної відставки президента не прийняв і оголосив імпічмент.

Усунули його з посади з оригінальним формулюванням "за стійку моральну неспроможність".

Пізніше Фухіморі звинуватили в розтраті держкоштів і в керівництві операціями, які призвели до масових вбивств в 1991-1992 роках.

Імпічмент близький і Литві, Роландас Паксас протримався на посаді лише один рік.

У 2004 році Сейм оголосив йому імпічмент.

Приводом стало надання громадянства Литви російському бізнесменові Юрію Борисову.

Той нібито пожертвував 400 тисяч доларів на виборчу кампанію президента.

Як усунули від влади Януковича.

Щодо четвертого президента України Віктора Януковича не застосовували прописану у Конституції процедуру імпічменту.

Рада усунула його 22 лютого 2014 року від посади, проголосувавши за постанову "Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України".

Згідно з цією постановою, Янукович оголошувався таким, що у неконституційний спосіб сам усунувся від виконання обов’язків президента.

Віктор Янукович / скріншот You.