Жахи радянської системи: за якими злочинами стоїть КДБ

А повністю підконтрольні йому секретні спецпідрозділи триматимуть у страху практично кожного громадянина СРСР.

Потрохи підминаючи під себе усі сфери влади і впливу, у 1934 році в СРСР створили новий орган: Народный комиссариат внутренних дел – НКВД.

Колишній ОГПУ, про який ми уже розповідали у першій частині – теж увійшов до складу новоспеченого відомства.

По суті, НКВД став інструментом контролю над усіма процесами, які відбуваються у країні.

Під пильний погляд чекістів потрапляли усі, на кого направили приціл бійцівські собаки з КДБ.

Що передбачала постанова Центрального виконавчого комітету СРСР.

Генріх Ягода – перший голова НКВД.

Усвідомлення Сталіним потужності цього органу підштовхнуло на призначення свого відданого соратника Генріха Ягоди головним чекістом – нарком став персональною зброєю Джугашвілі (прізвище Сталіна при народженні, – 24 канал).

Ягода організував ГУЛАГи, курував створення "Біломорканалу", і за рівнем популярності наздоганяв самого Сталіна.

Саме тому він на цій посаді і не затримався.

Генріх Ягода – один з організаторів Голодомору в Україні у 1932—1933 роках.

НКВД за керівництва Миколи Єжова.

У 1936 році місце наркома зайняв Микола Єжов – за рік він увійшов у історію як людина, яка ініціювала "Великий терор", а це – понад півтора мільйона затриманих, понад півмільйона у тюрмах і майже 400 тисяч розстріляних.

Що ж до Ягоди, то у 1937 році на з'їзді голів Сталін потис руку усім, крім наркома – цей жест означав одне: Ягода більше не був потрібен.

"Його було заарештовано.

Звичайно, звинувачено в усіх смертних гріхах.

Ягоду змусили визнати, що він нібито готував убивство Кірова, що він причетний до смерті Куйбишева та інших партійних діячів", – зазначив історик Олег Бажан.

Він це визнав.

Але ми знаємо, як відбувалися допити.

З людини могли просто вибити такі компрометуючі факти проти себе,.

– пояснив він.

Сталін і Єжов в дуеті видали секретний документ "Приказ НКВД СССР № 00447".

Згідно із ним, зеків, громадських активістів, "кулаків", членів антирадянських партій розстрілювали або висилали у табори.

Репресії торкалися навіть родин і друзів затриманих.

Микола Єжов та Йосип Сталін.

Особливу увагу звертали на кишенькові записники.

Після арешту їх вилучали, а потім навідувалися додому до всіх, хто у ній записаний.

НКВД працювало злагоджено і оперативно: людей виловлювали просто на вулицях.

Та під кулі кидали і самих НКВДистів.

Устрій був настільки жорстким, що керівники цього органу знали – посада наркома може бути останньою у їхньому житті.

Усі страшні звірства прикривали схвальними статтями у газетах із кричущими заголовками про подяку відданій роботі НКВД.

Били абсолютно всім: руками, ногами, палками, шлангами, обв'язували руки колючим дротом.

Садили на стілець на гострий край.

Забороняли рухатися.

Садили в одному положенні, так людина повинна була сидіти кілька годин.

За найменший рух починали нещадно бити,.

– зазначив журналіст Володимир Мисан-Мілясевич.

Й додав, що особливо в цих катівських справах вирізнялися жінки-співробітниці НКВС, які полюбляли ґвалтувати затриманих.

Наприклад, тими самими пляшками, ніжками стільців.

Розчавлювати генталії, виривали нігті, проводити акти дефекації і сечовипускання на обличчя затриманих.

Лавреній Берія – наступник Єжова.

Місце Єжова зайняв Лаврентій Берія.

Він поклав край "Великому терору" і активно продовжив ліквідацію "невигідних" режиму осіб.

Одним із таких був опозиціонер Лев Троцький.

Сталін неодноразово заявляв, що він несе загрозу комуністичному інтернаціоналу.

Вбивство Троцького.

Тому у 1938 році до Мексики послали агента НКВД Рамона Маркадера, який два роки втирався у довіру до оточення Троцького.

Рамон на сім сантиметрів загнав у голову революціонера льодоруб.

Троцький помер вже у лікарні.

Рамон Маркадер та Лев Троцький.

Друга світова війна.

Чекісти працювали одразу на двох фронтах.

Перший – за кордоном.

Організовували діяльність партизанів в тилу, займалися контррозвідкою, відслідковували і вели підрахунок ворожих солдатів, техніки і займалися вербуванням іноземних агентів.

Другий – у себе в країні.

Окрім охорони кордонів, залізничних колій та оперативних підрозділів, які безпосередньо брали участь у бойових діях, НКВДисти відловлювали дезертирів, бандитів, мародерів, журналістів і навіть невинних громадян.

Поки одних стріляли на передовій, НКВД било своїх же у спину.

Виконували роль м'язів, запобігаючи дестабілізації всередині СРСР.

Лаврентій Берія.

Друга світова закінчилася у 1945 році.

Поки в СРСР відновлювали міста і сили, кремлівська верхівка стерла із документів таке поняття як НКВД.

Берію, як і його попередників, наздогнала куля, а новий орган отримав назву Комитет государственной безопасности.

Чим займалося КДБ.

Завданням новоспеченого відомства було боротися з націоналізмом, криміналом, а ще займатися контррозвідкою і прибирати тих, хто несе загрозу СРСР за кордоном.

Руки чекістів досягали будь якого куточка землі.

Лави КДБшників поповнювали спеціально навченими і вірними Комуністичній партії людьми.

Їхні агенти працювали всюди і на абсолютно різних посадах: хтось звичайним робочим на заводі чи продавцем газет, а хтось очолював цілі дипломатичні місії закордоном, контролюючи таким чином всі процеси і потрохи зливаючи інформацію кремлівській верхівці.

Антикомуністина революція в Угорщині у 1956 році – саме там КДБшники вперше проявили себе найбільш публічно.

Операція отримала назву "Вихрь".

Чекісти працювали в тилу, вистежуючи організаторів і вибивали інформацію, уміло їх "ламаючи".

Жителі Будапешта виступили проти вторгнення радянських військ в Угорщину.

Угорську верхівку, прем'єра і міністра оборони КДБшники пов'язали першими, фактично залишивши країну без керівників.

А потім добралися до активістів угорських партій, військових та й студентів: когось в радянські тюрми, а когось – на розстріли.

Загалом загинули понад 2,5 тисячі протестувальників, 348 мирних громадян, а понад 19 тисяч отримали поранення.

Вбивство Бандери.

Це приклад лише однієї диверсійної операції, у списку КДБ таких гірких подій – сотні.

Наприклад у 1959 році агент Богдан Сташинський прибрав лідера українських націоналістів Степана Бандеру.

Новочеркаський розстріл.

У 1962 році руку терору пізнали і прості робочі у Новочеркаську.

Повстання, яке організували працівники заводу, Хрущов вирішив розігнати насильницькими методами: 26 убили на місці, 105 закинули до в'язниць, а 7 організаторів розстріляли.

Вербування агентів.

КДБшники проявили себе і в Чехословаччині, Чилі, і навіть завербували американського агента Джона Волкера, який протягом 17 років зливав інформацію про секретні навчання військових США.

Методи роботи КДБ.

Вони були дуже жорсткі, почасти навіть нелюдські.

За словами журналіста Мисана-Мілясевича, обвинувачених заганяли в камеру-одиночку.

Їх туди набивали людей 30 і вони там стояли: їх ніхто не бив, вони просто стояли.

По одному водили на допити.

Там не було можливості ні присісти, ні лягти.

Доходило до того, що коли, наприклад, помирав один із затриманих, він міг простояти серед інших людей дні три,.

– пояснив він.

У 1970-х роках КДБшники активно зайнялися поширенням пропаганди і захистом комуністичної ідеології.

Під пильним прицілом цензури опинилися діячі культури, а особливо ті, хто мав підтримку міжнародної спільноти.

Їм погрожували прикриваючись величчю і недоторканістю СРСР.

Одним із таких діячів став Олександр Солженіцин – автор книги "Архипелаг ГУЛАГ".

У трьох томах детально описані умови, катування і решта звірств, які відбувалися у радянських таборах.

Така невигідна для режиму книга могла з легкістю спаплюжити репутацію СРСР перед міжнародною спільнотою.

КДБшники усіма можливими способами добивалися скасування публікації.

Боротьба з дисидентами.

За ними вели пильні спостереження, а інколи і полювання.

Таких людей діставали, де б вони не були.

У 1978 році болгарські спецслужби відшукали письменника Георгія Маркова в Лондоні і убили.

Смерть наступила в результі уколу парасолею, окропленою рицином.

Отруту і метод розробили в лабораторіях КДБ.

Письменник Георгій Марков.

Операція РЯН.

У 1981 році верхівка СРСР почала масштабну операцію із кодовою назвою РЯН.

Побоюючись ядерної атаки з боку США, агенти КДБ спільно з ГРУ почали комплексний збір інформації про ядерні потужності Америки і перспективи використання такої зброї проти СРСР.

Легенда радянської розвідки Олег Гордівський, який пізніше почне працювати на британське МІ6 (Таємна служба розвідки Британії, – 24 канал), запевняв, що ядерного удару ніхто не планував, але РЯН став інструментом, який міг би заспокоїти маразм і паніку кремлівської верхівки.

Найдорожчий агент КДБ у США.

Паралельно зі збором інформації, КДБ вербували агентів спецслужб із інших країн.

Одним з таких був Олдріч Еймс – ексначальник контррозвідувального підрозділу ЦРУ.

Еймс співпрацював спочатку із радянською, а потім й з російською розвідкою.

Він дев'ять років зливав в СРСР все, що знав про діяльність американського відомства.

І щоразу, коли він приходив свідчити проти своїх, йому платили до 50 тисяч доларів.

Це неофіційно, бо російські газети кричать про багатомільйонні гонорари.

Еймс до сьогодні вважається найціннішим агентом, який працював на Радянський Союз.

Він був найдорожчим: за ті послуги, які надавав, отримав як мінімум від 1,5 до 4,5 мільйонів доларів,.

– розповів історик Олег Бажан.

А загалом КДБ таким чином працювали із багатьма агентами.

Тактика була виправданою: за захмарні гонорари агенти видавали своїх же, а чекісти оперативно відловлювали "чужих" й або убивали їх, або кидали за ґрати.

А от сам Олдріч Еймс потрапив у руки ФБР і тепер відбуває своє пожиттєве.

Розпуск КДБ та діяльність ФСБ.

У 1991 році КДБ розпустили.

Причина проста – розпад СРСР і відповідно переформат відомства.

Згідно із планом, країні потрібна була незалежна, потужна організація, яка діяла би в рамках закону.

Так, у 1995 році з'явилася Федеральная служба безопасности – ФСБ.

В сучасній історії Росії, хоч і гіркій, попри позиціонування ФСБ як незалежного сучасного органу безпеки, він все одно працює як кишенькова армія Володимира Путіна.

За його наказів агенти точно так само, як і півстоліття тому, ліквідовують невигідних російські ідеології осіб.

Вбивство Литвиненка.

У 2006 році у Лондоні агенти ФСБ ліквідували колишнього співробітника КДБ Олександра Литвиненка.

За загадкових обставин після вечері в ресторані зі знайомими його госпіталізували із отруєнням.

Тоді ще ніхто не знав, що в його організмі знайдуть полоній, який дестабілізує нервову систему і викликає порушення роботи кісткового мозку.

Колишній співробітник КДБ Олександр Литвиненко у лікарні.

З 2000 року Литвиненко мешкав на території Великобратанії, співпрацював з МІ6, з розвідками інших країн світу, консультуючи їх про стан справ у Росії.

І також допомагав британським бізнесменам, консультував їх щодо особливостей ведення бізнесу в Росїі й зводив з потрібними людьми.

Російські хакери та Brexit.

Діяльність ФСБ не обмежена одною лише чисткою невигідних людей.

Агенти із кібербезпеки спільно з хакерами у 2016 році "допомогли" британцям провести референдум про вихід королівства із ЄС.

Їхні таргетовані рекламні повідомлення торкнулися практично кожного громадянина Британії – 150 тисяч акаунтів в одному лише твіттері.

23 червня 2016 року відбувся референдум щодо членства Британії в Євросоюзі.

51,9% громадян, які взяли участь в голосуванні, виявили бажання вийти з Євроспільноти.

Це мало статися ще 29 березня 2019 року, однак після трьох провальних голосувань з приводу договору про Brexit, терміни перенесли на 31 січня 2020 року.

Вихід із ЄС у Великій Британії масштабно відсвяткували.

Отруєння Скрипаля.

У 2018 році російські агенти в тій же Британії нервово-паралітичною речовиною "Новачок" намагалися отруїти колишнього радянського шпигуна Сергія Скрипаля та його дочку.

Ексрозвідника Сергія Скрипаля та його доньку Юлію отруїли у Солсбері.

Скрипалям вдалося вижити, проте тривалий час і батько, і донька перебували в лікарні.

Британське слідство з'ясувало, що отруїли Скрипалів працівники ГРУ Росії Олександр Петров та Руслан Боширов.

Це вже не кажучи про свавілля у самій Росії, де ФСБ (за конституцією Росії як організація, яка мала би діяти в рамках закону) на кожному кроці порушує права людини, чи убиває невигідних режиму журналістів.

Усі ці справи залишаються нерозкритими, та що там – за них серйозно ніхто і не брався.

Адже глава ФСБ напряму звітує Володимиру Путіну.

Який, до слова, сам колишній агент КДБ.