Куратор бойовиків на Донбасі Сурков пішов зі служби: що це означає України

Директор Центру політичної кон'юнктури Олексій Чеснаков заявив, що таке рішення Сурков прийняв "у зв'язку зі зміною курсу на українському напрямі".

За даними Чеснакова, у найближчий місяць Сурков "займатиметься медитацією".

Ці повідомлення розпочали цілий цикл обговорень і спекуляцій.

Така пафосна і трішки дешева загадковість взагалі властива герою нашого випуску.

За Сурковим закріпився образ "сірого кардинала", і в останні 6 років він всіляко намагався підкріпити цей статус.

У 2013 році Путін призначив його своїм помічником, повідомлялось, що він займатиметься невизнаними республіками, зокрема, північною Осетією та Абхазією.

Владислав Сурков.

В російських ЗМІ тоді ж з'явилась інформація, що неофіційно Сурков куруватиме також український напрямок.

В січні-лютому 2014 року він літав до Києва, де зустрічався з Януковичем.

Це пов'язують зі спробами допомогти йому втримати владу.

Під час одного з візитів Сурков відвідав Крим.

Водночас кремлівські політтехнологи говорили, що безпосередньої участі в підготовці "Кримської операції" Сурков і його люди не приймали.

Інші – навпаки називають його головним архітектором анексії.

Співпраця Суркова з проросійськими бойовиками.

Після того, як терористи збили малайзійський Boeing у 2014 році, Сурков став безпосереднім куратором терористичних угрупувань.

Збиття "Боїнга" у цифрах / Інфографіка 24 каналу.

Він та команда заточені під роботу зі створення сенсів, тому його ключова задача полягала у створенні ілюзії суб'єктності так званих "ЛНР" та "ДНР".

Він підбирав очільників урядів "народних республік".

Саме Сурков зіграв ключову роль у призначенні Олександра Захарченка лідером терористичної "ДНР", який спочатку мав стати міністром оборони, але Сурков вирішив по-іншому.

А на похороні Захарченка Сурков назвав його "братом".

Олександр Захарченко загинув 31 серпня 2018 року в Донецьку в результаті вибуху в кафе.

Олександр Захарченко.

Він розробляв гімни, символіку, організовував роботу місцевих "адміністрацій", працював над їхньою інформаційною стратегією.

Наприклад, в пошті Суркова, яку зламали хакери, знайшли листи, які доводять, що саме Росія оплатила створення Міністерства інформації "ДНР", пресцентру та видання газети.

Крім того Сурков ініціював становлення пам'ятників та перейменування вулиць в окупованих містах.

Люди Суркова організовували так звані вибори в "республіках".

А ще він брав участь в підготовці Мінських домовленостей.

Сурков систематично зустрічався з ватажками бойовиків як в Москві, так і в Луганську з Донецьком.

Взагалі кар'єра Суркова могла скластись зовсім по-іншому і тоді, хто знає, чи існували б "ДНР" та "ЛНР" взагалі.

Від токаря до куратора внутрішньої політики: кар'єра Суркова.

Він спочатку працював токарем, керував самодіяльним театральним колективом, підробляв перекладами.

На початку 90-х працював в міжбанківської організації, а потім в банку "Менатеп", очолюваному Михайлом Ходорковським.

Далі були – "Альфа банк", "Роспром" та телеканал ОРТ.

Найбільше в його діяльності відчувається вплив саме цього місця роботи.

Він гарно розумів, як саме потрібно працювати з громадською думкою та інформацією.

У 1999 році Сурков став заступником керівника адміністрації президента Єльцина.

Сурков стояв біля витоків виборчого блоку "Єдність" також його вважають головним ідеологом партії "Єдина Росія" крім того він створив рух "НАШІ".

Це щось типу радянського комсомолу, молодих регіонів у Росії (вони боролись проти фашизму, зустрічались у Селегері з Путіним, своєю ціллю, називали побудову суверенної демократії).

Суверенна демократія – це одна з ідеологічних вигадок Суркова, яка скоріше стала жартом ніж реальним політичним наративом.

Він займався питаннями України з виборів 2004 року, а з 2013 року, за даними багатьох джерел, відповідав за відносини Росії з Україною.

У 2008 році Сурков був призначений першим заступником керівника адміністрації, через три роки – віцепрем'єром, відповідальним за питання модернізації та інновацій.

А у травні 2013 року Сурков залишив цей пост.

Тобто він працював куратором внутрішньої політики при трьох президентах: Єльцину, Путіну та Медвєдєву.

Мав значний вплив на ідеологічні та політичні рухи, але, як вважають експерти, саме провали в напрямі роботи, пов’язаному з Україною призвели до втрати його позицій.

Дмитро Медвєдєв, Володимир Путін та Борис Єльцин.

Чому Сурков пішов з державної служби.

Існує декілька версій, чому Сурков пішов з державної служби:.

Сурков мав піти для стабілізації відносин між Україною та Росією, оскільки він виступає занадто серйозним подразником для нашої держави.

І до того ж Путіну більше не потрібні посередники в переговорах, він готовий взаємодіяти з Зеленським напряму.

Єрмак та Козак вже успішно вели процес підготовки не тільки газових, а й перемовин з приводу обміну полоненими та нормандської зустрічі.

До роботи Суркова за останні 5 років накопичилось занадто багато питань – від затягування ситуації з "Л/ДНР" до кризи в Абхазії.

Тому оптимальніше буде його замінити.

Навички Суркова більше не потрібні керівництву країни, адже зараз необхідно активно діяти, а Сурков займає нішу "мислителя".

До того ж, включати "ЛНР" та "ДНР" до складу Росії поки ніхто не збирається, продовжувати грати в побудову держати там теж немає сенсу.

Тому потрібне дієве рішення у цьому напрямі, а Сурков не здатен визнати свої помилки і це зробити.

Напів версія стосується того, що Сурков прийняв це рішення, оскільки дуже тонко розуміє, куди все рухається, і доцільніше для нього піти зараз, зберігши образ та певний вплив.

І останнє – є одна думка, що причина звільнення – це призначення новим заступник глави адміністрації, який буде вести український напрямок, Дмитра Козака.

Будучи віцепрем'єром уряду, Козак вів питання України і Донбасу.

Вважається, що між цією жабою та сурковською гадюкою існує конфлікт.

Така версія найбільш правдоподібна.

Що відомо про Дмитра Козака.

24 січня Козака призначили на посаду заступника глави адміністрації президента РФ.

На новій посаді він, імовірно, буде відповідати за всі питання, що стосуються колишнього радянського союзу.

Козак раніше курував в уряді паливно-енергетичний комплекс і промисловість.

Він курував нафтові і газові угоди і очолив делегацію РФ на переговорах з Україною про транзит газу, за результатами яких угоду було укладено.

Дмитро Козак вперше увійшов до складу уряду в 1999 році на посаді керівника апарату – міністра.

У 2000 –2003 роках він пішов працювати в адміністрацію президента, а потім в апарат уряду.

У 2004 році очолював передвиборний штаб Путіна.

У 2007 році Козак був міністром регіонального розвитку Росії, а у 2008 році став віцепрем'єром.

Він, зокрема, займався будівництво олімпійських об'єктів в Сочі і відповідав за проведення Ігор, за що отримав шквал критики.

Дмитро Козак.

Також він був куратором комісії "з надання допомоги" тимчасово окупованому Донбасу, тобто так званих гумконвоїв, у яких туди звозили техніку і снаряди, і вивозили залишки промисловості.

Але Донбас – не перший досвід роботи Козака з напрямом російської агресії в інших країнах.

У 2003 році він розробив план врегулювання придністровського конфлікту.

Згідно з "планом Козака", Молдова повинна була стати "асиметричною федерацією", Придністров'я та Гагаузія отримали б тоді особливий статус.

Але тодішній президент Володимир Воронін відмовився його підписувати, нібито через втручання США.

Після цього відносини Росії та Молдови відчутно зіпсувались.

У 2019 році Козак знову взявся за Молдову, де він, зокрема, добився розширення влади її проросійського президента Ігоря Додона.

У такий спосіб без жодного пострілу значно посилив позиції Росії у цій країні і погіршив позиції прозахідної частини її політикуму та населення.

Ігор Додон.

ЗМІ повідомляють, що він отримав згоду від Путіна застосувати цей досвід і в Україні.

Що означає призначення Козака для України.

► Насамперед Сурков точно іще десь спливе.

Це можуть бути і абсолютно непередбачувані місця аж до внутрішньої політики Росії.

У Путіна не настільки усе добре з кадрами та і людину, що вела проєкти, за які тебе можуть визнати військовим злочинцем краще тримати або ближче до себе або під землею.

► Сурков взагалі трохи комічний персонаж.

Йому приписують декілька книжок написаних під псевдонімом Натан Дубовицький, які не стали культовими або масовими, та навіть написання частини текстів пісень для гурту "Агата Кристи".

► Він багато у чому, так би мовити, космонавт, чиї ідеї сильно конфліктують з реальністю.

Тому його ідеологічні наративи від суверенної демократії в Росії до створення "Новоросії" в Україні ні до чого не призвели.

Він так і лишився жалюгідним та неадекватним теоретиком, на ідеї якого Росія витратила мільярди доларів, а Україна – тисячі життів.

Через місяць він з'явиться і щось там скаже, але з великою імовірністю нам з вами це не буде сильно цікавим.

Багато у чому, на жаль, на його місце прийде значно більш прагматичний наступник.

Я як і багато колег вважаю, що Росія зараз стане на нові рейки.

Я хотів сказати, що вона змінить стратегію щодо нас, але вона її уже змінила.

Російська верхівка зайнята транзитом влади і створенням нового аналогу політбюро.

Для цього їй потрібно засівати країну соціалкою, виплатами і пільгами, на які потрібні гроші – багато грошей.

Росія починає економити.

І це погана новина для контрольованих нею ватажків псевдореспублік на нашому сході.

Бо спричинені ними західні санкції і їх тотально дотаційні економіки оплачуються з кишень російських громадян, які починають висловлювати своє незадоволення.

Тому Росія хоче повернути нам Донбас.

І зробити це якомога швидше.

Вона точно не має наміру платити за його відновлення – ні.

Вона ні за що не хоче платити взагалі.

Так само вона не збирається втрачати там свій вплив.

Саме тому за останній рік там роздали понад 120 тисяч російських паспортів.

Щоб через якийсь час піти їх "захищати".

Як я вам казав у попередніх випусках – Росія веде війну бідняка.

І її розмах обмежується лише економічними факторами.

Зараз Росії потрібні гроші на соціалку, а не війну.

Так буде не завжди.

Як тільки їх економіка відійде від санкцій, які знімуть у разі повернення Донбасу, вони почнуть інвестувати більше грошей у свою подальшу експансію в Україні.

Не будьте в ілюзіях.

Якщо нам і повернуть Донбас – це не означатиме, що війна закінчилась.

Це означатиме, що вона стала на паузу чи змінила форму.

І не більше.

І тут усе залежить від нашої здатності відстоювати свої інтереси і готовності чекати на слушний момент.

І за будь-якого сценарію розвивати та розбудовувати власну армію.

Тому не забудьте сьогодні їй допомогти.