/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F38%2F6e12bcdc6422ef2047a3d807f831763b.jpg)
Рада призупинила розгляд законопроєкту про ринок землі
На сьогодні до законопроєкту про ринок землі №2178-10 розглянуто всього 216 поправок із 4 тисяч 18, які надійшли під час підготовки документа до другого читання.
Рада продовжить роботу над законопроєктом про ринок землі наступного пленарного тижня 18 – 21 лютого.
Згідно з календарним планом Ради, 10 – 14 лютого нардепи працюватимуть у комітетах і комісіях.
Зауважимо, що процес розгляду законопроєкту про ринок землі так затягується через дії нардепів від "Опозиційної платформи – За життя", "Батьківщини", зокрема лідерки політсили Юлії Тимошенко, та інших менших фракцій.
Саме вони напередодні блокували президію і трибуну парламенту, щоб завадити розгляду законопроєкту.
І саме депутати від цих політсил навносили до документа понад 4 тисячі правок для затягування його розгляду.
Які головні правки внесли до законопроєкту про ринок землі.
Іноземні громадяни зможуть купувати землю тільки після проведення референдуму щодо цього питання.
Обмеження концентрації землі в одних руках – на рівні 10 тисяч гектарів.
У попередній версії було 200 тисяч гектарів.
Банки також зможуть володіти землею, але тільки тією, яку фермери внесли як заставу за кредит.
Купувати землю можна буде тільки у безготівковій формі.
Покупець повинен буде мати документи, які підтверджують походження грошей.
Вартість землі до 2030 року має бути не нижчою за її нормативно-грошову оцінку.
Хто зможе купувати землю:.
територіальні громади;.
громадяни України;.
юридичні особи, засновниками яких є тільки українці;.
іноземці тільки після ухвалення відповідного рішення на всеукраїнському референдумі.
Хто не зможе купувати землю:.
юридичні особи, акціонерами чи кінцевими бенефіціарами яких є громадяни країни-агресора чи окупанта;.
особи, що належать чи належали до терористичних організацій;.
юридичні особи, акціонером чи кінцевим бенефіціаром яких є іноземна держава;.
юридичні особи, в яких неможливо встановити кінцевого вигодонабувача;.
юридичні особи, бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах;.
фізичні та юридичні особи, щодо яких застосовано санкції, а також особи, пов’язані з ними;.
юридичні особи, які належать юридичним та фізичним особам, зареєстрованим в державах, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.
Зауважимо, що у першій версії законопроєкту прописали заборону купівлі земель компаніями, в яких кінцевий бенефіціар – іноземець.
Однак не постійну заборону, а тимчасову – до 1 січня 2024 року.
Тобто це означало, що землю можна буде продавати іноземцям, але через 4 роки.
Наразі невідомо, чи цю правку прибрали з нової версії законопроєкту.