В Україні підвищують плату за коммуналку: скільки доведеться платити

Українців чекає чергове подорожчання комуналки.

Цього разу воно торкнулося холодної води, тарифи на яку підскочили на 6-20% вже з лютого.

Як передає НАРОДНА ПРАВДА, про це йдеться в матеріалі “Сегодня“.

Loading...

Як відомо, вартість води в різних містах відрізняється в рази.

Головна причина, за словами експертів ринку комунальних послуг, – це різні умови підготовки води і доставки її до споживача, “в кран”.

До речі, зовсім недавно, в жовтні минулого року, водоканали вже піднімали суми в платіжках.

А майже 10 років тому президент України розпорядився зробити тариф на воду однаковим по всій країні, але його доручення чиновники спустили на гальмах.

Бо там, де вода коштує дешево, підвищувати тарифи незаконно, а там, де вона дорога, витрати водоканалів повинен хтось дотувати, або держава, або місцева влада.

“У містах, розташованих на берегах річок, вода близько, в степових містах – вода далеко, її потрібно транспортувати часом за сотню кілометрів.

Часто воду добувають з підземних водних горизонтів, розташованих на глибині сотень метрів, це зовсім інші витрати.

Тому об’єктивно собівартість води різна.

Питання в іншому: наскільки вона обґрунтована “, – аналізує співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.

Хто скільки переплатить.

Видання з’ясувало, хто тепер платить найбільше і хто – найменше за воду і підрахувало, де зростання виявився мінімальним, а де – максимальним.

Найбільше зростання в грошах – на 6,92 грн / куб.

м – виявився в Кропивницькому, куди, за роз’ясненням керівництва місцевого водоканалу, воду доставляють з відстані 120 км.

Самий незначний ріст тарифів в Києві, що стоїть на Дніпрі, – всього 2,17 грн / куб.

Як роз’яснив Дмитро Марунич, зростання ціни залежить також і від числа споживачів: чим їх більше, тим в грошах менше підвищення тарифу.

Для довідки: населення Києва – 3 млн осіб, Кропивницького – 235 тис.

осіб., або майже в 13 разів менше.

Підрахуємо, на скільки більше тепер сплатить за холодну воду сім’я з трьох осіб, які проживають в Кропивницькому і в Києві, якщо вони використовують однаковий обсяг води в межах соціальних норм – 2 куб.

м в місяць на людину, або 6 куб.

м на сім’ю.

Було: 6 куб.

м х 30,68 грн / куб.

м = 184,08 грн;.

Стало: 6 куб.

м х 37,62 грн / куб.

м = 225,72 грн, або на 41,64 грн більше.

Було: 6 куб.

м х 20,82 грн / куб.

м = 124,92 грн;.

Стало: 6 куб.

м х 22,99 грн / куб.

м = 137,94 грн, або на 13,02 грн більше.

Хто контролює тарифи.

Тарифи на холодну воду затверджує Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ).

Але затверджує не всім водоканалам, а тільки великим, іншим розцінки встановлюють місцеві органи влади.

У НКРЕКУ роз’яснили, що перевіряють і затверджують тільки вартість води в містах з населенням понад 100 тис.

і якщо водоспоживання перевищує 300 тис.

м в рік, а водовідведення – 200 тис.

Тобто, це всі обласні центри, інші великі населені пункти, а також водоканали, що постачають міста в межах однієї області.

Всього таких постачальників води понад сто.

Чи об’єктивно подорожчання.

Фахівці згодні з тим, що тарифи на воду періодично підвищувати треба.

Так, експерт ринку комунальних послуг Євген Магльований уточнив, що в тариф входить зарплата працівників водоканалів, витрати на очистку води, щоб її можна було пити (вартість реагентів), транспортування, податки, відрахування на поточний ремонт обладнання та амортизаційні відрахування (закупівля нового обладнання) , прибуток.

“Щорічно підвищується мінімальна зарплата, дорожчають реагенти, запчастини, тому час від часу тарифи доводиться підвищувати“, – говорить експерт.

За словами Магльованого, в середньому по всіх водоканалам країни на зарплату йде 35-40% тарифу на транспортування – 30-32%, на реагенти, ремонти, амортизацію – близько 4% по кожній позиції, решта – податки (єдиний соціальний внесок на зарплату працівників, ПДВ) і прибуток 1-2%.

Всі розрахунки перевіряє НКРЕКУ, і якщо вони набагато відрізняються від середніх, то потрібне додаткове обґрунтування.

Кожна третя гривня – на оплату “втрат”.

Євген Магльований підтвердив, що за нормативами водоканали мають право закладати в тарифи до 30% втрат води при транспортуванні.

При цьому через зношеність труб в деяких регіонах втрати доходять до 45% – майже половина.

Що автоматично здорожує кожен кубометр приблизно на третину і більше.

“Нібито великі втрати – це узаконений спосіб стягнення додаткових грошей зі споживачів послуг, оскільки перевірити, скільки кубометрів води відпущено водоканалом кожному конкретному будинку і скільки з них насправді дійшло до загальнобудинкового лічильника, неможливо, – впевнений глава Асоціації професійних управителів нерухомістю України Андрій Никончук.

– Так можна до нескінченності підвищувати тарифи, не вкладаючись в модернізацію мереж, адже чим дорожче кубометр води, тим більша сума на “втрати”.

З ним згоден і Дмитро Марунич, який пропонує замінити застарілу методику розрахунку тарифів на сучасну, яка стимулює постачальників послуг економити.

“У світі давно для монополістів застосовується так званий RAB-тариф, або стимулююче тарифоутворення, від терміна Regulatory Asset Base -” регуляторна база активів “, – пояснив Дмитро Марунич.

– Відсоток прибутковості постачальника послуги залежить від вартості його активів, для водоканалів це залишкова вартість обладнання, водопровідних мереж і т.

Якщо вони нові або модернізовані, значить, коштують дорожче, тому водоканали будуть зацікавлені вкладати в оновлення мереж, щоб зменшити втрати води і більше заробити.

Норму втрат взагалі треба скасувати “.

Експерт уточнив, що зараз водоканали отримують прибуток у відсотках від обсягу наданих послуг в грошах, тому зацікавлені регулярно підвищувати тарифи, а не вкладати гроші в модернізацію обладнання.

Раніше в ході масштабного соціологічного опитування з’ясувалося, що більшість українців на своїх гаманцях відчули підвищення тарифів на ЖКГ.

Майже половина опитаних (45%) сказали, що їхні витрати на оплату послуг ЖКГ в жовтні 2019 року зросли в порівнянні з жовтнем 2018 року.

У 35% респондентів ці витрати не змінилися або зменшилися.

Окремо – за сам спожитий газ, окремо – за його розподіл (доставку) споживачу.

До того ж тарифи за розподіл в кожному регіоні різні.