Чоловік поскаржився на незаконне звільнення та заборгованість: неочікуване рішення суддів

НЕчесть тижня.

Кодекс законів про працю захищає працівників від такої недоброчесності, та в разі невиплати з вини організації заборгованих працівникові сум у законні строки, працівникові повинні виплатити його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

Чоловік, користуючись цією нормою закону, ще раз подав позов до суду, щоб отримати компенсацію за весь час затримки та відшкодувати моральну шкоду.

Справа знову дійшла до найвищої інстанції – Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду.

Судова практика у цьому питанні доволі однозначна: якщо роботодавець не виплатив вчасно, має відшкодувати за весь час прострочення.

Проте рішення суддів Верховного Суду виявилось доволі несподіваним.

Справу у Верховному суді розглядали судді Мартиняк, Жук та Білак.

Вони вирішили, що в цій ситуації не можна застосувати норми трудового законодавства, бо суму заборгованості раніше було визначено в судовому рішенні.

На їхню думку, зобов'язання роботодавця виплатити компенсацію замінилось на зобов'язання виконати судове рішення на користь позивача, що не регулюється нормами трудового права.

Премію "НЕчесть" тижня отримали судді Мартинюк, Жук та Білак.

Що це рішення означає на практиці? Якщо у тебе є судове рішення, в якому сказано, що роботодавець заборгував тобі зарплату чи не оплатив відпустку, це ще не означає, що ти отримаєш компенсацію.

Це навіть не означає, що ти швидко отримаєш гроші, які тобі винні.

Інколи сторонам доводиться роками чекати виконання судового рішення.

Раніше, за весь цей час очікування ви могли б просити компенсацію на рівні середньої зарплати в минулому.

Після рішення Верховного Суду роботодавці та інші суди зможуть відмовляти в такій компенсації, попри вимоги трудового законодавства.

Таким чином захистивши одне право, суд позбавив позивача іншого.

Адже отримавши рішення суду про наявність заборгованості, працівник втратить право на відшкодування.

Премію "НЕчесть тижня" за обмеження права на компенсацію за заборгованість по зарплаті отримують судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду Наталія Мартинюк, Андрій Жук, та Мирослава Білак.

Честь тижня.

Поки ці судді обмежували трудові права, інші їх колеги захистили право на пенсію громадян України які проживають за кордоном.

У 2018 році Пенсійний фонд відмовив призначати пенсію за віком чоловікові, бо той не підтвердив своє місце проживання в Україні.

Той ще в липні 1998 року виїхав до Ізраїлю, але був переконаний, що все одно має право на пенсію.

Тому подав позов до суду.

В першій інстанції його підтримали, а от апеляція відмовила.

Останню крапку у спорі нещодавно поставив Верховний суд.

Судді Берназюк, Желєзний та Коваленко зазначили, що право на пенсію належить до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою, і за жодних умов не можуть бути скасовані.

Премію "Честь тижня" отримали судді Берназюк, Желєзний, Коваленко.

Кожного місяця держава, по суті, примусово вилучає частину зарплати для забезпечення пенсіонерів.

Натомість обіцяє утримання у майбутньому.

Тож колегія судді зазначила, що пенсія за віком – це власність особи, а тому не залежить від місця проживання особи пенсіонера.

А її протиправне позбавлення буде порушенням гарантій, передбачених Конституцією, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також не відповідатиме практиці Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Крім того, законодавством гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання кожного громадянина.

Прописка або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод особи, або підставою для їх обмеження.

Тож кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, може самостійно обирати, де йому проживати та зберігати усі свої конституційні права, а тому числі й на пенсійне забезпечення.

Премію "Честь тижня" за захист права на пенсію громадянина, який проживає за кордоном, отримують судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду Ян Берназюк, Ігор Желєзний та Наталія Коваленко.

Лауреатів премії та антипремії визначає громадська організація "Фундація DEJURE", яка моніторить перебіг судової реформи й добивається очищення суддівських лав.