Доля союзу Білорусі та Росії: чому Лукашенко шукає друзів у США

Спочатку росіяни підвищили ціну на нафту, а тепер схиляють білорусів до інтеграції в обмін на гроші.

Сплутати карти Росії можуть Сполучені Штати, які все частіше говорять про Білорусь, як про потенційного союзника.

Чи вистачить Олександру Лукашенку волі на збереження білоруського суверенітету – читайте далі у статті.

Союзна держава.

Щоб зрозуміти, чому політики взагалі ведуть розмови про інтеграцію Білорусі до РФ, треба перенестись до 1997 року.

Тоді президенти Борис Єльцин та Олександр Лукашенко підписали союзний договір між Росією та Білоруссю.

Договір не мав реальної політичної сили, проте закріпив курс країн на уніфікацію інститутів, валюти та законів.

Фактично – на створення нової Союзної держави.

Після цього між країнами відбулась низка економічних конфліктів.

Це значно віддалило Білорусь від ідеї інтеграції, проте Росія спроб не полишала.

Путін фактично пропонував Лукашенку увійти до складу РФ та стати повноважним представником республіки.

На це білоруський президент відреагував різко та заявив, що навіть Сталін та Ленін не додумались включити Білорусь до складу Росії.

Пізніше була відкинута ідея введення в Білорусі російського рубля.

.

Єльцин та Лукашенко підписують союзну угоду 2 квітня 1997 року / Фото rubaltic.

Нафтогазова голка.

Білорусь – економічно залежна від Росії країна.

Більша частина інвестицій надходить з Росії – понад 9 мільярдів доларів (62% від усіх).

Станом на 2015 рік імпорт з Росії становив 15 мільярдів доларів – це 56% від загального імпорту держави.

Левову частку імпорту становлять енергоносії, які є відмінним важелем впливу задля досягнення політичних цілей.

Експортне мито – це відсоток, який сплачує держава, що купує нафту.

Білорусь мала змогу імпортувати нафту без експортного мита, тобто за ціною на 30% менше, ніж інші партнери Росії.

Білоруси цим вдало користувались, навіть іноді спекулювали та продавали частину дешевої нафти до країн Європи.

Проте, уряд Росії прийняв рішення зробити "податковий маневр".

Суть полягала в тому, щоб знизити для всіх країн експортне мито з 30% до 0%, натомість обкласти російські компанії податком на видобування корисних копалин.

Білорусь й без цього мала 0% експортного мита, бо мала пільгу від Росії.

Однак, реальна ціна нафти зросте на ці ж самі 30% коштом введення податку на видобування корисних копалин.

Якщо простіше, то в результаті Білорусь буде купувати нафту за світовими цінами без знижки 30%.

Експерти підрахували, що збитки від цього маневру для Білорусі за 4 роки становитимуть близько 8 мільярдів доларів.

Москва вирішила, що не буде поспішати із компенсацією цих грошей для Білорусі.

Натомість прем'єр-міністр Дмитро Медведєв висунув так званий "ультиматум", фактично запропонувавши Білорусії два варіанти розвитку подій:.

Купувати нафту за світовими цінами та мати збитки.

Глибше інтегруватися з Росією.

Ціна на нафту не зміниться, проте Росія буде надавати допомогу Білорусі.

Що можуть зробити США?.

Інтеграція Білорусі до Росії – не бажаний варіант для Сполучених Штатів.

Це значно посилить позиції Росії у Європі, бо фактично надасть їй важливий плацдарм.

Це загрожує економічним інтересам США, а тому реакція від американців не змусила себе довго чекати.

Держсекретар Майк Помпео 1 лютого на зустрічі з Лукашенко запевнив, що Сполучені Штати можуть на 100% забезпечити Білорусь нафтою за конкурентними цінами.

Фактично це може покласти край енергетичній залежності від Росії.

Помпео також сказав, що Лукашенко необхідно створити мінімальні умови для залучення в Білорусь американських інвесторів.

Невдовзі у Білорусь мають призначити американського посла, який має сприяти поліпшенню відносин зі Штатами та просуванню демократичних цінностей.

Усе це може сплутати карти Росії.

Якщо Білорусь погодиться на пропозицію Помпео, то впливати на Лукашенка в питаннях інтеграції стане ще складніше.

Одразу за Штатами руку Білорусі простягла Литва, яка запропонувала домовитись про постачання нафти та газу.

Після зустрічі президент Олександр Лукашенко став почувати себе більш упевнено.

Він заявив, що Білорусь готова купувати нафту за світовими цінами, але без надбавок.

Що ми просимо зараз від росіян? Вони там в позу нас ставили і нас на коліна намагаються поставити.

Якщо ви не можете в Євразійському союзі безмитно нам поставити нафту, податковим маневром замінили, дурників знайшли, продайте нам за світовими цінами,.

– сказав Лукашенко.

3 лютого Білорусь застосувала свій важіль тиску – збільшила ціни на транзит газу на 6,6%.

Тим часом білоруська делегація прибула до Казахстану, щоб домовитись про постачання нафти.

Реакція Росії.

Російська нафтогазова царина наразі переживає важкий період.

Втрата ринку збуту у Білорусі та політичного впливу на сусіда послабить позиції РФ.

Тому, реакція російських ЗМІ була різко негативною.

Наприклад, найпопулярніший в Росії політичний Telegram-канал, який пов'язують з кремлівськими кулуарами, видав дуже провокаційний "інсайд".

Президент США Дональд Трамп нібито передав листа Лукашенку, де запропонував Білорусі за 3 роки увійти до НАТО та ЄС, а також кредит на 25 мільярдів доларів.

Деякі ЗМІ підхопили цю інформацію.

"Інсайд" з США / Скріншот каналу НЕЗЫГАРЬ.

Сам по собі цей допис нагадує історії 2014 року про "бази НАТО у Криму, які загрожуватимуть Росії".

В такому ключі зустріч Лукашенка прокоментували безліч "експертів".

Наприклад, російський політолог Сергій Макаров побачив у цьому сценарій Майдану і заявив про намагання США надурити, послабити, а потім скинути Лукашенка з поста президента.

Були й думки, що Росії взагалі слід зупинити усілякі контакти з Олександром Лукашенко, бо він нібито розпочав передвиборчу кампанію з антиросійської риторики.

Експерт з центру політичних студій "Доктрина" Гліб Парфьонов у коментарі 24 каналу пояснив, чому російські пропагандисти саме так відреагували на зустріч Лукашенко з Помпео та чим загрожує Росії зближення США та Білорусі.

Зі слів Парфьонова, територія Білорусі є рівниною і практично всі вторгнення в Росію йшли через цю країну.

Це несе в собі подвійну загрозу, як для країн НАТО, так і для РФ.

Він зазначив, що економіка є лише інструментом у російських стратегічних амбіціях.

Для РФ втрата Білорусі небезпечна, бо країни НАТО отримають прямий доступ через рівнину до Росії.

А для НАТО – небезпечний контроль Росії за Сувалкським коридором.

Через це полякам доводиться наполягати на розміщенні біля нього американського контингенту.

Росія намагається через преференції і економічний зв'язок контролювати політику Республіки Білорусь,.

– зазначив експерт.

Що далі?.

Згідно із соцопитуваннями, активний наступ Росії на суверенітет Білорусі викликав негативну реакцію серед білорусів.

За даними національного статистичного комітету Білорусі, відсоток прихильників союзу з Росією впав з 60,6% до 40,4%.

Водночас прихильників союзу з Європою стало більше: з 24,4% до 40,4%.

І це лише за 2019 рік.

.

Опитування громадськості / Графіка Белсат.

Що ж до самого Олександра Лукашенка, то думки з приводу його дій завжди різні.

Директор спілки "Інститут національної політики" Юрій Шуліпа вважає, що Лукашенко перш за все захищає свій авторитарний режим та не хоче об'єднання на умовах Росії.

"Подальша інтеграція Білорусі в російський політичний, правовий, економічний та інформаційний простір за сценарієм президента РФ Володимира Путіна призведе до того, що Білорусь взагалі перестане існувати навіть як незалежна держава, стане частиною Росії, а саме 8-им Західним федеральним Округом і на деякий час зникне з політичної карти світу", – сказав Шуліпа у коментарі 24 каналу.

Утім, є всі підстави вважати, що президент Білорусі дійсно таким чином торгується перед наступним етапом переговорів.

Кандидат економічних наук Олександр Хмелевський впевнений, що Лукашенку не вигідно відмовлятись від російської нафти суто з економічних причин.

Проблема полягає в тому, що собівартість таких поставок (з інших країн, – 24 канал) значно вища ніж з Росії.

До того ж Росія надає Білорусі кредити під закупівлю нафти та газу.

Тому всі конфлікти завершувалися однаково.

Сторони сідали за стіл переговорів.

Росія йшла на певні поступки і поставки нафти та газу відновлювалися.

Скоро конфлікт буде вичерпано,.

– вважає Хмелевський.