Життя президента: ексклюзивне інтерв’ю з охоронцем глави держави

Офіцер служби безпеки президента України Юрій Берестовий з самого дитинства мріяв, що стане охоронцем Президента.

На досягнення своєї мрії він працював чи не все своє свідоме життя.

Коли ж мрія здійснилась – робить усе можливе, аби кожного дня ставати кращою версією себе.

Про нюанси роботи, на якій потрібно жити життям президента, він відверто (наскільки це дозволено при його посаді) розповів 24 каналу.

Дивіться відео інтерв'ю з охоронцем Президента:.

Яких посадовців охороняє Управління державної охорони?Державна охорона забезпечується щодо Президента, голови Верховної Ради, Прем'єр-міністра, Голови Конституційного Суду, Голови Верховного Суду, першого заступника голови Верховної Ради, першого віце-прем'єр-міністра України, міністра закордонних справ України, генерального прокурора України.

Забезпечення безпеки інших осіб визначаються Законом України та рішеннями Президента України.

Про те, як обирають охоронців для українського президента, які навички у них розвивають та від яких саме небезпек та провокацій військовослужбовці Управління державної охорони оберігають главу держави – в нашому ексклюзивному інтерв’ю із Юрієм Берестовим.

Про вибір професії.

Ви з дитинства мріяли охороняти Президента?.

Мій батько – військовий.

Він багато розповідав про управління, яке займалось охороною вищих посадових осіб.

Мені були цікаві ці його розповіді, тому коли прийшов час, про вибір професії питання не стояло.

Я із дитинства займався східними єдиноборствами.

Після школи я відслужив строкову службу у прикордонних військах.

Після цього, закінчивши вищий навчальний заклад, потрапив до лав Управління державної охорони України.

І як? Було схоже на те, про що розповідав батько?.

Так, схоже.

Правда, що охоронець, у першу чергу, працює головою, бо м’язи можна накачати, а уміння думати має бути від початку?.

Перед тим, як потрапити до УДО, кандидат має пройти спеціальний відбір.

По-перше, це – перевірка стану здоров’я.

По-друге, спеціальні тести на уяву, пам'ять, мислення, на здатність швидко оперувати великою кількістю інформації.

Без цього неможливо професійно працювати.

Під час охорони Президента, оперативна інформація надходить від різних підрозділів управління безперервно та одночасно в обидва навушники.

Ми, отримавши цю інформацію, повинні дуже швидко її проаналізувати та прийняти рішення, яке гарантуватиме максимальну безпеку життю та здоров’ю тої особи, яку ми охороняємо.

Нащо тестувати уяву?.

Тому що ми маємо постійно прораховувати потенційні ризики та загрози, які можуть виникнути, наприклад, у натовпі.

Для цього ми постійно маємо уявляти, що може статись, та прораховувати дії зловмисника на крок уперед.

Правопорушники теж готуються до нападу.

Прораховують те, що і ми враховуємо під час захисту.

Вони враховують і погодні умови, і відстань, до якої вони можуть наблизитись до особи, яка охороняються.

Охорону вони теж вивчають.

І кількість людей, і кількість автомобілів, і як працює команда охорони, всі ці нюанси відпрацьовуються.

Ми маємо постійно уявляти, що може статись.

Без уяви важко думати думками злочинця.

Ви принципово не захотіли іти працювати туди, де працював батько….

У нашій родині вважається почесним бути військовослужбовцем.

Я розумію, що якби пішов у те управління, де працював батько, було би легше.

Але після того як я би досяг успіхів, сто відсотків говорили би, що успіхів досяг завдяки батьку.

Я не хотів, щоби про мене так говорили.

Хотів стати особистістю.

Тому вирішив піти в інше управління, де точно би знав, що всі мої здобутки – результат моїх зусиль.

Був момент, коли всередині клацнула думка "Я – молодець, мені є чим пишатись"?.

Оцей "клац" відбувся, коли я потрапив до Служби безпеки президента.

Саме в окремий підрозділ, який в структурі Управління державної охорони існує.

Щоб потрапити туди, потрібно пройти кілька відборів.

Перший – зарахування в саме УДО.

Після зарахування ми маємо відслужити у різних підрозділах, на різних посадах, щоб стало зрозуміло, як працює сама система.

Скільки триватиме служба? У кожного по різному.

Я, наприклад, 4 роки працював у підрозділі, який займався підготовкою охоронних заходів.

Після цього мене викликали на співбесіду, склав тестування та відповідні заліки із фізичної підготовки, вогневої підготовки, і був зарахований до Служби охорони президента України.

Про підготовку.

Базовий набір навичок, який потрібен людині, аби вона потрапила на Вашу посаду?.

Вищого рівню вогнева підготовка.

Спортивна підготовка – це і плавання, і рукопашний бій, і зимові види спорту обов’язково.

Ми маємо супроводжувати першу особу постійно – він на воді і ми на воді, тому ми маємо добре плавати.

Президент катається на лижах – ми маємо супроводжувати його на лижах.

Є однакові вимоги до кандидатів, але однакових людей не буває.

У нас у команді хтось буде краще стріляти, хтось – краще знати англійську мову, хтось – краще плавати.

Військовослужбовець вміє все.

Але у кожного свої таланти.

У яких навичках особисто Ви є найкращим?.

Я з 9 років займаюсь східними єдиноборствами – це моя фішка.

Я добре себе почуваю на татамі.

Вищого рівню вогнева підготовка – це як?.

Це означає, що охоронці мають вміти стріляти з усього: з важких видів зброї, з менш потужної зброї, такої як пістолети, автомати чи кулемети.

Якщо під час захисту першої особи закінчились набої в автоматі – бери гранатомет і стріляй з гранатомету.

Немає гранатомету – стріляй з пістолета.

Маєш вміти користуватись всім, що буде під рукою.

Пріоритетність використання засобів захисту залежить від загрози, яка є у дану секунду.

Якщо це палиця – потрібно реагувати на зловмисника, який може вдарити палицею.

Тут варто починати з прийомів рукопашного бою.

Якщо зловмисник має холодну зброю – то теж працюють прийоми рукопашного бою.

Якщо ідеться про вогнепальну зброю, то все залежить від ситуації.

Якщо нападник стріляє з натовпу, наприклад, потрібно максимально швидко відвести президента з лінії атаки.

Якщо нападник стріляє з так званої чистої зони, за ним немає людей, то ми можемо застосувати вже вогнепальну зброю проти нього.

Але використання зброї – це вже крайній випадок.

Ми у фільмах бачимо часто такі історії, коли відбувається напад на президента і охоронець, ризикуючи власним життям, захищає його відстрілюючись.

Так от це – повний провал роботи спецслужб.

До того, як перша особа з’явиться у тому чи іншому місці, військовослужбовці з різних підрозділів УДО відпрацьовують цілий комплекс заходів.

Що відповідальніше: бути у передовій групі чи безпосередньо поруч із президентом?.

Не можна розділити.

Передова група, до якої залучається багато людей з різних підрозділів, готує те місце, куди прибуде перша особа.

Якщо, наприклад, має відбуватись урочисте покладання квітів президентом з нагоди якоїсь пам’ятної дати, то перш ніж перша особа приїде на місце покладання квітів, передова група має приїхати і перевірити ту місцевість, де все буде відбуватись.

Так само передова група відпрацьовує і в інших містах України, і за кордоном.

До цього залучаються всі підрозділи управління – і кінологічна служба, і контрснайперська, і оперативно-технічна служба.

Ми відпрацьовуємо всі місця, куди має приїхати перша особа.

Ми визначаємо режимну територію.

Туди допускають осіб, які будуть залучені до заходу.

Військовослужбовці УДО всіх перевіряють ручними металодекторами на наявність вогнепальної зброї, вибухонебезпечних речовин.

Кінологи перевіряють територію на наявність отруйних речовин.

Людина, після того, як пройде перевірку, може взяти, наприклад, заховану завчасно у кущах кислоту і скоїти напад, ми маємо це попередити.

Усі рідини на вході на режимну територію у людей забирають, тому що ми не знаємо, що у пляшці – вода, кислота, зеленка чи отруйна речовина.

А якщо при вас відпити з пляшки?.

Так, наші військовослужбовці часто просять трохи відпити, аби переконатись, що не йдеться про отруйні речовини.

Якщо людина відпиває і з нею все добре – пляшку можна проносити.

Під час масових заходів на об’єктах державної охорони, у тому числі – за участі президента, наші військовослужбовці часто вилучають багато вогнепальної зброї, холодної зброї та різних заборонених предметів.

Навіщо люди все це приносять – відповідають по-різному.

Декілька років тому дідусь намагався пронести на концерт лезо від коси.

Сказав, що зранку йому треба було її наточити у Києві, а тепер він із нею на концерт іде.

У нас на такі випадки є спеціально відведене місце, куди ми забираємо зброю і газові балончики та, як у гардеробі, видаємо номерок і після завершення заходу повертаємо все власникам.

Про можливі небезпеки для Президента.

А прибирати лампадки та квіти на місцях вшанування пам’яті – як, наприклад, до роковин Голодомору – це теж необхідний захід безпеки?.

Лампадки, які були прибрані на вшануванні пам’яті жертв Голодомору, це, до речі, не наша робота.

Коли ми прийшли, вже все було чисто.

Наші військовослужбовці навіть якщо щось і прибирають з міркувань безпеки, то після завершення заходу всі вінки і квіти наші співробітники повертають на місце.

Хоча на моїй практиці ще не було такого, щоби щось у цих віночках і квітах знаходили.

Нас також звинуватили у тому, що прибрали людей з аеропорту "Бориспіль", коли глава держави вшановував пам'ять загиблих внаслідок катастрофи українського літака в Ірані.

Це не відповідає дійсності.

На той момент уже було дуже пізно, в аеропорту майже нікого не було і ми навіть не встановлювали там режим.

Всі ходили без жодних обмежень.

Як вас можна переконати, що я не терорист, коли я проходжу на захід, де буде Президент?.

Ви проходите через рамку металошукача.

Якщо є сигнал – вас оглядають ручним металошукачем, який показує рівень металу, який ви із собою маєте.

Потім, за вашої згоди, перевіряються ваші речі.

Військовослужбовець просить відкрити сумку і показати, що там.

Після того, як все перевірили і нічого підозрілого не виявили – проходите.

Якщо у вас знайшли заборонені предмети – вони вилучаються на час заходу.

Якщо ви не погодитесь залишити заборонені предмети – то не пройдете на територію заходу.

Моя порада: під час допущення на територію, де перебуватиме посадовець, якого охороняє УДО, то до прохань військовослужбовців УДО варто ставитись із розумінням та виконувати їх.

Тоді захід, на який ви прийшли, можна буде відвідати без проблем і з хорошим настроєм.

Зрештою, ідеться про захист не лише першої особи держави, а про захист всіх громадян, які знаходяться на цьому заході.

Як ви визначаєте небезпеку у натовпі?.

Тут уже потрібно бути психологом.

Людину може викрити поведінка.

Вона може бути вдягнута не по погоді, щоб заховати якусь вогнепальну зброю.

Людина у чорному плащі та капелюсі влітку, коли температура сягає 28 градусів, викликає певні підозри.

Наприклад, якщо президент іде у неперевірений натовп, і я бачу, що невідома особа стоїть занадто близько до президента і тримає руки в кишенях, то ввічливо прошу показати мені руки.

Спостерігаю за його поведінкою.

У людини може нічого з собою не бути, але вона так себе поводить, що стає ясно: може статись провокація.

За такими людьми наші співробітники спостерігають.

Як знешкодити загрозу? Це питання творчого підходу? От пам’ятаєте, як на одному з міжнародних форумів Ольга Скабєєва намагалась прорватись до Порошенка, і його охоронець її так ніжно-ніжно до себе притис….

Це, до речі, було настільки професійно! Військовослужбовець встиг зробити так, щоб ця особа не змогла вчинити якусь провокацію, яка призвела б до конфлікту.

Ми захищаємо не лише фізичну безпеку першої особи.

Ми захищаємо главу держави і від інформаційних провокацій.

Президент – це гарант Конституції.

Ми захищаємо не лише людське життя, а і суверенітет, і конституційний лад, і незалежність нашої держави.

У випадку зі Скабєєвою – це був найкращий вихід із ситуації, яка склалась на той момент.

Вона не очікувала, що так станеться, і її це поставило у ступор, вона переключилась на ту ситуацію, яка виникла, а ми – виграли час і вийшли з приміщення.

Охороняти президента у зоні проведення ООС – важче?.

Ми контролюємо все, якщо захід відбувається у Києві.

Якщо захід – за 200 метрів від цих фейкових республік, то ризик значно зростає.

Тому що доводиться очікувати чи прилетить, чи не прилетить?.

Ми не граємо у таку гру "прилетить-не прилетить".

Просто відбувається складна комплексна робота: працює СБУ, працює розвідка Міноборони, працюють наші контрснайпери.

Такий візит – результат колосальної колективної роботи.

Хоча були такі візити, які ми відпрацьовували тільки за рахунок власних сил.

Бувають ситуації, коли чим більше людей знає про візит у зону, де відбувається військовий конфлікт – тим гірше.

Тому були відрядження, коли перебування першої особи ми відпрацьовували власними силами.

Це важче?.

Але ми справляємось.

Багато скандалів минулого року виникало із кортежами.

Тоді всі ділились на два табори: одні казали, що правила безпеки вам не дозволяють поводитись інакше, хтось, навпаки, звинувачував охоронців у халатності.

Що зараз відбувається із кортежами?.

Зараз шляхи не перекриваються, до роботи із колоною президента залучається мінімальна кількість автомобілів, але вони забезпечують максимальний рівень безпеки.

Колона президента рухається у загальному потоці, там де і всі.

Вона зупиняється на червоне світло.

Але ж у спільному потоці ви не знаєте, хто є у сусідньому авто.

Як тут організувати захист?.

Пам’ятаєте випадок із мотоциклістом ,який під’їхав і просто поклав вибухівку на дах автівки бізнесмена? Такі ризики є.

Тому ми постійно перебуваємо у напрузі.

Але ми працюємо на те, щоби попередити такі випадки.

Починаючи з того, що автомобіль президента має вищий ступінь захисту, він броньований.

З яким президентом було важче працювати?.

Графік будь-якого президента – це найважчий графік, який існує взагалі.

Чинний глава держави, наприклад, дуже багато працює, тому й у нас роботи дуже багато.

Про особисте.

Якісь симпатії професійні до когось із президентів виникали?.

Зрозуміло, що має бути якийсь психологічний комфорт, інакше просто важко буде працювати та виконувати свої обов’язки.

Як особистості усі президенти, звісно, різні.

Але ми охороняємо не особистість.

Ми охороняєм главу держави, якого обрав народ.

Це просто інше сприйняття.

Як виглядає Ваш робочий день?.

Десь о 7 годині ранку всі військовослужбовці готуються до робочого дня, вивчають програму.

Кожний день – це різна програма, програма президента робоча.

Робочий день триває добу.

Крім того багато часу та уваги ми приділяємо різним тренуванням.

Ви родину часто бачите при такому графіку?.

Знаєте, як у тому жарті про триразове харчування: понеділок-середа-п’ятниця.

Бракує часу, але моя родина дуже із розумінням ставиться до цього.

Вихідний день, наприклад, ми з дружиною цінуємо дуже і у цей день намагаємось максимально зробити справ, відпочити, сходити у кіно або театр.

У нас навіть вихідний розписаний по хвилинах.

Тому після театру буває, що я собі ще можу спланувати тренування.

Ви все своє життя присвячуєте іншим людям, буквально відмовляючись від власних інтересів на користь тих, кого охороняєте.

Як це, жити заради іншої людини?.

Ми дійсно багато часу проводимо із особою, яка охороняється.

Можна сказати, що ми живемо життям іншої людини.

Ми до цього готові, наші близькі теж це розуміють.

Можна сказати, що спеціальну підготовку мають пройти не лише військовослужбовці УДО, а і їхні родини.

Тому що у нас команда – не тільки на службі, а і родичі дома, які підтримують і допомагають.

У мене дружина також працює в УДО, це, можна сказати, і добре, і погано.

Але вона точно добре розуміє всі особливості нашої служби.

Зарплатня військовослужбовців УДО вища за зарплатню в інших структурах?.

Не набагато.

Плюс, все залежить від того, яке звання та посаду має військовослужбовець.

В межах УДО зарплатня у всіх на одному рівні.

А скільки ви отримуєте?.

Хотілося би більше.

Чому Президента потрібно захищати?.

Тому що президент – це гарант Конституції.

Тому що Президент – це Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, він є ключовою особою в сфері національної безпеки та оборони.

Ми захищаємо державний інститут, а не персону.

У військовослужбовців УДО є професійні захворювання?.

Тому що ми постійно стоїмо на ногах.

Проблеми зі спиною, бо ми також працюємо із бронежилетами та у повній амуніції.

Думаю, проблеми зі спиною – це професійне захворювання усіх військових.

Скільки максимально часу Ви можете вистояти?.

Скільки треба – стільки і зможу.

Найдовше доводилось стояти 10 годин.

Можна була присісти на кілька секунд – і все.

Ну, як присісти.

Не на стільчик, а просто десь сховатись, коли колеги підстраховують, і порозминати ноги присіданнями.

Бо сісти на стілець – то теж погано для судин.

Протягом робочого дня є трохи часу, коли ми можемо відпочити.

І бувало таке, що ми роззулись, аби відпочити.

І от щойно роззулись – посупила команда терміново виїжджати.

Ледь не поїхав у капцях.

Але добре, що була хвилина часу та встиг перевзутись.

Але дійсно, коли поступає команда – ти її виконуєш у тому вигляді, у якому ти є, а вже потім починаєш замислюватись, що ж не так.

Чим цивільний охоронець відрізняється від військовослужбовця УДО?.

Ми можемо використовувати зброю.

Мене однокласник якось запитав, чому президент не може приходити зі своєю приватною охороною.

Я йому пояснив, що вони не зможуть використовувати вогнепальну зброю.

Тому що зброю із гумовими набоями не вважаю достатнім захистом.

Ми – більш підготовлені, ми маємо більше знань та повноважень, ми співпрацюємо із СБУ, ГУР, МО, зі спецслужбами інших країн.

У нас більше ресурсу.

Ви входите до кола тих осіб, які дуже багато знають і про президента, і про те, як він працює.

З огляду на це знання Ви вірите у майбутнє України?.

Всі громадяни України, думаю, вірять у те, що вона буде сильною і процвітаючою.

Найбільший кайф роботи для Вас у чому?.

У тому, що кожен день – він абсолютно різний.

З кожного дня можна винести новий досвід.

Якісь цікаві зустрічі чи незаплановані відрядження можуть статись у будь-який момент.

І під час цих відряджень можна зустріти багато цікавих людей.

Наприклад, працюючи з одним з прем’єр-міністрів України, одного разу ми зайшли в хол одного з готелів і нам на зустріч вийшов з ліфта Жан-Клод Ван Дамм.

Він – один з моїх кумирів.

Потім навіть вдалось із ним поговорити.

Ми з ним познайомились, сфотографувались.

Тепер це фото у мене на почесному місці.