Банківську таємницю скасували: хто може перевірити та заарештувати рахунки українців

НБУ змінив порядок розкриття банківської таємниці, спростивши цю процедуру для слідчих та контролюючих органів.

Отримати інформацію без рішення суду – за письмовим запитом – можуть органи прокуратури, ДБР і НАБУ.

Раніше такі повноваження мали тільки СБУ, Податкова служба, Нацполиция і Антимонопольний комітет.

Про те, що саме змінилося у сфері захисту таємниці вкладів і хто тепер може перевіряти наші рахунки, Фактами розповіла голова адвокатського об’єднання KVADRA PRAVO Галина Кучуренко, передає НАРОДНА ПРАВДА.

Loading...

Яку інформацію банки зобов’язані були надавати про своїх клієнтів до введення нового порядку.

Експерт пояснює, що дані про клієнтів, їх банківські рахунки, фінансово-економічний стан, операції та їх обсяги давно цікавлять фіскалів і правоохоронців.

Адже результатом отримання даної інформації може стати посилений контроль, перевірка рахунків або навіть арешт коштів.

Кучуренко зазначає, що порядок розкриття банківської таємниці визначається ст.

62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Правилами зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затвердженими постановою НБУ від 14.07.2006 № 267:.

“Однак Національний банк вніс зміни в дані правила, і тепер правоохоронні органи можуть отримати доступ до банківської таємниці, у тому числі фізичної особи, просто за письмовим запитом, без одержання рішення суду”.

Хто і в яких випадках тепер отримав доступ до рахунків громадян.

До інформації щодо фізичних осіб доступ без рішення суду можуть отримати:.

органи прокуратури України, ДБР, НАБУ (у справах щодо виявлення необґрунтованих активів і збору доказів їх необґрунтованості в межах їх компетенції) — за письмовим запитом стосовно операцій за рахунками фізичної особи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів;.

НАБУ (в межах його компетенції, у тому числі по справах щодо виявлення необґрунтованих активів і збору доказів їх необгрунтованість) — за письмовим запитом про рахунки, вклади, угоди, операції з рахунків чи без відкриття рахунків конкретної фізичної особи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів;.

Державна фіскальна служба за письмовим запитом про наявність банківських рахунків;.

Державна служба фінансового моніторингу на запит щодо фінансових операцій, пов’язаних з фінансовими операціями, що стали об’єктом фінансового моніторингу (аналізу) за законодавством про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також учасників зазначених операцій;.

органи Державної виконавчої служби, приватні судові виконавці на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Також вони можуть запросити інформацію про наявність і стан рахунків боржника, рух грошових коштів та про операції на рахунках боржника за конкретний проміжок часу, а також інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;.

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів, на його письмову вимогу у зв’язку з розшуком і виявленням активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, має право запросити інформацію про наявність і стан рахунків, операції за рахунками конкретної фізичної особи;.

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової та бюджетної політики, метою верифікації та моніторингу державних виплат на його запит про банківських рахунках фізичних осіб, яким призначено, нараховуються або здійснюються державні виплати, а також фізичних осіб, які звернулися за призначенням державних виплат, про операції списання з рахунку або зарахування на рахунки коштів і про залишки за такими рахунками на певну дату або за конкретний проміжок часу.

Хто і яку зможе отримати інформацію про фінансовий стан підприємців.

Інформацію, що становить банківську таємницю, щодо фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб без рішення суду можуть отримати:.

органи прокуратури України, СБУ, ДБР, Нацполиции, НАБУ, Антимонопольного комітету — за письмовим запитом стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу;.

органи прокуратури України, ДБР, НАБУ (щодо справ про виявлення необґрунтованих активів та для збору доказів їх необґрунтованості в межах їх компетенції) — за письмовим запитом стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи, фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів;.

Державна фіскальна служба за письмовим запитом про наявність банківських рахунків;.

Державна служба фінансового моніторингу на запит щодо фінансових операцій, пов’язаних з операціями, які стали об’єктом фінансового моніторингу (аналізу) згідно із законодавством щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також учасників зазначених операцій;.

органи Державної виконавчої служби, приватні судові виконавці на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», можуть отримати інформацію про наявність і стан рахунків боржника, рух грошових коштів та про операції на рахунках боржника за конкретний проміжок часу, а також інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;.

Інші банки у випадках, передбачених законодавством;.

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів, на його письмову вимогу у зв’язку з розшуком і виявленням активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, — інформацію про наявність і стан рахунків, операції за рахунками конкретної фізичної особи та фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності;.

Галина Кучуренко підкреслює, що банки зобов’язані «по справах про виявлення необґрунтованих активів та для збору доказів їх необґрунтованості» не просто повідомляти про наявність рахунків, але і надавати повну виписку із зазначенням руху коштів за рахунком не тільки конкретного громадянина або компанії, але і їх контрагентів.

При цьому банки мають право відмовляти в разі неналежного оформлення запиту від відповідних органів.

Іншими словами, банки самі приймають рішення погодитися або відмовитися надавати інформацію про клієнтів.