Їхня Росія сіла до тюрми: Що таке справа "Мережі" і чому вона стала резонансною

ins{.

Цю справу, яка стала в Росії однією з найрезонансніших за останні кілька років, ще називають "пензенською".

І, схоже, вона вийшла на фінішну пряму.

У понеділок, 10 лютого, трійка суддів Приволзького окружного військового суду винесла вироки сімом лівим активістам з Пензи, які проходять у справі "Мережі".

Їх визнали винними у створенні терористичної організації та засудили до позбавлення волі терміном від 6 до 18 років.

А конкретніше:.

Дмитро Пчелінцев (27 років) – 18 років суворого режиму.

Ілля Шакурський (23 роки) – 16 років колонії суворого режиму і штраф у 50 тисяч рублів.

Андрій Чернов (30 років) – 14 років колонії суворого режиму.

Максим Іванкін (25 років) – 13 років колонії суворого режиму.

Михайло Кульков (25 років) – 10 років колонії суворого режиму.

Василь Куксов (31 рік) – 9 років колонії загального режиму.

Арман Сагинбаєв (27 років) – 6 років колонії загального режиму.

Це не всі фігуранти, оскільки всього у справі "Мережі" проходили 11 осіб.

Розповімо, що з іншими, але для початку – про саму справу.

Що таке справа "Мережі" (вона ж "пензенська")?.

ins{.

Це справа про організацію під назвою "Мережа", осередки якої, за версією ФСБ, існували в Москві, Санкт-Петербурзі, Пензі, Омську та Білорусі.

У справі було заарештовано 11 осіб, їх звинуватили в участі у терористичній організації і в підготовці заворушень у країні.

Зокрема, затриманих підозрюють у підготовці терактів під час виборів президента та чемпіонату світу з футболу з метою "розгойдати народні маси для подальшої дестабілізації політичної обстановки в країні".

Що цікаво, звинувачення у підготовці терактів так нікому із затриманих і не були пред'явлені.

Які докази у слідства?.

Всіх заарештованих об'єднує інтерес до страйкболу – військово-тактичної гри, учасники якої використовують зброю, яка стріляє пластиковими кульками.

"Медуза" пише, що в матеріалах справи, за словами одного з адвокатів, тренування зі страйкболу трактуються як "незаконне оволодіння навичками виживання в лісі й надання першої медичної допомоги".

Отже, на думку російських ЗМІ, ліві погляди та захоплення страйкболом укупі могли стати приводом для затримання.

Слідство навіть озвучило назви нібито осередків "Мережі" у Санкт-Петербурзі й Пензі – "Марсове поле", "Йордан", "Схід сонця" і "5.11".

Фігуранти справи заявляли, що це просто назви страйкбольных команд.

Так от, про звинувачення.

Насамперед воно було побудоване на свідченнях самих фігурантів.

Формально засноване на явці з повинною наймолодшого із заарештованих – Єгора Зоріна.

Що стосується інших фігурантів справи, згодом вони заявили, що визнали провину під тортурами.

Раніше, за свідченнями друзів затриманих, Зоріна затримували у справі, пов'язаній із наркотиками, але пізніше відпустили.

Передбачається, що відтоді він почав співпрацювати зі спецслужбами.

Під час подальших обшуків у трьох фігурантів справи, Куксова, Пчелінцева і Шакурського, виявили зброю, у Сагинбаєва – відро з алюмінієвою пудрою та аміачною селітрою (слідчі заявляють, що це компоненти саморобних вибухових пристроїв).

Усі, крім Сагинбаєва, стверджували, що зброю їм підкинули.

Також до справи "пришивали" показання свідків.

Окремо варто виділити показання подруги заарештованих у Пензі Вікторії Фролової.

Вона була затримана 23 травня 2018 року на кордоні з Україною.

За кілька днів після допиту вона змогла покинути Росію і заявила, що під тиском обмовила друзів і підписала показання, які засвідчили приналежність затриманих Шакурського, Куксова і Зоріна до "Сходу сонця", а Пчелінцева, Іванкіна, Кулькова і Чернова – до "5.11".

Дмитро Пчелинцев.

ins{.

Як було сказано вище, спочатку більшість підписали зізнання, але пізніше відмовилися від нього, заявивши, що свідчення були дані під катуванням або погрозами тортур.

Дмитро Пчелінцев під час адвокатського опитування, витяги з протоколу якого опублікувала "Медіазона":.

"Один з них став розмовляти зі мною.

Дослівно він сказав: "Слова "ні", "не знаю", "не пам'ятаю" ти повинен забути, ти мене зрозумів?".

Я відповів: "Так".

Він сказав: "Правильна відповідь, молодець, Дімо".

Потім мені в рот знову засунули марлю і за три секунди протягом чотирьох разів продовжили катування струмом".

"З мене почали стягувати труси, я лежав животом донизу, вони намагалися приєднати проводи до статевих органів.

Я став кричати і просити припинити знущатися з мене.

Вони стали твердити: "Ти лідер".

Щоб вони зупинили тортури, я відповідав: "Так, я лідер".

"Ви збиралися влаштовувати терористичні акти".

Я відповідав: "Так, ми збиралися влаштовувати терористичні акти".

Ілля Шакурський:.

"Мене закрили в приміщенні, де було багато ліжок, сказали сісти і не рухатися.

Згодом зайшли три людини в масках, сказали повернутися до стіни і зняти верхній одяг.

У цей момент промайнула думка: "Мене вб'ють".

Мені сказали, не піднімаючи голову, сісти на лавку.

Зав'язали очі, руки і заткнули рота шкарпеткою.

Потім я подумав, що вони хочуть залишити мої відбитки пальців на чому-небудь.

Але потім на великі пальці на ногах мені причепили якісь проводки.

Я відчув перший заряд струму, від якого я не міг стримати стогону і тремтіння.

Вони повторювали цю процедуру, поки я не пообіцяв говорити те, що вони мені скажуть.

Відтоді я забув слово "ні" і говорив все, що мені говорили оперативники".

Віктор Філінков (з його записів, опублікованих "Медіазоною"):.

"Я був у паніці, було дуже страшно, я сказав, що нічого не розумію, після чого отримав перший удар струмом.

Я знову не очікував такого і був приголомшений.

Це було нестерпно боляче, я закричав, тіло моє випрямилось.

Людина в масці наказала заткнутися і не сіпатися, я втискався у вікно і намагався відвернути праву ногу, розвертаючись до нього обличчям.

Він силою відновив моє становище і продовжив удари струмом.

Удари струмом у ногу він чергував з ударами струмом в наручники.

Іноді бив у спину або потилицю-тім'я, відчувалося як запотиличники.

Коли я кричав, мені затискали рота або погрожували кляпом, заклеюванням, затиканням рота.

Кляп я не хотів і намагався не кричати, виходило не завжди.

Я здався практично відразу, в перші хвилин десять.

Я кричав: "Скажіть, що сказати, я все скажу!" — але насильство не припинилося".

За тиждень після розповіді Пчелінцева він несподівано відмовився від заяв про катування.

Пізніше він зізнався, що йому довелося відмовитися через нові тортури.

"Мені сказали після ще кількох ударів струмом: "Повертаєш свідчення, кажеш – про тортури брехав.

Далі будеш робити, як скаже слідчий.

Показують на біле, кажуть чорне — ти говориш чорне.

Відрізають палець і кажуть з'їсти — ти його їси".

Потім ще кілька разів вдарили струмом, щоб запам'ятав".

"Це точно мине…".

"Чогось поганого я не робив.

Покажіть мені ту людину, якій хоч хтось із нас заподіяв зло.

Ось Ілля правильно сказав, у нього виникає запитання, — за що? Мене теж турбує це запитання, і постійно це запитання виникає, коли сидиш вже третій рік, розбираєшся в цих паперах, щось виписуєш, зазначаєш і думаєш, — ось навіщо мені все це треба? Тобто просто ні за що взяли, посадили, сказали, — ось тобі 39 томів, сиди з ними і розбирайся".

Це цитата з останнього слова одного з фігурантів справи – Василя Куксова.

Він отримав 9 років колонії загального режиму.

На суді, де були зачитані вироки дев'яти фігурантів справи "Мережі", було досить багато членів "групи підтримки" - різних активістів, які прийшли підтримати обвинувачуваних.

Серед іншого, вони співали цю пісню (обережно, присутня нецензурна лексика):.