1 квітня – лише переломний момент у реформі медицини, – інтерв'ю Скалецької

Про другу хвилю медичної реформи.

Поговоримо про реформи, вторинну ланку медицини, яка має запрацювати з 1 квітня.

Розкажіть, як все виглядатиме.

1 квітня – лише переломний момент, а зміни, які нам потрібно зробити, відбуватимуться наступні кілька років.

Ми починаємо перший дуже важливий крок, ми змінюємо модель.

Раніше ми просто перераховували гроші медичною субвенцією на утримання закладу.

Тепер говоримо про те, що заклади будуть отримувати гроші за надані медичні послуги.

Вони готуватимуть звіт, де вказуватимуть, скільки послуг надали.

Насправді, це лише перший етап зміни моделі.

У 2021 році ми виділятимемо з бюджету ще більше коштів і послуги проплачуватимуться все більше і більше – для того, щоб лікарні мали можливість розвиватися та піднімати зарплати.

Цей рік є переломним у переході на фінансову модель.

Оскільки для лікарні це міняє правила багатьох процесів.

Для українських громадян це означає, що лікарні почнуть змагатися, конкурувати між собою.

Адже часто люди скаржаться не так на якість медицини, як на сервіс.

Не так спілкувалися, було некомфортно чи ліжка (стояли, – 24 канал) на коридорі.

Це ті речі, які досі супроводжували надання медичної допомоги і приносили багато дискомфорту під час перебування у медичному закладі.

Сьогодні це вже може мати позитивну динаміку.

Навіть у 2020 році, коли фінансування збільшилось, можливо, не так як хотілось, українці вже відчують якість.

Як мінімум, за чотирма пріоритетними послугами, оплата яких відбувається за підвищеним коефіцієнтом: інфаркти, інсульти, пологи, неонатальна допомога.

Скалецька обіцяє, що українці відчують якість вже у 2020 році.

Однак, ще є діагностика.

Сімейний лікар надає направлення на отримання медичної допомоги, вона надається безкоштовно, а лікарня за це отримує гроші.

Якщо пацієнти не хочуть йти в лікарню, бо там не забезпечені всі належні умови, фінансування і не повинно витрачатися.

Ми не настільки багаті, щоб просто так віддавати гроші і не контролювати їх.

А якщо це маленькі містечка?.

Вони можуть залишити терапевтичні відділення.

Терапевт теж може надавати важливу допомогу.

Ми ж не хочемо лікаря просто, аби мати.

Ми хочемо, щоб допомога була якісною, тому повинні це забезпечити.

Якщо пацієнт з певними захворюваннями потрапляє до лікаря раз в два тижні, медик може і призабути, як виглядає його пацієнт, і що йому потрібно порадити.

Перше – ми повинні дбати про якісну медичну допомогу.

Друге – діяльність місцевої влади.

Ключова річ, яка потребує тривалої клопіткої роботи, полягає в тому, що місцева влада як власник більшості лікарень в Україні не усвідомлює себе повноцінним власником.

Я не кажу, що завжди потрібно вкладатись грошима.

Можна контролем, управлінням, моніторингом.

Чи добре управляє їхнім майном керівник закладу? Місцева влада переважно не розуміє, що це їхня зона відповідальності.

Зі своєї сторони ми впливатимемо.

Можливо, навіть через ліцензії, але більше це повинна робити саме місцева влада.

Ми багато про це розмовляємо і працюємо.

Долучитися до цієї реформи зможуть тільки ті медичні заклади, в яких є певне устаткування?.

Для різних видів послуг є певні вимоги до закладу.

Якщо це хірургічне втручання, то ми розуміємо, що там повинно бути хороше анестезіологічне відділення, фахівці, обладнання для оперативних втручань.

Якщо ж це реабілітаційне чи терапевтичне відділення, до них висувають інші вимоги.

Зайвих вимог ми не висуваємо.

Спосіб вирішення проблеми, коли недостатньо обладнання для укладення – об'єднані лікарні, оптимізація видатків.

Не повинно такого бути, що коли немає головного лікаря, значить немає закладу.

У нас заклад є, є лікарі та пацієнти.

Об'єднання лікарень – це один зі способів економії коштів, які йдуть не на допомогу пацієнту, а на утримання закладу.

Тобто, наприклад, є 2-3 заклади, в кожному з яких є і керівник, і заступники, і бухгалтерія.

Якщо ми об'єднаємо їх в один заклад, то, як мінімум, на цих посадах можемо зекономити кошти і доплатити лікарям до зарплати.

Необхідність у таких додаткових працівниках не завжди є.

При цьому, такі заклади тоді стають більш потужними в своїх можливостях.

Багато лікарень готові до об'єднання?.

Є приклади в областях, де відбуваються об'єднання.

Наприклад, Одеська область.

Оскільки вони прорахували і побачили ефективність такого рішення.

В цьому насамперед зацікавлений сам власник, місцева влада.

Головне – бажання.

Які послуги для громадян стануть безкоштовними після впровадження реформи, а за які треба буде доплатити?.

Реформа не відбудеться в один день, вона може тривати й два роки, але перші наші рішення стосуються першого квітня.

На сьогодні ми прорахували та додали підвищену вартість.

Це є медична допомога, послуги по гострому інфаркту, інсульту, пологи, неонатальна допомога.

Міністерка охорони здоров'я України Зоряна Скалецька.

Чому так? Оскільки, гострі інфаркти та інсульти – це одна з найбільших причин смертності в Україні.

Ми повинні розуміти, що повноцінна можливість забезпечити їхню якість – це не про надання медичної допомоги, а про порятунок життя.

Щодо неонатальної допомоги, допомоги новонародженим діткам – щоб мінімізувати смертність.

Те саме стосується пологів – максимально зберегти життя матері та дитини при народженні.

Про трансплантацію в Україні.

Щодо трансплантації.

Потрібно, щоб існували координатори, які б організовували процес.

Скільки вже є координаторів в Україні та коли вони почнуть працювати?.

Насправді, трансплант-координатори вже є і працюють в Україні.

Їхня фаховість в межах закладів є достатньо результативною.

За останні два місяці в Україні відбулись дві пересадки серця, яких не було останні 13 років.

Це завдяки тому, що з'явились трансплант-координатори й відбувається їхнє навчання.

Деякі з них вже були за кордоном на стажуванні.

Але це тільки перші кроки.

Ключова мета – зробити всеукраїнський центр координації, куди і заклади між регіонами передбачатимуть можливість максимальної взаємодії реципієнтів і донорів.

Зараз в тестовому режиму буде запущена система електронних реєстрів трансплантації.

Щоб виконувати максимально швидко всі процеси підбору реципієнта і донора.

Ціни на трансплантацію органів в Україні: що відомо?Аллотрансплантація нирки від живого донора або донора-трупа коштуватиме 323 798 гривень.

АВО-несумісна трансплантація нирки обійдеться в 721 230 гривень.

Трансплантація комплексу "серце-легені" коштуватиме 535 280 гривень.

Пересадка печінки або її частини – 855 039 гривень.

Ціна на алогенну трансплантацію гемопоетичних стовбурових клітин з донорським етапом становитиме – 1 360 141,36 гривень.

Аутологічна трансплантація коштуватиме 1 308 393,3 гривень.

За вилучення органів у донора-трупа доведеться віддати 74 086 гривень.

Для трансплантації важливо мати фахівців, трансплант-координаторів і можливість швидко здійснювати логістику по території Україні.

Дуже прогресивним є те, що раніше вважали, що це можна робити лише в Києві чи Запоріжжі.

Сьогодні є багато лікарень, які готові включитися в цей процес.

Зоряна Скалецька розповіла про трансплантацію органів в Україні.

Ми маємо "пілоти", до яких увійшли лікарні, які готові робити це інтенсивно.

Одразу скажу щодо трансплантації органів: багатьох українських громадян ми відправляємо за кордон, хоча маємо фахівців і готові робити це в Україні.

Це питання не лише у зменшенні коштів, але й зменшенні стресу.

Коли можна отримати лікування, перебуваючи в Україні, разом зі своїми рідними і в комфортних психологічних і фізичних умовах.

Не переносити важкий переліт, не перебувати в розгубленому стані.

Важливим кроком є підготовка проведення пересадок кісткового мозку в Україні, оскільки більшість, особливо діти, зобов'язані їхати закордон.

І ми маємо зробити цей процес в Україні теж.

Тому трансплантація – це той метод лікування, який рятує життя.

Ми робимо все, щоб ці процедури проходили в Україні, і до кінця 2020 року, сподіваюсь, матимемо дуже хорошу статистику.

Про особисте життя міністерки охорони здоров'я Зоряни Скалецької – читайте тут.