НАТО та російські ракети: якою буде реакція Альянсу на нове загострення

Ядерне розгортання: Росія проти США.

США та Російська Федерація – ключові ядерні країни світу, на двох маючи майже 30 000 боєголовок.

Їх стримує лише одна домовленість – СНО-3, але й вона спливає через рік.

Що буде далі наразі мало хто може точно сказати.

Наразі, майже однакова кількість зарядів – так званий "ядерний паритет" – дає змогу досягти ефекту стримування.

Бо ж обидві армії розуміють – при ядерній атаці інша сторона залишає за собою право другого удару, що запускає спіраль ескалації.

В рамках такого "паритету", ядерні сили продовжують удосконалюватися.

Насамперед це стосується засобів доставки – міжконтинентальних балістичних ракет, літаків та підводних човнів.

Якщо шукати стратегічні переваги у когось, то саме тут.

Чому не варто чекати нової ракетної домовленості Континентальна Європа хоче нової угоди, наголошує у коментарі 24 каналу Микола Бєлєсков головний консультант відділу воєнної та воєнно-економічної політики Національного інституту стратегічних досліджень.

Але вона абсолютно неможлива: американці хотіли, щоб в такій угоді обов'язково були КНР (Китай має найбільший арсенал ракет які підпадали під РСМД).

Пекін на це не готовий.

А виключно на двостронній основі угода США не цікава.

З точки зору РФ піти на нову угоду означало б опосередковано визнати що вони порушили попередню.

Наразі, не особливо рахуючись з думкою НАТО, дві держави намагаються довести одна одній, що саме у них нові ракетні системи "крутіші", небезпечніше, точніше і взагалі – супротивнику краще швидше щось придумати.

РФ активно виробляє таку зброю як С-400 та продає її усім охочим: від Туреччини до Індії.

Інший приклад розгорнутого озброєння: крилата ракета середнього радіусу дії 9М729 (SSC-8 по класифікації НАТО).

Вона може загрожувати всьому європейському континенту.

Паралельно, розробляються нові, екзотичні види озброєння: наприклад, гіперзвукові ракети або з ядерним реактором.

Не завжди, але Кремль вчиться на військових провалах, покращуючи кожну нову модель.

Навіть, якщо вони ніколи не будуть поставлені на бойове чергування, режим Путіна використає їх для пропаганди.

Окрім власне зброї, РФ регулярно провокує: проводить навчання біля берегів Норвегії, регулярно порушує повітряний простір членів НАТО.

Це все робиться, щоб відродити "втрачену" після розвалу Радянського Союзу потужність та велич.

Сюди ж відносяться і нові військові проекти в Арктиці, де Росія давно облаштовується.

Голова оборони Норвегії Хокон Бруун-Ханссен так сказав про це у щорічній промові: "Під час навчань НАТО "Океанський щит" Росія направила більшість суден зі свого Балтійського флоту та Північного флоту до Північного та Норвезького моря.

Спочатку вони практикували закриття доступу до Балтійського та Норвезького морів, потім практикували оборону бастіонів у Норвезькому морі.

Це найбільша і найвизначніша вправа, яку ми бачили після холодної війни".

Він додав, що ці підводні човни становлять "пряму та серйозну загрозу" для його країни та її союзників.

Америка ж, зі свого боку, грається з іншим вогнем: він називається "боєголовки з малим зарядом" або ж просто "тактична ядерна зброя".

Боєголовка має назву W-76-2 і попередню потужність у 5 кілотон.

Це приблизно третина від бомби, яка була скинута на Хіросіму.

Зазвичай, на підводних човнах стояли боєголовки W-88 з ударною силою 475 кілотон та W-76 у 90 кілотон.

"Можна зрозуміти чому Єнс Столтенберг говорить про нову угоду, яка б обмежила гонку озброєнь в сфері наземних ракет дальністю 500-5,5 тисяч км", – пояснює Микола Бєлєсков.

Частина країн НАТО (континентальна Європа) проти розгортання американських ракет в себе і не хотіла б бачити російські ракети в європейській частині РФ.

Але в цьому й криється диявол: якщо вдарити такою зброєю по ворогу, він не матиме часу думати, тактична це боєголовка, чи ні.

Він подумає, що це повноцінна ядерна атака і вдарить відповідно, повною силою.

Не може бути, вважають американські експерти, такого поняття як "обмежений ядерний конфлікт".

Будь-який обмін ядерними ударами втягне обидві сторони у ситуацію "використовуй або втрачай".

Погляд з Брюсселю: що планує робити НАТО.

Військові ігри між великими державами непокоять Альянс.

На 12-13 лютого скликається нарада міністрів оборони НАТО, щоб, за словами Столтенберга, "обговорити нові засоби контролю над озброєнням".

Росія, на думку НАТО, порушила РСМД.

Було наголошено, що хоч НАТО і не збирається розміщувати ракети в Європі, але члени Альянсу мають забезпечити безпеку в Європі на фоні присутності російських ракет.

Столтенберг наголосив, що НАТО "адаптується до ситуації та реагує" на провокативні дії Росії.

В основному це стосується активності армії РФ біля берегів Прибалтики та Скандинавії.

Росіяни зараз сконцентровані на тому, щоб "паралізувати цивільні, фінансові, комунікаційні та транспортні мережі країн НАТО", – заявив у коментарі іноЗМІ Брюс Блер, один із засновників Global Zero (організація виступає за відмову від ядерної зброї).

Одним з ключових майданчиків боротьби є Польща.

Наразі вважається, що Росія встигне захопити частини Естонії, Литви та Латвії поки НАТО повністю розгорнеться (це якщо воно взагалі буде розгортатися, не факт, що Прибалтику взагалі будуть "рятувати").

Основні бази НАТО знаходяться у Західній Європі та США, тоді як Прибалтика, взагалі-то, далеко на півночі і має вразливий кордон з Росією.

Навіть силам швидкого розгортання буде потрібен деякий час, щоб добратися у ту частину континенту.

У цей самий час, РФ може запускати десятки ракет та створювати морську блокаду, щоб зупинити просування контингенту.

"Більш дієздатні польські сили в поєднанні з сильною присутністю американських сил у Польщі можуть запевнити Варшаву, що вона може як стримувати, так і захищатись від нападу Росії з меншою кількістю сил, тим самим звільняючи підрозділи для союзних операцій за межами Польщі", - йдеться в дослідженні Центру стратегічних і бюджетних оцінок про оборону Східного флангу НАТО.

Але є кілька важливих "але".

Навіть невелика війна з Росією в Європі докорінно змінить геополітичний порядок денний, впевнені дослідники.

А невдалі дії НАТО можуть підкосити довіру до організації в Європі та в США.

Америка й так з підозрою ставляться до Альянсу і вимагає від його членів витрачати більше 2% бюджету на оборону.

Це може призвести до зниження зобов’язань з боку США щодо союзників у світі.

Це вже поступово відбувається за першої каденції Дональда Трампа.

Та й присутність Сполучених Штатів у Польщі поки що доволі умовна: одна бригада, невеликі сили підтримки на тимчасових базах.

Польща хотіла б постійне базування (той самий "Форт Трамп"), але поки що це лише далекі мрії.

Що треба, щоб посилити оборону східного флангу НАТО Ефективніше, пише Центр, було б зробити так: перекинути в Польщу дивізію зі штабом, дві броньовані бригади, батальон стрілецької піхоти, підрозділи протиповітряної та контрбатарейної боротьби і бригаду гелікоптерів.

Це не враховуючи інженерів, логістів, спеціалістів з кібербезпеки та інших.

Втім, це теж виглядає занадто масовано, щоб бути правдою.

До того ж, це буде потребувати значних зусиль та вкладення у засоби розвідки, спостереження, електронної боротьби.

Зважаємо, що більшість обладнання в Польщі ще пізньої радянської доби та терміново потребує оновлення та подальшої інтеграції з НАТО.

Але потенційно, такі сили швидко б нейтралізували російський анклав Калінінград, який є постійною загрозою, зважаючи на базування там комплексів "Іскандер".

Паралельно, поляки б відновлювали лінії зв’язку, помагаючи просуванню основних сил НАТО і завдаючи шкоди військам Росії у Білорусі.

Питання в тому, чи зможуть польські сили, навіть підсилені НАТО, стримати Росію настільки, щоб відбити перші хвилі з максимальними втратами для ворога? Це питання залишається відкритим (Спойлер: скоріш за все – ні).

Наразі РФ пропонує НАТО взаємні обмеження на розгортання ракети РСМД в Європі.

І буде спиратися на цю позицію щоб грати на настроях Європи і гарантувати непояву американських ракет на континенті, наголошує Бєлєсков.

Альянс не прийняв таку пропозицію РФ щодо взаємних обмежень на розгортання ракет в рамках РСМД, бо сьогодні ракети можуть бути за Уралом а завтра в Європі, – сказав Бєлєсков.

Але при цьому Європа не хоча і американських ракет – як мінімум поки не відчує реальну російську ракетну загрозу, яка поки мала.

Американців же стримує те що Конгрес в бюджеті 2020 обмежив фінансування на розробку і розгортання нових систем які підпадають під договір про ракети середньої та малої дальності.

Не зважаючи на те, що угоди нової у найближчий час не буде, є низка чинників які стримуватимуть появу нових ракет в Європі, додав на закінчення Микола Бєлєсков.