Відновлення водопостачання у Криму може мати непередбачувані наслідки, – експерт

Окрім політичної, питання повернення води в анексований Росією Крим, має низку інших проблемних складових.

Про це розповів еколог Максим Сорока в коментарі "Апострофу".

Перекидання великих обсягів води – це штучний елемент в екосистемі.

Останні екологічні теорії взагалі свідчать, що перенесення великих обсягів природних ресурсів з одної екосистеми в іншу має негативні наслідки,.

– наголосив він.

За словами еколога, ці наслідки можна поділити на 4 типи:.

Перший – пов'язаний зі зміною водного балансу на території, з якої перекидають воду.

Щоправда, у цьому випадку хвилюватися нічого, адже у нижньому басейні Дніпра – нормальний водний баланс, досить води у водосховищах.

Тому є певний обсяг, який можна перекинути.

Друга категорія проблем – стан водного балансу на території, на яку пускають воду.

"Екосистема була спочатку призначена для певного водного балансу.

Якщо там водний режим річок – 300 – 400 міліметрів, а ми перекидаємо туди масу води, – це призводить до того, що змінюється екосистема", – пояснив Сорока.

Яскравий приклад цьому – кінець 1960-х – початок 1970-х років, коли Україна почала інтенсивно зрошувати південні регіони.

Тоді через велику кількість води були зруйновані великі екосистеми степів.

Третій фактор – інвазивний (проникаючий – 24 канал).

Річ у тім, що йдеться про перекид не тільки води, але і мікрофлори, бактерій, водоростей тощо.

І це несе ризик переселення окремих видів рослин та тварин за межі їхньої природної сфери існування.

Четвертий фактор – локальна зміна клімату, що виникає через появу великих обсягів води.

"Найбільш яскравий приклад – Каховське водосховище.

Накопичення великих обсягів води призвело до того, що на територіях поруч з ним завжди трохи тепліше і підвищена вологість", – пояснює еколог.

Чому питання постачання води у Криму зараз активно обговорюється:.

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму у прісній воді через 400-кілометровий Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом.

Після російської анексії у 2014 році постачання припинили.

Криза з водою на півострові почалася влітку 2018 року, адже Крим накрила сильна засуха.

Тоді пересохла одна з найбільших річок півострова – Біюк-Карасу.

Вже у 2019 році в селі Кизилове поблизу Севастополя повністю висохло озеро.

Через нестачу прісної води за роки окупації ґрунти на півострові стали засолені і неродючі.

У січні 2020 року представники окупантів у Криму заявили, що стан з водою на півострові катастрофічний – її вистачить на 90 – 100 днів.