Спецслужби проти інтернету: як Росія контролює мережу

Від законів Ярової до цілодобового контролю.

Все почалося ще 2014 року, коли операторів змусили передавати дані ФСБ за запитом.

Того ж року з’явився так званий "закон про блогерів" (97-ФЗ).

Він вимагав від ресурсів з трафіком більше 3000 користувачів на добу реєструватися в Роскомнагляді.

Причому лише територією Росії закон не обмежувався.

А блогом міг бути… будь-який сайт чи сторінка у всесвітній Мережі.

На них мали бути контактні дані власника.

Через рік, реєстрацій було лише...640.

1 серпня 2017 року реєстр блогерів перестав працювати, де-факто відміняючи цей закон.

Липень 2016 року: прийняті два законопроекти, які тепер відомі як "закони Ярової".

Вони надавали більше повноважень правоохоронним органам, висували нові вимоги до мобільних операторів та інтернет-проектам.

Ідея позиціонувалася як боротьба з екстремізмом.

Ветеран спецназу "Альфа" пояснив ЗМІ, що ФСБ діє "виключно на підставах боротьби з тероризмом.

Серйозно стоїть проблема неправдивих замінувань та викликів".

Але фактично це стало початком стиснення лещат навколо інтернет-свободи в Росії.

Оператори тепер мають зберігати дзвінки, повідомлення.

Якщо виникне потреба, то надавати псевдонім, паспортні дані, текст повідомлень, список родичів, електронну пошту, файли, платежі, аудіо та відеозаписи абонентів або клієнтів.

ФСБ може вимагати ключі для дешифрування трафіку та декодування повідомлень користувачів, причому цілодобово.

Для цього мало бути встановлене спеціальне обладнання.

У випадку відмови ресурсу загрожує блокування.

Кримінальні справи за репости і меми — реальність / Скірншот You.

На практиці, ФСБ приходять до компаній з минулого року, повідомляють російські ЗМІ.

Влітку 2019 р., коли був пік московських протестів за допуск незалежних кандидатів до місцевих виборів, подібні запити отримали до 10-ти великих організацій.

Наприклад, силовики звернулися до "Rutube", "Хабр", "Авито" та інших.

Вже у лютому 2020 "Хабр" переніс юрособу з РФ на Кіпр.

Щоправда, представники цієї компанії згодом спростували звернення з ФСБ.

Усіх їх об’єднувало включення у спеціальний реєстр розповсюджувачів інформації (існує з 2015 року, зараз там 202 організації від "Яндексу" і "Телеграму" до "Сбербанку").

Для "Яндексу" вимоги були найбільш жорсткими: надати дешифрування для сервісів "Яндекс-Диск" та "Яндекс-Пошта".

Компанія, за даними ЗМІ, відмовилась це робити, визнавши це надмірним тиском.

Цікаво, що міжнародних гігантів "Гугл" та "Фейсбук" у списку немає.

За даними ЗМІ РФ, "розсилку" курує Михайло Михайлов – голова 12-го центру ФСБ, що курує прослуховування.

Логіки у включенні до реєстру немає, повідомляють юристи, це стається на розсуд ФСБ (тому там є і дитячі садки і психлікарні!).

Дехто вже виконує вимоги ФСБ, але не всі.

Щоб "змусити", "фсбшники" самі їздять по офісам компаній.

Юристи кажуть, що подальший наступ на свободу в інтернеті може повністю знищити поняття приватності.

Усі дані можуть бути відстежені, якщо людина користується сервісом, де немає шифрування повідомлень та секретних чатів.

До речі, повністю заблокувати "Telegram" в Росії так і не вийшло (у 2017 році ФСБ також санкціонувало компанію Дурова дешифрувати секретні чати).

Щоправда, місцеві компанії, які навіть надають шифрування, можуть бути змушені виконувати закони та вимоги ФСБ.

Акція проти технології "суверенного інтернету", Росія/ Фото dazeddigital.

Останні новини з цієї галузі – піти у відставку і очолити холдинг "Газпром-медіа" може голова "Роскомнагляду" Олександр Жаров.

Замінити його планують співробітником адміністрації президента РФ Андрієм Липовим, який зараз відповідає за розвиток інформаційної інфраструктури.

Жаров відомий насамперед спробою заблокувати "Telegram", а Липов стояв за розробкою закону про "суверенний інтернет", за яким російська Мережа мала працювати навіть якщо її відключать від всесвітньої.

Тим часом, одну вакансію в Кремлі точно закрили: скарги росіян в інтернеті тепер буде відслідковувати Олексій Гореславський.

Він – колишній заступник голови управління президента РФ по суспільним проектам, а тепер очолив автономну некомерційну організацію "Діалог".

В оточенні Путіна він відповідав за "інтернет-проекти", у тому числі за впровадження системи "Інтернет-менеджмент".

Раніше очолював Lenta.

ru та був серед керівників Rambler.

В Кремлі розширили сферу діяльності нового місця роботи Гореславського – "Діалог" буде розробляти цифрові платформи роботи зі скаргами по всій країні (створити їх просив Путін в січні).

Насправді, багато де в регіонах нічого такого досі немає (є лише у Москві та області і Татарстані).

Сісти за меми та лайки: як в Росії криміналізують інтернет.

Вище ми вели мову про компанії, але найбільше страждають звичайні люди.

Десятки якщо не сотні справ про лайки, репости, меми та просто записи у соцмережах, за якими людей абсолютно реально відправляли за грати.

До речі, "Вконтакте" ( його теж створив Павло Дуров) активно співпрацює з силовими структурами та надає інформацію по користувачам соцмережі.

Причому, "Вк" передає дані, реагуючі на будь-які запити, які приходять на спеціальну поштову скриньку.

Серед них, впевнені російські експерти, є й фейкові.

Насправді, так робити можна лише на підставі рішення суду.

Freedom House визнав російський Інтернет "найбільш невільним в Європі".

У загальному рейтингу зі 100 країн, він посідає 67-ме місце.

Спецслужби, у свою чергу, вільно моніторять сторінки та можуть відкрити кримінальні справи навіть на підставі однієї картинки.

Після справи Євгенія Корта "Вк" закрив альбоми зі збереженими матеріалами для загального доступу ( у Корта знайшли саме збережене фото).

Самі люди, які пройшли через подібні процеси, вважають, що це – вибіркове залякування з ціллю змусити людей мовчати та попередити можливі масові протести.

А також, щоб набити статистику таким установам як "Центр Э" (протидія екстремізму).

Історій, коли люди були засуджені за невинні коментарі, лайки, меми – багато.

У 2019 році їх було 62, у 2018 – 226.

Майже всі – за публікації в "Вк".

З переведенням статті 282 з кримінальної в адміністративну, кількість процесів впала на 60%.

Разом з тим, загрози свободі нікуди не поділися, бо вступили в силу інші закони – про образу влади та фейкові новини.

При цьому, сам Путін під час прямої лінії заявляв, що "ніхто не може бути обмежений у критиці влади".

За що можуть посадити у РФ: відео.

Кілька гучних випадків варто привести.

22-річна жителька Бєлгородської області виклала фото як закурила сигарету від свічки у православному храмі.

Отримала штраф за "образу почуттів віруючих" (ст.148, яка з’явилася після панк-виступу Pussy Riot "Богородиця, Путіна прожени").

Студент, який хотів стати слідчим, сам потрапив під суд за 12 мемів з "Вк".

На Далекому Сході на чоловіка завели справу за лайк в "Однокласниках" до зображення з побажанням смерті росіянам, які їдуть воювати на Донбас.

"Доносили" навіть за просте зображення "вікінга, який заносить сокиру над православним храмом".

Часто люди навіть не розуміли у чому саме їх звинувачують.

Наразі, найбільш резонансним та пов’язаним з месенджером "Telegram" процесом є так звана "Справа "Нової Величі" (Дело "Нового Величия").

Воно цікаве тим, що у чат соцмережі були секретно додані співробітники спецслужб, зокрема ФСБ.

Серед членів чату були й ті, хто "зливав" інформацію силовикам.

На їх показах будувалося звинувачення.

Анна Павлікова з "Нової Величі" у залі суду/ Фото mediazona.

Молодих людей звинувачували у спробі створити "екстремістське угруповання" з метою повалення існуючої влади.

Учасники "Нової Величі" роздавали листівки "Путінський режим впаде", їздили на закинутий завод, де вчилися стріляти та кидали пляшки з запалювальною сумішшю.

Наразі, дві дівчини з групи знаходяться під домашнім арештом, двоє людей за гратами.

Інші хто покинув Росію, хто отримав умовний термін.

На фоні абсурдних вироків почалися заклики до декриміналізації та більшої свободи вираження в інтернеті.

Комітет Держдуми РФ спочатку надав негативний висновок щодо пом’якшення статті "за лайки та репости" (сумнозвісна ст.282 кримінального кодексу РФ), але все ж законопроект прийняли та президент Путін підписав його.

Вперше ідею висунули на Пленумі Верховного Суду РФ 20 вересня 2018 року.

Мовляв, насправді лайки, репости та меми "не несуть загрози для національної безпеки від дій користувачів".

Тепер покарання адміністративне – штраф від 10 до 20 тисяч рублів (приблизно 4-7 тисяч грн) або виправні роботи або арешт на 15 діб.

Кримінальна відповідальність настає, якщо особа здійснила це повторно протягом року.

У деяких випадках, недостатньо вивчалось, нащо особа залишила повідомлення нібито "екстремістського" характеру.

Так, часто можна бути засудженим за "екстремізм" (ст.280 КК РФ).

Засуджених за "лайки" змушували здавати слину та голос для "бази".

Втім, закон має і зворотню силу: обіцяє відмінити існуючі вироки та переглянути справи.

Під час процесів треба спиратися на ступінь суспільної небезпеки.