Чи заборонять секонд-хенд як гуманітарну допомогу, – інтерв'ю з замміністра Ковалем

Допомога чи заробіток.

Скільки секонд-хенду завозиться в Україну?.

Треба поділити секонд-хенд на той, який завозиться для комерційної діяльності (продаж через магазини та на базарах) та той, який йде як гуманітарна допомога.

За даними Державної митної служби, приблизно 135 тисяч тон такого вантажу було завезено для бізнесу.

Компанії, які імпортують комерційний секонд сплачують мільярдні податки.

До цих вантажів у нас немає питань.

Водночас, протягом січня-грудня 2019 року в Україну імпортували 24,5 тисяч тон гуманітарної допомоги, з якої за позицією "вживаний одяг" – 11,9 тисяч тон.

За аналогічний період 2018 року до нас надійшло 22,9 тисяч тон гуманітарки, з нього вантажу 11 тисяч тон – "вживаний одяг".

Якщо ми ці 11 тисяч тон поділимо та переведемо в кілограми, враховуючи вагу однієї речі в середньому 500 грамів, то у нас вийде приблизно 25 мільйонів одиниць одягу.

Цей одяг, мали б безкоштовно роздати людям.

Щоправда, знайти їх вкрай важко.

Хто такий Олег Коваль? Заступник міністра соціальної політики.

В міністерстві відповідає за політику щодо дітей, чорнобильців та інших.

Здійснює заходи щодо відкритості, доступності та зрозумілості соціального сервісу.

Звідки найчастіше привозять в Україну вживаний одяг?.

Здебільшого до нас йде секонд з європейських країн.

Зі Сполучених Штатів Америки теж багато.

Найчастіше це меблі, устаткування, обладнання, продукти харчування, ну і одяг та взуття.

Перелік дуже великий.

В Україну завозиться багато секонд-хенду, вважає чиновник / Фото Ростислав Лабенський, 24 канал.

Хто саме отримує цю численну гуманітарну допомогу?.

Коли ми почали шукати людей, які мали б безкоштовно отримувати одяг як гуманітарну допомогу, з'ясувалось, що знайти їх вкрай складно.

Напрошується висновок – певна частина такого вантажу завозиться як гуманітарна допомога, але банально передається на продаж.

Як наслідок, наші громадяни йдуть на ринки секонду й купують вживаний одяг та взуття, держава недоотримує податки.

Водночас, ми не можемо стверджувати, що весь гуманітарний вантаж секонд-хенду потрапляє на ринки, де ним торгують.

Раніше ходили чутки, що начебто секонд-хенд завозили до України через церковних служителів.

Мовляв, таким чином підприємці обходили податки….

Насправді, ні.

Наразі в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги зареєстровано 1 435 організацій, з яких приблизно 10% – релігійні організації.

Завозять секонд різні фонди, благодійні, громадські, релігійні організації.

Церкви мають право ввозити та розподіляти гуманітарну допомогу на рівні з іншими отримувачами, а також бути набувачами гуманітарних товарів від інших організацій-отримувачів гуманітарної допомоги.

Маю пояснити, що отримувач гуманітарної допомоги – фонд, благодійна чи релігійна організація, яка приймає таку допомогу.

Відповідно до закону, отримувач може залишити її для власних потреб та взяти на облік чи передати людині або юридичній особі (для власних потреб) і тоді останні будуть набувачами гуманітарної допомоги.

Приміром, якщо фонд завозить гуманітарну допомогу і передає її іншому фонду, то він не може більше нікому її передавати.

Тобто отримувач має право її роздавати людям, а от передавати іншим фондам для подальшої роздачі – ні.

Так написано в законі й це порушується.

Сховатись в гуманітарці.

Доводилось чути думку, мовляв, одяг всесвітньовідомих брендів завозять в Україну в обхід митних платежів….

Спілкуючись з митниками з'ясувалось наступне: під виглядом гуманітарної допомоги як секонд-хенд завозять нові речі.

Схема побудована таким чином: якщо ти є в Реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги тоді вантаж, як правило, перетинає кордон фактично без митного догляду.

Тобто вантаж їде прямо на склад, який належить митниці, отримувачу або орендований у підприємця.

Речі вивантажуються на такий склад під власне зобов'язання до його визнання гуманітарною допомогою.

За цей час вантаж можуть просто підмінити.

Я не стверджую, що так роблять всі, проте подібні випадки стаються.

Інколи всередину мішків з секондом кладуть нові речі.

З усіма цими фактами наразі розбираються правоохоронні органи.

Через нечесних підприємців держава недоотримує податки / Фото Ростислав Лабенський 24 канал.

Скільки держава недоотримує від таких схем?.

Якщо під виглядом секонду завозяться брендові речі, де одна коштує 200 доларів, то тут, звісно, ми втрачаємо дуже багато.

Приміром, через несплату того ж ПДВ на одній речі держава втрачає до 600 гривень.

А в контейнері цих речей може бути 5 тисяч одиниць.

З одного контейнеру держава може втратити 25 мільйонів гривень.

Все залежить від того що лежить в контейнері.

Але ж Мінсоцполітики якось має контролювати гуманітарну допомогу?.

Наше міністерство визнає вантажі гуманітарною допомогою.

Рішення приймаються Мінсоцполітики з урахуванням позицій Мінфіну, СБУ, МОЗ, МВС, ДСНС, ДФС та інших державних органів на засіданнях робочої групи з питань гуманітарної допомоги.

Засідання цієї групи відбуваються, зазвичай, щотижня, а її рішення оприлюднюються на сайті Мінсоцполітики.

Наскільки мені відомо – ви хочете заборонити ввезення секонд-хенду як гуманітарної допомоги.

Ми знаємо багатьох як дуже багатих благодійників, так і не вельми заможних меценатів, які бажають допомогти українцям.

Ми гідна нація, тому краще надсилайте нам нові стокові речі, не дуже розкручених торгових марок, ніж вживані.

Ми пропускатимемо нові речі у якості гуманітарної допомоги.

Звісно, це не будуть кілограми речей, вони йтимуть поштучно.

Приміром, одна куртка, кілька пар взуття.

Також ми повинні розуміти кому саме ці речі передадуть.

А не так, як це зараз робиться: надходять сотні кілограмів одягу, проте знайти кому його безкоштовно передали – неможливо.

Чи не вплине така заборона на вартість вживаного одягу?.

Ця заборона жодним чином не вплине на ринок.

Не варто побоюватись здорожчання вживаних речей.

Секонд як розмитнювався, так і розмитнюватиметься й надалі.

Гігантські ринки такого одягу залишаться.

В об'ємі завезеного в Україну секонд-хенду лише 7-8% – ввозиться як гуманітарна допомога.

Таким чином ми прикриваємо схему і посилюємо контроль.

Окреме питання – ввезення секонду вбиває нашу легку промисловість.

Проте, це питання має вирішувати Мінекономіки.

Наше завдання зробити так, щоб завезена річ була нова і потрапила до людини.

Ми повинні цей процес проконтролювати.

Закон про гуманітарну допомогу має діяти на користь незахищеного громадянина України.

Багатостраждальна допомога.

Останнім часом благодійні фонди скаржаться, що їм стало вкрай важко допомагати українцям….

У нас є фонди, які чесно працюють і завозять гуманітарну допомогу – їм дійсно складно.

Я це розумію.

Після ухвалення відповідного наказу про надання звітів ми їх запросимо та обговоримо як саме можна спростити роботу.

Це буде протягом місяця, максимум.

В роботі благодійних організацій будуть зміни / Фото Ростислав Лабенський, 24 канал.

Чимало благодійних організацій було виключено з Реєстру отримувачів гуманітарної допомоги.

79 організацій ми виключили з реєстру.

Дві міжнародні організації відновили.

Нещодавно Міжнародний Комітет Червоного Хреста надав документи на новий вантаж, але не надав документи набувачів допомоги і ми не пропустили вантаж.

На зустрічі, що відбулась раніше, я їм казав – є закон і його потрібно дотримуватись.

У нас наближається проведення олімпіади, але навіть Олімпійський комітет (НОК) виключений з реєстру, бо вони не надали звіти за 2019 рік.

Для виходу з ситуації, що склалась, я порадив НОК співпрацювати з різними федераціями спорту, які можуть бути отримувачами допомоги на період, поки НОК повторно не включать в реєстр, а це період у 5 місяців.

Крім того, вважаю, що державні установи в першу чергу мають вести відповідний облік та звітувати як поділи подаровану гуманітарну допомогу.

Що має змінитись в роботі благодійних фондів?.

Ми запровадимо звіти, завдяки яким перевірятимемо куди передається гуманітарна допомога.

Також перевірятимемо – хто її отримав, а хто ні.

До такої перевірки долучатимемо соціальні служби та громадські організації.

Особисті дані отримувачів гуманітарки ми нікому не передаватимемо, але з'ясовуватимемо чи отримали люди таку допомогу або чи організація взяла на облік гуманітарну допомогу.