Софія Федина: Нас із Марусею Звіробій переслідують за правду

Минулого тижня народній депутатці з фракції «Європейська солідарність» Софії Федині ДБР вручило підозру.

Депутатка вже кілька місяців є фігурантом резонансної справи про погрозу вбивством щодо президента.

26 жовтня 2019 року Софія Федина разом із волонтеркою і військовою Марусею Звіробій (справжнє ім’я – Олена Біленька) під час прямої трансляції на Facebook та.

Tube жорстко розкритикували політику глави держави.

Це сталося після того, як Володимир Зеленський побував у Золотому напередодні розведення військ на Донбасі.

Федині та Звіробій не сподобалося, як президент спілкувався із добровольцями, які протестували проти розведення військ.

У їхній розмові під час трансляції пролунали слова про те, що під час перебування глави держави на Донбасі «може зірватися граната, а ще там обстріли бувають».

Висловлені в ефірі думки не сподобалися депутатам фракції «Слуга народу».

Нардеп Олександр Качура поскаржився до Генпрокуратури.

І вже за тиждень після ефіру було відкрите кримінальне провадження за фактом розмов.

Силовики кваліфікують дії Федини за ч.

1 ст.

346 Кримінального кодексу України (погроза вбивством щодо президента).

СБУ також взялася розслідувати висловлювання народного депутата і волонтерки.

Якщо Софії Федині тільки вручили підозру, то щодо Марусі Звіробій силовики діють значно активніше.

28 листопада 2019 року за рішенням суду у неї відбувся обшук.

У Звіробій вилучили мобільний телефон, зброю і блокнот.

Волонтерці та військовій (Маруся Звіробій звільнилася зі Збройних сил України у 2019 році) інкримінують «дії, спрямовані на насильницьку зміну конституційного ладу» (ст.

109 Кримінального кодексу), «посягання на державного діяча» (ст.

112 Кримінального кодексу) і «погрозу або насильство щодо державного діяча» (ст.

346 Кримінального кодексу).

10 лютого цього року на судовому засіданні Марусі Звіробій було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Протягом двох місяців вона повинна носити електронний браслет, з’являтися до суду на першу вимогу, а також не залишати Київ і Київську область.

В інтерв’ю «Главкому» Софія Федина розповіла, за якої умови вона готова вибачитися перед президентом Володимир Зеленським,та чому її переслідування не слід порівнювати зі справою Надії Савченко та Володимира Рубана, яких також звинувачують у посяганні на державних діячів.

Пані Софіє, вам вручили підозру щодо погроз вбивства президента Володимира Зеленського.

Що саме написано у документі?.

Написано, що президент мене боїться.

А мої слова про те, що на передовій стріляють, розцінює як погрозу.

Принаймні, смисл написаного такий.

Вас викликали до ДБР на 6 лютого, але ви прийшли лише 12-го.

Тому що Генпрокуратура дуже гарно вміє поширювати неправдиву інформацію.

6 лютого я не прийшла з кількох причин: не отримала вчасно повістку, повістка була неправильно оформлена.

Окрім того, я лежала хвора з фолікулярною ангіною (гнійне запалення горла).

Повістка прийшла за півтора дня до 6 лютого.

Друга повістка прийшла за день до того, як я мала з’явитися.

І ДБР, і Генпрокуратурі для початку слід навчитися працювати з документами, робити усе в строки і відповідно до Кримінально-процесуального кодексу, а не так, як їм здається правильним.

«Я і далі ці речі говоритиму».

Повернімося до початку цієї історії.

Якби вдруге постало питання, чи записувати те відео, яке спровокувало такий скандал, ви б повторили свій вчинок і всі ті слова, які ми почули?.

Давайте почнемо з того, що саме я сказала.

Я сказала, що на передовій стріляють, там розриваються гранати, люди на межі нервів, стріляють московські окупанти, і про те, що неприйнятно ходити на передовій e білій або блакитній сорочці.

Скажіть, будь ласка, чи ситуація змінилася? На передовій стріляють, там розриваються гранати.

Людям брешуть, що там тиша, тоді, коли там гинуть, а мінометні обстріли не припиняються, особливо у зоні відведення військ.

На передову й далі небезпечно приїжджати у білій і блакитній сорочках.

А оскільки президент тоді некоректно говорив із нашими ветеранами (26 жовтня 2019 року Володимир Зеленський відвідав селище Золоте, де зустрівся з добровольцями.

– «Главком»), яких він сміє сьогодні називати невідомими нікому озброєними людьми, сміє казати про те, що Путіну він довіряє більше, ніж розвідці, це наштовхує на те, що й далі я ці речі говоритиму.

Бо це, на жаль, страшна реальність, у якій ми живемо.

Дозвольте процитувати ваші слова.

Звертаючись у тому скандальному відео до президента Зеленського, ви сказали, зокрема, таке: «Там (на Донбасі) ненароком може зірватися граната.

Там обстріли бувають абсолютно випадково.

І, чесно кажучи, було б найкрасивіше, щоби це все сталося під час московських обстрілів…».

Чи ви готові вибачитися за ці слова?.

Дійсно, саме так я сказала, щоби він на собі це відчув під час московських обстрілів.

І нарешті побачив, що там війна, там стріляють окупанти.

Із ветеранами не можна так поводитися, як поводився він.

Відводити війська не можна так, як він відводить.

Наслідки відведення, які ми маємо, свідчать про те, що ми з Марусею більше, ніж мали рацію.

І те, що сьогодні, попри обстріли, попри загибель бійців у зоні відведення, готується нове відведення у селі Гнутове, свідчить про те, що треба більше говорити, бо пан президент не чує військових, розвідку і не має здорового глузду.

Щодо того, чи вибачатимуся, то я сказала у перші дні після оприлюднення відео: із задоволенням вибачуся за свою надмірну емоційність після того, як президент вибачиться за насмішки над Голодомором (у 2010 році в «Вечірньому кварталі» показали сценку, у якій спецслужбовці прослуховували експрезидента Віктора Януковича, що добирав пароль до комп'ютера Віктора Ющенка.

Серед варіантів паролів були «володар світу», «бджолиний король» і «сеньйор Голодомор».

– «Главком»), за те, що називав Україну повією (у 2016 році Володимир Зеленський у Юрмалі під час свого виступу, зокрема, заявив: «Україна, якщо чесно, між нами, нагадує акторку з німецьких фільмів для дорослих».

– «Главком»), а нашу армію називав вівцями, за спалений будинок Гонтаревої, а для початку за ебонітові палички для майданівців (йдеться про невдалі жарти, що пролунали в рамках різних випусків розважального шоу «Вечірній квартал», у якому до обрання президентом виступав Зеленський.

– «Главком»).

Я пропонувала президентові зустрітися і очі в очі проговорити те, що відбувається.

Можливо, президент мене не так зрозумів, і я його не так зрозуміла? Але ж президент не захотів зустрітися і навіть якось на це відреагувати.

До речі, Маруся йому також пропонувала зустрітися.

Можливо, хтось із фракції «Слуга народу» чи Офісу президента зустрічався з вами, аби залагодити конфлікт?.

Тільки пан Качура підходив із розмовою якось (юрист, народний депутат із фракції «Слуга народу» Олександр Качура), той, що свого часу реєстрував партію Шарія (народна депутатка 8-го скликання Тетяна Чорновол стверджувала, що у 2015 році Олександр Качура займався супроводом реєстрації партії Анатолія Шарія, сам пан Качура це спростовує.

– «Главком»).

Але мої колеги пояснили йому, що він не сміє висловлювати зауваження на ті слова, які я казала в тому відео.

На це він відповів: нехай вона мені подякує за те, що роблю їй піар.

Якщо Софії Федині тільки вручили підозру, то щодо Марусі Звіробій силовики діють значно активніше.

Чому ви взагалі вирішили записати тоді це відео, як виникла ідея?.

Вона виникла з двох причин.

По-перше, через те, що Маруся стрімить, і я стрімлю (тобто вмикаємо прямі ефіри за допомогою соцмереж).

Зазвичай стріми відбувалися на різні болючі теми.

Цей стрім, про який ми з вами говоримо, був конкретною реакцією на те, як президент хамив військовослужбовцям.

Хто був ініціатором?.

Його ініціював президент України своєю діяльністю і некоректною поведінкою щодо військовослужбовців, ветеранів.

Не було б заяв президента, не було б цього стріму.

Це відео було нашим із Марусею обуренням на те, що відбувалося в Золотому.

Які стосунки у вас із Марусею Звіробій?.

Ми посестри по боротьбі.

В Україні за минулої влади гриміла справа Рубан-Савченко, яких досі обвинувачують у посяганні на життя державних і громадських діячів.

Справа Федина-Звіробій подібна до справи Рубан-Савченко?.

Ні, не погоджуюся: там були конкретні дії, конкретні докази, конкретний інструментарій, скажімо так, який був вилучений правоохоронцями.

У нашому випадку нас із Марусею переслідують за правду, за критику, за слово, яке нам гарантоване статтею 34 Конституції України.

Кажете про «конкретні докази» у справі Рубан-Савченко, але ж за два роки суд не засудив цих людей.

Ба більше, Надія Савченко навіть не обмежена у пересуванні.

То, можливо, немає тих доказів, про які ви кажете?.

Деталей справи я не знаю.

Ви називаєте себе політично переслідуваною.

Отже, якщо провину Надії Савченко наразі не доведено, вона також політично переслідувана?.

Не перекручуйте, будь ласка, мої слова і не порівнюйте ці дві справи.

За нами з Марусею стоїть тільки слово і воно справедливе, як ми уже бачимо після подій у Золотому.

У Савченко були конкретні дії, був конкретний інструментарій, конкретна зброя.

Тож, вибачте, це абсолютно різні справи.

«І за «розстріл парламенту», і за заклики труїти людей газом буде відповідальність».

Під час ще президентської кампанії нині нардеп, а тоді тележурналіст Олександр Дубінський на своїй сторінці у Facebook написав: «Сьогоднішній форум Порошенка був нашим шансом.

Шансом пустити туди газ.

Якраз усі були в зборі».

Тоді справу не порушили.

Чесно кажучи, я не знаю, чому тоді цю справу не порушили.

Бо саме це є закликом до масового вбивства – президента, депутатів, вищого керівництва держави і звичайних громадян.

Але ж тут теж немає інструментарію, як ви кажете, є лише пусті слова, як і у вашій справі.

Однак у цьому разі ви вважаєте, що слід порушити справу за слова?.

Ми говоримо про те, що в моєму випадку нібито є погрози.

А до погроз або є, або немає інструментарію.

Є межа між погрозами і закликами.

У цьому разі мають місце заклики.

Це інакші статті.

Так само як і розстріл Зеленським парламенту у серіалі «Слуга народу».

Це підпадає під три статті Кримінального кодексу.

Чи ініціюватимете порушення справи за його висловлювання зараз?.

Думаю, усьому свій час.

Відповідальність наздожене і за «розстріл парламенту», і за заклики труїти людей газом.

Усе ж поясніть, де проходить межа між підготовкою реального замаху і погрозами на адресу політика? Як ви для себе визначаєте?.

Це все прописано в правових нормах, під які моя справа взагалі не підпадає.

Я жодної межі не переходила.

Ще раз, будь ласка, проаналізуйте мої конкретні слова, проаналізуйте контекст, у якому вони були сказані.

Також проаналізуйте реалії на передовій, і побачите, що нами було дуже м’яко сказано про те, що відбувається у державі.

Це крик душі.

Ви точно знаєте, скільки загинуло від снайперів, зважаючи на те, що нашим хлопцям заборонено стріляти, скільки обстрілів було з початку року.

Усі ці речі підтверджують те, що ми з Марусею були абсолютно праві.

І тільки дурень не дослуховується до цієї ситуації.

Опоненти закидають вам спроби розхитати ситуацію у державі.

Вам наводять приклад 2014 року, коли багато різних людей перед загрозою російської окупації об’єдналися навколо кандидатури Петра Порошенка.

Війна досі не завершена.

Чому ви зараз в глухій опозиції до Зеленського?.

Немає конфлікту між опозицією і владою.

Є конфлікт між тими, хто береже Україну, і тими, хто її здає.

Якщо ми п’ять років боронили державу, віддавали усі сили, щоб Україна ставала сильнішою, коли міжнародних партнерів ставало більше, армія розросталася і зміцнювалася, нам постачалося озброєння і подовжувалися санкції проти Московської Федерації, то так – можна було багато де промовчати.

Бо ми тоді розуміли, що Україну захищають.

Сьогодні ж влада іде на переговори з агресором, по суті, виводить його з-під відповідальності, сприяє тому, що знімаються санкції з агресора, намагається пробачити анексію Криму та Донбасу, плює в душі родинам 14 тисяч загиблих, намагається розвернути Україну, переписати історію Майдану і національно-визвольної боротьби.

Так хто сьогодні розхитує ситуацію? Ми всі залишилися на тих позиціях, на яких були й у 2013, й у 2014 роках.

Тобто у ветеранів, волонтерів, військових позиції незмінні.

Мінські угоди, які були підписані за президентства Порошенка, багато хто критикує.

Мовляв, тодішня влада сама проводила переговори з агресором, сама поступалася українськими інтересами, адже умови документів, підписаних у Мінську, невигідні Україні.

Найбільше їх критикують ті, хто їх не читав.

Це по-перше.

По-друге, згадайте час, коли ці документи підписувалися.

Це був Іловайськ і Дебальцеве (бої за Іловайськ і Дебальцеве у 2014 і 2015 роках.

– «Главком»).

Ті домовленості були потрібні для того, щоб припинити м’ясорубку.

Путін спеціально це влаштовував перед черговим раундом так званих переговорів, щоби більше і більше схилити Україну до поступок.

Ви добре знаєте, що наша сторона всі попередні п’ять років гальмувала Мінські домовленості так, як їх хотів реалізувати Путін.

У Мінських домовленостях нічого немає про відведення військ.

Там є про відведення важкої техніки й артилерії.

У Мінських домовленостях немає прописаної «формули Штайнмаєра», формули з виборами на Донбасі під контролем бойовиків, на які погодився тепер президент Зеленський.

Вони так гарно критикують Мінські домовленості, але до сих пір не запропонували нічого кращого.

Бо наразі нічого кращого не існує.

Так, противагою могло б бути введення миротворців ООН, але наша сторона за часів Зеленського це питання навіть не порушує.

Натомість у Мінських домовленостях ідеться про обмін заручників.

Нещодавно відбувся великий обмін.

Начебто вже готується наступний.

І в цей момент ви вставляєте палиці в колеса президенту, коли він витискає з Мінських угод вигідні Україні речі.

З якою метою?.

Знаєте, у чому різниця між хорошим правителем і якісним правителем? Хороший правитель хоче усім подобатися.

Зеленський звик усім подобатися як актор.

Якісний правитель не думатиме про свій імідж, а буде думати про стратегію розвитку держави.

Так, ми отримали перший обмін полоненими (за президентства Зеленського), зокрема визволивши наших моряків і яскравих політв’язнів.

Але ми всі не хочемо пам’ятати про ціну, заплачену за це все.

Ми повернули моряків як злочинців.

Проти них ДБР порушило справу.

А повернувши моряків як військових злочинців, ми прямо чи опосередковано визнали Крим московською територією.

І це нам у найближчому майбутньому Москва нагадає.

Другий обмін – це файно.

Тільки чомусь переважна більшість наших військовослужбовців залишилися в полоні.

До того ж нині маємо факти, що нам повернули людей, які долучилися до розбудови так званих ДНР і ЛНР, а окремі з «полонених» катували наших військовослужбовців.

Тут слід думати не конкретною маленькою дією, яка викличе фурор у пресі, а про те, як розвиватиметься держава, які наслідки та чи та дія для держави матиме.

У такому разі мудрий і якісний правитель кожну нашу критику сприйматиме не як погрози, а як інформацію до роздумів.

Та, оскільки у нас в країні головнокомандувач має статус потерпілого, то ми маємо такою потерпілою, на жаль, і державу.

Про те, що Володимир Зеленський є потерпілим ідеться у підозрі, яку ви отримали?.

Це є у відкритих матеріалах першого суду над Марусею.

Там дійсно Зеленський є потерпілим.

Як ви потрапили до списку партії Європейська солідарність на парламентських виборах під № 5?.

Чому саме № 5 – не знаю, це було рішення партії.

Мене після форуму у 2019 році (на якому Петро Порошенко висунув свою кандидатуру в президенти.

– «Главком») президент Порошенко запросив на зустріч і до спільної роботи в його партії.

Я, щоправда, дуже вагалася.

До останнього моменту, до присяги у Верховній Раді я навіть думала зняти свою кандидатуру, бо робота в парламенті не є самоціллю для мене, і там працювати я ніколи не прагнула.

Яке вирішення вашої справи прогнозуєте, наскільки реальне ув’язнення, наскільки справа затягнеться?.

Я не знаю, куди може розвиватися ця справа, тому що моя держава, на жаль, скочується до рівня московської колонії тоталітарного режиму.

Якби у нас була демократична держава, цієї справи узагалі б не було.

Як будуватимете свій захист? Хто вас захищатиме?.

Захистом опікується ціла команда різних адвокатів.

Михайло Глуховський, «Главком».