Денис Башлик: Моя принципова позиція — контакт з чиновником має бути мінімальний

Про те, які завдання перед собою ставить Держгеокадастр, яке має значення відкритий режим доступу до інформації, і як ринок землі може вплинути на економіку України, в інтерв’ю “НАРОДНІЙ ПРАВДІ” розповів  Денис Башлик,  Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

З кінця листопада 2019 року ви  обіймаєте посаду Голови Держгеокадастру. Які пріоритетні задачі Ви для себе ставите?.

Loading...

Коли я йшов на конкурс, розробив стратегію «Кадастр2.0», що передбачає перехід від звичайної забюрократизованої установи, яка створює усі можливі бюрократичні перепони для бізнесу і людей, до структури, котра якісно функціонуватиме в усьому ланцюжку земельного процесу.

Скажімо, мене цікавить певна ділянка.

Я приходжу в район.

Хочу отримати об’єктивну інформацію про землю, зрозуміти, чи хочу я ставати частиною цього процесу.

У такому випадку — важливо, щоб ця служба була клієнтоорієнтовною.

По-друге, важливо аби інформація з ДЗК, яка раніше перебувала у закритому доступі стала доступною як для пересічних громадян, так і для бізнесу..

Чому?.

Я прихильник того, що інформація, яка формується за рахунок платників податків, має бути у відкритому доступі.

Тому, ми почали відкривати інформацію, для прикладу — координати земельних ділянок чи наші накази..

А як раніше пояснювали закритість інформації?.

Раніше досить часто лунала така відповідь: законодавством передбачено надання інформації в такий-то спосіб, але функція надання інформації не розроблена.

Словом, вакуум нерозробленої функції.

Мотивації були різні, мовляв, країна перебуває в стані війни, а тому не можна відкривати координати земельних ділянок тощо.

Яке значення має збільшення прозорості в роботі ДЗК у контексті підготовки до ринку землі?.

Незважаючи на те, коли відкриють ринок землі, нашим завданням є реалізація усіх рішень Верховної Ради.

Тож, поки маємо час аби показати готовність та ефективність роботи Кадастру, що він не є перепоною для запровадження ринку землі.

Сьогодні вже ніхто не сперечатиметься, що у нас нормально працює ринок оренди.

Для мене головне, аби усі питання, що стосуються нашої компетенції, були відкритими і прозорими.

Чому сьогодні є супротив ринку землі? Тому, що людей лякали тим, що у нас немає Кадастру, що він на папері.

Проте, з 2013 року у нас Кадастр не на папері.

Наразі його наповненість становить 73%.

Беручи до уваги розміри нашої країни — це дуже великий відсоток.

Тому, продовжуємо працювати так, щоб за умови запуску ринку землі завтра, проблем з Кадастром не було..

А у яких спосіб це полегшує буденність для громадян і бізнесу?.

Якщо говоримо про людей, — ми спростили реєстрацію земельної ділянки.

Тепер все можна подавати онлайн.

Моя принципова позиція – контакт з чиновником має бути мінімальний.

Цей той ланцюжок, який треба розірвати.

Є закон, є норми, є встановлені законодавством строки.

Сьогодні у нас вже працює система екстериторіального погодження документації землеустрою – це коли ви надаєте документацію, а вона потрапляє в якусь область, її перевіряє незалежний експерт.

Коли ми запровадили цю систему, кількість погодження документації зросла до 87%, до цього було 46%.

Різниця – це корупційний вакуум, який був раніше.

Подібне запроваджуємо по реєстрації земельних ділянок, наразі розробляється екстериторіальна реєстрація земельної ділянки.

Загалом, завдання Уряду – зменшити кількість відмов по реєстрації до 4%.

Ми впевнено йдемо до цієї цілі.

Ще кілька місяці тому було 35%, сьогодні – 14%.

Запровадимо екстериторіальність – буде ще менше.

Якщо говоримо про бізнес, —нещодавно ми ініціювали зустріч з бізнес–асоціаціями, вирішували їхні проблемні кейси.

Плануємо повторювати цю практику раз на два-три місяці.

Бо є різне читання Закону, яке часом суперечить інтересам бізнесу.

Тож, ми будемо своєрідною «бізнес-нянею» у сфері земельних відносин.

Часто у нас в Законі одне, а в інших нормативних документах прописано так, що виникає проблема, суперечність, викривлення.

Що треба шліфувати?.

Є речі, які неурегульовані.

Наприклад, електронні опціони земельних торгів.

Є Закон, який це все чітко регламентує.

Був пілотний проект, який не може тривати більше двох років, він закінчився, ми повернулись до старої процедури.

Загалом, усе наше законодавство досить архаїчне.

Зараз є політичне «вікно можливостей», Рада може швидко і ефективно працювати, що не можна порівняти з повільністю роботи парламентарів попереднього скликання.

Це вікно можливостей потрібно використовувати.

Як суб’єкт законодавчої ініціативи, ми вже подали багато постанов щодо удосконалення і дерегуляції процедур, наприклад, щодо створення нової національної інфраструктури геопросторових даних..

Що це?.

Публічна кадастрова карта України і взагалі Національна кадастрова система — це дані суто про ділянки, об’єкти, межі населених пунктів, оцінку тощо.

Але ж ми розуміємо, що є лісовий, водний, містобудівний кадастр, є приватні структури, які створюють свої геоінформаційні системи.

Усі ці дані досить розсіяні.

Якщо ви інвестор і хочете дізнатись інформацію про якийсь об’єкт, то в «одному вікні» вам цього не зробити.

Треба піти в 10 різних служб, щоб зібрати всю інформацію.

Ми ж хочемо, щоб все було на одній платформі: ви заходите на портал, де й отримуєте всю інформацію про ділянку яка вас зацікавила.

Тобто: який там проходить трубопровід, які обмеження, яка оцінка цієї ділянки, її історія тощо.

Не лише відомості про земельну ділянку, кадастровий номер та площу, а все, що є і може бути цікавим для інвестора.

Такий законопроект є.

Він пройшов перше читання.

Сподіваюсь, що пройде й друге.

У нас вже є пілотний проект, де люди зможуть побачити, що це, як користуватись, яка вигода для держави.

Противники ринку землі часто наводять кейс АПК Аргентини як анти приклад для земельної реформи.

Прихильники ринку наводять більш чисельні вдалі варіанти – переважно моделі, зорієнтовані на фермерів.  На ваш погляд, яка іноземна модель прийнятна для України?.

На мій погляд, не можна взяти якусь модель і накласти на наші реалії, очікуючи, що все запрацює.

У нас мораторій та 28 років триває мораторій і перманентна «земельна реформа».

За цей час склались умови, що не поєднуються з іншими моделями.

Однак, та модель, яка напрацьовується сьогодні, враховує ті ризики, котрі можуть з’явитись, і в ній є чітко передбачені запобіжники.

Сьогодні ринок викривлений в бік оренди.

Є така логіка, що фінансовий поріг земельного банку для входу в агробізнес нульовий.

В умовах мораторію на продаж землі, аграрний бізнесмен домовляється із пайовиками, збирає врожай, а потім з того ж таки врожаю розраховуються із власниками ділянок.

Коли відкриється ринок землі — з’явиться конкурентніша бізнес-модель.

У людини, яка є власником землі, завжди буде альтернатива: здавати землю в оренду або продавати її за вигідною ціною.

Денис Башлик: Якщо впровадити технологію блокчейн, то бази даних між собою будуть погоджувати зміни й відповідно маніпуляцій із реєстром з боку «нечистих на руку» реєстраторів можна буде позбутись назавжди.

Питання про залучення коштів.

За тим законодавством і законопроектом, що є сьогодні, які у вас передбачення по залученню?.

Я не економіст, тут мені предметно говорити складно.

Є дослідження Світового банку, там прогноз по зростанню ВВП в діапазоні 1.6-1.9%  на рік.

Розуміємо, що сьогодні дохід держави від купівлі-продажу землі – нуль.

По-друге, ніхто при коротких договорах оренди не хоче серйозно інвестувати.

Це зрозуміло.

Якщо ж гарантувати права на землю, то це ще один стимул вкладати в переробку, а не працювати з сировиною за просторою логікою: засіяв, зібрав, транспортував і продав в порту.

Якщо переробка буде, то це інша додаткова вартість, інший експорт.

Ефект для економіки зрозумілий..

Довгий час говорили про перехід ДЗК на технологію блокчейн.

Що це – масова мода чи реально потрібна річ?.

Пілотний проект дійсно був запущений.

В теорії, якщо ти кадастровий реєстратор, то ти можеш змінити цільове призначення землі , потім все відмінять назад, але за цей час можна купу всього зареєструвати….

Якщо ж впровадити технологію блокчейн, то бази даних між собою будуть погоджувати зміни й маніпуляцій із реєстром з боку «нечистих на руку» реєстраторів можна буде позбутись назавжди.

Так, в законопроекті 2194 – це дерегуляція земельних відносини,  який був прийнятий в першому читанні, блокчейн в Земельному кадастрі чітко прописаний.

Ми розуміємо, що це не дуже дешева історія і не швидка, але до цього треба йти.

Це національна безпека і це світова практика.

Які реєстри для вас важливі, щоб і ваш реєстр працював і далі ринок землі запрацював?.

Критично важливі для ринку землі два реєстри – наш і реєстр Мінюсту.

На сьогодні питання щодо обміну інформацією вже врегульоване, але є куди рости – має бути постійний онлайн обмін даними, а не один раз на добу.

Для функціонування ринку землі потрібен ще лісовий кадастр і водний кадастри, щоб вони офіційно були інтегровані з нами.

Там залишаються питання по захисних смугах, природно-заповідному фонду, землі лісового призначення.

Кабмін прийняв нещодавно важливу постанову, де зробив офіційними всі шари, які сьогодні є на Публічній кадастровій карті.

Ми туди вже нанесли ліс і водний фонд.

Раніше це були просто дані, які принесли на флешці колеги з Держлісагенства, а після прийняття постанови  – це офіційна інформація, яка може бути використана при певних правочинах..

Ваш прогноз по ринку, по всій інфраструктурі, коли це все узгодиться і запрацює?.

Складно спрогнозувати, але є один факт.

Є багато землі, яка не є під мораторієм.

Це земля особистого селянського господарства.

Якщо відкриєте OLX, дуже багато землі продається, купується.

Ніяких проблем ні з рейдерством, ні з реєстрацією в Кадастрі.

Все працює.

Тому потрібні чіткі правила гри, щоб всі їх розуміли, потрібно встановити запобіжники для незахищених прошарків населення..

А як ринок буде розвиватись, яка буде динаміка ціноутворення? Є прогнози?.

Ми робили соцопитування.

Приблизно 7% людей хочуть продати свої земельні ділянки після скасування мораторію.

Це ж ще наша ментальність, потрібно побачити, як воно все в сусіда буде, а потім і собі зробити.

Досвід європейських країн показує, що після відкриття ринку землі ціна перший рік тримається на рівні очікуваної, а потім відбувається стрімкий зріст.

Це світовий досвід.

Сподіваюсь , що й в Україні буде так само..