Порошенко проти Зеленського: чим відзначився п'ятий президент у Мюнхені

У Мюнхені не обійшлося без інциденту.

Німецькі організатори не допустили Порошенка в зал, де проходила українська панель за участю президента Зеленського.

Свідками цього були німецькі депутати від Європарламенту.

Мотиви, навіщо Порошенко проривався на виступ до Зеленського, зрозумілі, хоча й суперечать неписаним правилам політики.

Зазвичай президенти бачаться лише на спільних урочистих заходах або коли чинний глава держави кличе попередника на розмову.

Я не можу пригадати, щоб Леонід Кравчук намагався проскочити на виступ Леоніда Кучми, або щоб Кучма проривався до Ющенка, чи Ющенко намагався потрапити на виступ до Януковича.

Також ви не побачите, щоб Барак Обама рвався на виступи до Дональда Трампа, або 24-ий президент Франції Олланд – на панель за участі Макрона.

Неофіційні правила такі: ти як лідер держави вже проявив себе, тепер час послухати твого наступника.

Очевидно, що метою Порошенка була провокація з метою привернути увагу до себе та перевести фокус обговорення з того, що сказав чинний президент Зеленський, на їхню полеміку.

Після того, як німці відмовили Порошенку, він вирішив не надавати цій принизливій для нього ситуації широкого розголосу.

Адже цей інцидент суперечить легенді, вигаданій для висвітлення його участі в Мюнхенській конференції.

Мюнхенську конференцію з безпеки: що потрібно знати.

Це авторитетний міжнародний форум з безпеки.

Конференція об'єднує, зокрема, й абсолютно протилежні політичні режими заради пошуку складних відповідей.

Величезну роль відіграють кулуарні зустрічі та домовленості.

Конференція проходить у німецькому місті Мюнхені з 1963 року.

У 2020 році захід тривав 14 – 16 лютого.

Цього року головними темами були конфлікти та роззброєння, питання клімату та охорони здоров'я.

Головний профіль конференції – кризовий менеджмент.

Вперше Мюнхенську конференцію з безпеки відвідав президент України Володимир Зеленський.

Під час свого виступу він наголосив, що війна триває не просто в Україні, а у Європі.

Також говорив про необхідність повного припинення вогню, вибори на Донбасі, новий принцип розведення сил та підготовку до нормандського саміту.

Мені довелося побачити зблизька, як працює ця мініпропагандистська машина Порошенка.

Разом із собою він взяв до Мюнхена два телеканали.

Один з них офіційно належить Порошенку – це "5 канал".

Інший донедавна належав родині Януковича, але за дуже дивних обставин змінив власника на підставного – це канал "Прямий".

Їхньою метою було висвітлювати Порошенка в Мюнхені як впливову фігуру міжнародної політики, причетної до прийняття рішень у світовій політиці.

Порошенко приміряв на себе роль головного поборника змови Росії та Заходу проти України.

Саме так він представляв скандальний план "12 кроків до зміцнення безпеки в Україні", який було представлено в Мюнхені.

Що відомо про "12 кроків до миру"?14 лютого 2020 року на сайті Мюнхенської безпекової конференції з'явилася заява під назвою "12 кроків до більшої безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні".

Її підписали, зокрема, голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер, а від Росії — колишній очільник МЗС Росії Ігор Іванов.

Міжнародні експерти відразу наголосили, що деякі з кроків дуже перегукуються з ідеями, які нав'язує Росія.

В документі йшлося про:.

► відновлення співпраці Заходу з Росією без деокупації Криму та без виконання вимог щодо Донбасу;.

► поступове зняття санкцій з Росії, зближення між РФ та Євросоюзом;.

► проведення "всеукраїнського загальнонаціонального діалогу щодо визначення нової ідентичності України, який врахує погляд сусідів України, включно з Росією".

В інтерв'ю "Німецькій хвилі" він навіть похвалився, що саме його зусиллями зняли цей документ з сайту Мюнхенській конференції.

Щоправда, коли документ через день повернули на сайт, який і зараз там розміщений, то Порошенко це вже ніяк не коментував.

Насправді ж, як парадоксально це не звучить, але саме колишній президент України отримує основну політичну вигоду від провальної спроби відставних політиків подумати на тему миру між Україною і Росією.

"12 пунктів ..." були підготовлені трьома міжнародними і однієї російської неурядовою організацією.

Він є коктейлем з раціональних пропозицій, малоймовірних ідей і російських кліше.

Неприйняття з боку українців викликають два пункти: 8 і 12.

У них ідеться про полегшення санкційного тягаря для Росії, а також надання права країнам-сусідам Польщі, Угорщини та Росії взяти участь в діалозі щодо ідентичності України.

12 кроків для досягнення миру: пункти.

Відновлення Спільного центру з контролю і координації (СЦКК).

Розширення теми переговорів "нормандської четвірки" з включенням проблеми припинення боїв.

Збільшення кількості пунктів пропуску на Донбасі.

Розшук зниклих безвісти.

Розмінування на Донбасі.

Відновлення інфраструктури за участю Євросоюзу, західних компаній і Росії.

Створення на Донбасі зони вільної торгівлі з особливим оподаткуванням.

Поетапне зняття санкцій проти Росії за результатами виконання мінських угод.

Усунення радіаційної небезпеки на Донбасі.

Новий діалог між євроатлантичними структурами про побудову взаємної безпеки.

Підтримка і визначення сфер взаємодії між ЄС і Росією.

Запуск нового національного діалогу щодо проблем ідентичності.

Зрозуміло, що жодна країна, яка себе поважає, не погодилася б на такі пропозиції, якщо навіть серед співавторів, окрім росіян, є також європейці.

Ці "12 пунктів" виписувалися винятково як роздуми ряду аналітичних організацій.

Ніхто з них не представляє уряд жодної з країн.

Отже, все написане може сприйматися тільки як приватна думка.

Подібних планів та дорожніх карт було написано за останні роки десятки, якщо не сотні.

Тонни паперу витрачено на презентації, які зазвичай залишалися непоміченими на міжнародних конференціях.

Мюнхенський план "12 кроків …" мав усі шанси залишитися непоміченим, якби не ажіотаж, який вчинили навколо нього з подачі Порошенка.

Мета Порошенко – атакувати цими "12 пунктами" свого опонента, чинного президента Зеленського.

Він намагається переконати українського виборця, що варто було Порошенку залишити свій пост, як Україна наблизилася до зняття санкцій і втрати симпатій Заходу.

Він активніше за інших використовує ситуацію у своїх цілях, щоб роздмухувати істерію і посилювати страждання своїх прихильників у зв'язку з поразкою Порошенка на виборах в Україні у 2019 році.

У цьому разі, артикулюючи патріотичні гасла, Порошенко перебуває у прихованому порядку денному – "чим гірше, тим краще".

Якщо ж подивитися правді в очі, то зараз справді спостерігається охолонення Заходу до України.

Однак, це не є результатом останніх тижнів.

Так, повернення Росії до Ради Європи було прогнозоване ще за часів правління Порошенка, адже вплив російських грошей на європейську політику неможливо перебороти жодними протестами.

А втрата уваги з боку європейців саме пов'язана з тим, що почався пошук виходу з кровопролитного конфлікту.

Якщо немає щоденних повідомлень про десятки вбитих, європейці повертаються у зону власного комфорту та намагаються ігнорувати щоденні страждання українців.

Про американську адміністрацію взагалі говорити не доводиться.

Останні пів року вони жили темою імпічменту, хоча символом повернення уваги до України став візит державного секретаря США Майка Помпео до Києва.

Майк Помпео.

Висновок з цієї ситуації полягає в тому, що ні офіційна влада України, ні опозиція, ні колишній президент Порошенко не пропонують свого сценарію.

І тому вакуум смислів заповнюють всі навколо, але тільки не українці.

І тут я згоден з керівником фонду "Відродження" Олександром Сушком, що головний висновок з історією "12 пунктів" в Мюнхені – це дефіцит власне українського бачення того, яким має бути розв'язання конфлікту на Донбасі.

Дивіться відео повного відеоблогу Сергія Лещенка "Чесна політика":.