Податки на посилки: українці знайшли лазівки в нових нормах

З липня 2019 року в Україні істотно посилилися ліміти на посилки з-за кордону.

Так, за посилку, вміст якої коштує дорожче 100 євро, потрібно заплатити ПДВ у 20% і 10% мита.

Для підакцизних товарів додатково оплачується і акциз.

До таких товарів в Україні належать, наприклад, спирт, спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн, промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ; автомобілі та кузови для них і т.

Але податки сплачуються не з усієї суми посилки, а тільки з різниці, яка вище встановлених 100 євро.

Наприклад, якщо ви замовите на зарубіжному сайті кросівки вартістю в 180 євро, то ПДВ потрібно платити тільки з цих 80 євро – 16 євро (20% від 80) і ще плюс 10% мита – 8 євро.

Все це можна заплатити прямо на пошті.

Правило про ліміт в 100 євро діє тільки для фізичних осіб.

А ось для юридичних осіб і фізосіб-підприємців безмитний ліміт залишається на рівні 150 євро.

У період з січня по липень 2019 року ліміт становив 150 євро, а вже з 1 липня опустився до 100 євро, яким він і залишається нині.

До речі, українці дійсно чимало товарів замовляють за кордоном.

Наприклад, за даними дослідження GfK, в структурі закупівель онлайн-покупців 2018 року близько 43% становили товари з інших країн.

За останні п'ять років число таких покупців зросла майже вдвічі.

А в середньому на одного українця на рік припадає 12-13 зарубіжних посилок.

Щоправда, середня вартість таких покупок не перевищує і 50 євро і становить всього 1290 грн.

В уряді зазначали, що таке обмеження допоможе боротися з контрабандою, адже, за їхніми даними, кількість посилок сумою вище 150 євро становить лише 1,4% від загального числа.

Тому передбачалося, що життя простим громадянам це нововведення ніяк не ускладнить.

Проте, українці таке нововведення сприйняли досить прохолодно і навіть виходили на протести.

Чи виявилися нові обмеження ефективними.

Варто зазначити, що ліміт на отримання посилок існує в багатьох країнах.

наприклад, в Бельгії, Чехії, Італії, Фінляндії, Німеччини, Греції митні ліміти становлять 22 євро, в Данії – близько 10 євро, а в Болгарії – 15 євро.

А у Франції і Канаді за всі посилки потрібно платити податки.

Сергій Родлер, аналітик Tele.

Trade, зазначив, що, по всій видимості, головною метою змін була підтримка офіційних українських рітейлерів, яким вкрай складно конкурувати із зарубіжними магазинами, де ціни істотно нижче, оскільки необхідність витрачатися на логістику і розмитнення повністю відсутня.

"Зараз переважно страждають перекупники, які закуповують товари за кордоном і реалізують товар в Україні з великою націнкою, тоді як пересічних громадян зміни торкнулися менше: середня вартість одного замовлення приватних осіб, як правило, не перевищує 50 євро", – пояснює Родлер.

Він додав, що бажання уряду сприяти розвитку внутрішніх гравців зрозуміле, адже, наприклад, в Китаї повністю відсутня можливість безкоштовно ввозити товари, а в Європі введуть аналогічну заборону вже 2021 року.

Віталій Власюк, адвокат, керуючий партнер юридичної фірми "е.

Право", розповів, що в Україні, в цілому, дуже низькі податки і, до того ж, досить неефективна система моніторингу їх сплати.

"Законодавець стикається з класичною проблемою: зменшити податки і сподіватися на активізацію бізнесу, або ж вірити в здатність наявного бізнесу платити податки вище.

Кожен з цих підходів має переваги і недоліки.

Якщо ж говорити про такі явища, як контрабанда і, власне, надходження до державного бюджету, – тут все залежить більше не від законодавства, а від ефективності функціонування контролюючих держорганів.

Тільки рішучий успіх в їх перезавантаженні дозволить істотно зменшити перше (контрабанду.

– Ред.) і, відповідно, збільшити друге (надходження до бюджету.

– Ред.)", – зазначив Власюк.

Експерт зазначає, що в країні, в принципі, потрібно пропагувати культ платника податків.

Як українці обходять ліміт.

Юлія Лукошкіна, адвокат, керівник Київського офісу АТ "Matviyiv & Partners", розповідає, що заявленою метою всіх цих податкових змін називали запобігання надходженню тіньового імпорту, який ввозиться під виглядом особистих посилок.

Але все це не дуже спрацювало на практиці.

"На сьогодні ті підприємці, які і раніше користувалися подібною схемою ввезення товарів, просто знайшли інший шлях, як уникнути оподаткування.

Зокрема, добре використовуються схеми щодо внесення недостовірних даних до декларацій, знижується митна вартість товару, або ж товар розбивається на дрібні партії, далі прикладаються тисячі копій паспортів фізосіб і товари можуть відправлятися на різні адреси; або ж товари з інтернет-сайтів приходять до посередника за кордоном, там знімаються бирки і товар завозиться під виглядом секонд-хенду", – зазначила Лукошкіна.

Вона додала, що якщо держава не знайшла механізмів протидіяти контрабанді на рівні попереднього встановленого ліміту в 150 євро, то обмеження суми до 100 євро точно не зупинило порушників.

Єдині, на кому істотно позначилися ці зміни, – звичайні громадяни.

Щоб не купувати з націнкою у тих же перекупників, вони замовляють товар безпосередньо в інтернет-магазинах, при цьому платять додатковий податок.

Сергій Родлер зазначив, що при впровадженні подібних ініціатив варто враховувати економічні реалії країни: в Україні середня зарплата низька, громадянам доводиться економити, в тому числі, замовляючи продукцію за кордоном.

"У таких умовах громадяни швидше почнуть шукати лазівки і продовжувати закуповувати товар, наприклад, під виглядом вживаного, а не припинять економити на необхідних їм предметах", – каже Родлер.

Він також додає, що уряд так і не створив належних умов для виконання законних вимог.

Процедура оплати мит і податків все ще занадто складна і вимагає фізичної присутності покупця: в такій ситуації набагато простіше уникнути "чесного" оформлення посилки.

Як виправити ситуацію з контрабандою.

Експерти впевнені, що, незважаючи на зміни ліміту посилок, рівень контрабанди не зміниться, оскільки питання більше в контролі, а не прописаних нормах.

"У поточних умовах уряду варто знову збільшити поріг безмитного ввезення.

Принаймні, доти, доки не будуть створені зручні умови для виконання законодавства.

Якийсь статистики наразі немає, але вже зараз можна припустити, що серйозних змін за бюджетними доходами або зниження контрафакту не відбулося.

При цьому витрати держави на адміністрування посилок повинні були зрости, а значить, вигода від введення нових правил повинна, як мінімум, перевищити всі витрати.

Чого цілком може не відбутися через неефективні механізмів контролю та повної відсутності цифровізації", – зазначив Родлер.

Юлія Лукошкіна пояснює, що необхідно не точково боротися з контрабандою шляхом введення неефективних норм, а глобально брати під контроль весь ланцюжок нелегальної торгівлі імпортними товарами через "поштові" і інші канали, з моменту декларування до реалізації на внутрішньому ринку.

"Також потрібно закрити прогалини в законах, які дозволяють продавати контрабанду всередині країни.

Наприклад, потрібно посилити вимоги не продавати товари без касового апарату, без первинної документації та без інформації про походження товарів, тому що такі схеми і дозволяють збувати величезну кількість нелегального товару", – каже Лукошкіна.