Бійка за землю: як село Кищенці протистоїть Держгеокадастру

Микола Ахмедов з села Кищенці Манківського району Черкаської області пішов добровольцем на Схід у 2016 році.

Служив водієм-гранатометником, брав участь у боях під Авдіївкою, після перевели на лінію зіткнення в Луганській області.

Отримав декілька контузій, після чого у 2018 році його за станом здоров’я демобілізували.

Повернувшись до рідних Кищенців, задумав відкрити власну справу.

«Зараз мені 49 років.

До війни я виїжджав на заробітки у Київ, працював на будівництві.

Через травми я не можу повернутись до цієї праці.

Задумав посадити сад та мати з цього дохід.

В мене дві дорослі доньки та вже є онуки.

Я хотів отримати цю землю, щоб заробляти, а Доньки трохи б допомогли», — розповідає атовець.

За землею Микола звернувся у Кищенецьку сільську раду.

Хотів отримати 2 гектари землі для садівництва.

Згідно закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який ухвалили у 2016 році, він мав отримати ділянку обов’язково і першочергово.

У Кищенецькій сільській раді немає землі в межах села, проте є прилеглі території.

Але цими територіями, згідно діючого закону, розпоряджається Держгеокадастр.

Місцеві депутати ухвалили рішення розділити одну з ділянок у майже 14 га по 2 гектари та роздати місцевим мешканцям, серед яких є і Микола Ахмедов.

Відповідну ухвалу направили до Держгеокадастру області.

Спершу регулятор відмовив, посилаючись на те, що на цю площу не готові документи.

Але після того, як цю ділянку все ж таки розпаювали, по 2 гектара отримали зовсім інші люди.

За даними Кищенецької сільради, 01 листопада 2019 року ділянка була сформована, а вже через 20 днів Держгеокадастр її поділив.

Близько двох гектарів отримали мешканці Умані та старший оперуповноважений кримінальної поліції області, який мешкаэ в Черкасах.

За допомогою люди звернулись до юриста.

Але і з ним справа не рухається.

«Паралельно, відмовляючи місцевим, Держгекадастр знайшов не місцевих „АТОвців“.

Без згоди сільської ради передали у власність земельні ділянки.

Хоча, за внутрішнім наказом Держгеокадастра, не місцевих мешканців мають узгоджувати із сільською радою.

Також все робилось у дуже стислі строки.

Наприклад проект експертизи землеустрою пройшов за один день.

У нас, зазвичай, таку експертизу роблять 20 днів, потім ще довго не можуть її віддати, мінімум 30 днів доводиться чекати.

А тут експертиза за один день пройшла», — прокоментував ситуацію юрист Олег Деркач.

У сільській раді кажуть, що такі дії місцевого Держгеокадастру схожі на проплачені.

Проте нічого зробити з цим не можуть.

За словами голови сільради, на черзі стоять десятки місцевих.

«У мене, як у сільського голови, вже почались проблеми з мешканцями.

Вони звісно у всьому звинувачують мене, що це я своїм людям роздала.

Проте, ці землі роздав Держгеокадастр і на них вже вийшов трактор.

А нам нічого не залишається, як від людей отримувати образи.

Люди не поїхали на заробітки за кордон, хотіли отримати землі тут, і тут працювати.

Але з ними так поступають», - бідкається сільська голова Світлана Коваль.

com направив до головного управління Держгеокадастру у Черкаській області інформаційний запит, з метою дізнатись позицію керівництва: чому місцевим не видають дозволи на землю? Наразі відповіді немає, але під час розмови з журналістом працівник держоргану повідомив, що Держгеокадастр не порушував жодних законів.

А норму, якою мають узгоджувати не місцевих при видачі землі із сільрадами, скасував Конституційний суд - рішення № 413 від 7.06.2017 року суд визнав неконституційним, посилаючись на те, що всі громадяни можуть отримувати землі і місце проживання не може бути перешкодою.

Але зі вступом у дію Земельного кодексу, цю привілею віддали Держгеокадастру.

Наразі у Верховній Раді лежить законопроект № 2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

Зокрема, цим документом передбачено повернення в управління місцевим громадам державні землі за межами населених пунктів та запуск ліквідації Держгеокадастру.

Депутати вже ухвалили його у першому читанні 14 листопада 2019 року.

Щоб ці норми запрацювали залишається розглянути проект закону ще у другому читанні.

Комендар експерта.

Іван Фурсенко, заступник голови Всеукраїнської асоціації сільських та селищних Рад.

- У чому проблема - сільські та селищні ради можуть розпоряджатися, виключно на території населеного пункту.

Тобто закінчується паркан останньої хати — закінчується їхня юрисдикція.

А межа села значно більша - орні землі, землі якихось державних підприємств, землі водного та лісового фондів, дороги, якась інфраструктура, яка пролягає за межами населеного пункту.

З 2014 року Геокадастр почав роздавати землі воїнам АТО - ділянки у будь-якій сільській раді на території України, чи під сільське господарство, чи під будівництво, чи ще під щось.

Прикриття чудове - ніхто не може відмовити.

Але, на жаль, справжні ветерани отримали мізер.

Набагато більші території перейшли до якихось активістів або псевдоветеранів, які відразу переписували ці земельні ділянки на того, хто займався виділенням їх в натуру.

І умовна сільська рада, маючи план розвитку території, раптом дізнавалася, що частина території відійшла невідомо кому.

І у 100% випадках цей невідомий її або не обробляє, або не сплачує податки і так далі.

А претензії місцеві жителі висловлюють кому? Тому, хто до них знаходиться ближче - міський чи сільський голова та місцеві депутати (детальніше про законопроект 2194 читайте тут).