Чи впливає коронавірус на Україну?

України зазнала опосередкованого впливу паніки на світових ринках.

Річ у тім, що наша держава, маючи низькі кредитні рейтинги, продовжує залишатись об’єктом спекулятивних інвестицій.

Основним недоліком таких інвестицій є нестабільний характер притоку та відтоку.

Тобто, під час перших проявів макроекономічної нестабільності у світі, інвестори продають облігації державної позики України, перекладаючи кошти в "захисні" активи.

Паніка навколо коронавірусу не стала винятком та призвела до низки змін і для нашої держави.

21 лютого 2020 року індекс S&P 500 демонструє перший корекційний рух, знецінившись на понад 1% по відношенню до ціни закриття попереднього дня.

Цього ж дня зростає дохідність українських єврооблігацій.

Наприклад, дохідність паперів з погашенням у 2026 році зросла з 4,8% до 4,9%.

25 лютого 2020 року паніка набирає обертів на фоні визнання Всесвітньої організації охорони здоров'я коронавірусу як глобальної пандемії.

S&P 500 закриває торговий день зі знеціненням на 7,3% по відношенню до ціни закриття 20 лютого 2020 року.

У цей же час продовжує зростати дохідність українських держоблігацій, яка вже становить 5,3% для паперів із погашенням у 2026 році.

25 лютого проходив черговий аукціон із розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) від Міністерства фінансів України.

Результати невтішні:.

пропозиція коротких (70 днів обігу) була задоволена на 43%;.

середньострокових (511 днів в обігу) – 95%;.

середньострокових (679 днів в обігу) – 60%.

Усі ці випуски було розміщено не нижче встановленого рівня дохідності, окрім облігацій з терміном обігу 511 днів.

Довгострокові семирічні облігації розміщувались без обмеження в попиті, проте ажіотажу не спостерігалось і залучення за даними цінними паперами ледве перевищили надходження від короткострокових облігацій.

Низький попит на "семирічні" ОВДП супроводжувався зростанням середньозваженої дохідності під час розміщеня до 9,95%, що на 0,16 п.

вища за дохідність при розміщенні цінних паперів 28 лютого 2020 року.

Таке підвищення дохідності довгострокових облігацій та відсутність попиту на них в купі зі зростанням інтересу до дворічних облігацій, може свідчити про обережність інвесторів стосовно українських цінних паперів.

Це, своєю чергою, може спровокувати подальший ріст відсоткових ставок.

24 лютого гривня, не змігши подолати психологічний бар’єр 24,4 грн.

за дол.

США на Міжбанку, почала рух у бік девальвації.

Станом на 12 годину 26 лютого 2020 року, українська нацвалюта досягла рівня 24,64 грн.

за дол.

США з наступною ціллю 25 грн.

за дол.

Українська нацвалюта почала рух у бік девальвації / 24 Канал.

Такий девальваційний тренд став можливим, також, через посил НБУ, який намагався викупити увесь надлишок валюти.

У 2020 році НБУ вже збільшив резерви на 0,7 млрд.

США в порівнянні з 0,4 млрд.

США за аналогічний період 2019 року.

Яких змін слід чекати на українському ринку.

Через погіршення очікувань інвесторів щодо подальшого зростання світових ринків підвищується вартість залучення позикових коштів урядом України.

На фоні значного недовиконання планів з надходжень до державного бюджету це виглядає особливо гостро.

Адже в бюджеті на 2020 рік закладено валютний курс на рівні 27 грн.

за дол.

Отже, поточна ревальвація сприяє недовиконанню бюджету та зростанню його дефіциту, який коригується шляхом залучень коштів через ОВДП та через приведення обмінного курсу національної валюти у відповідність з бюджетними параметрами.

За умови зменшення попиту на ОВДП, буде пришвидшуватись девальвація гривні.

Однак тут важливо зберегти паритет, оскільки значна девальвація ще більше вдарить по попиту на ОВДП, – зазначають у "Фрідом Фінанс".

Щодо ринку зовнішнього боргу, то його вартість залежатиме від тривалості корекції світових фондових ринків.

Якщо паніка збільшиться, 21 лютого може стати свого роду точкою біфуркації (зміни тренду).

Тоді першою ціллю стане рівень дохідності 6,2% за зовнішніми облігаціями з погашенням в 2026 році.

Для інвесторів оптимальним зараз є розподілення активів у гривні та доларі США у співвідношенні 50/50.

Такий портфель дозволить продовжувати отримувати високу гривневу дохідність та мінімізувати ризики девальвації національної валюти, – підсумували експерти "Фрідом Фінанс".