Про душу і тіло, про їжу і силу. Золоті правила Великого посту

2 березня, 2020, 20:53.

Тетяна Зінченко.

.

2 березня почався Великий піст, який триватиме 48 днів та завершиться у суботу перед Великоднем.

Як з почуттям християнської гідності пройти шлях до Воскресіння – у дайджесті Еспресо.

Поговорити з Богом.

Великий піст - це перша велика і дуже хороша новина весни: ми ступили на шлях, який приведе нас до світлого Воскресіння.

Не сприйміть ці слова за банальні, бо Піст - це час величезних можливостей кожного з нас, час якнайкращого відкриття цих можливостей у собі.

Коли ж, як не зараз, коли пробуджується природа, небо стає вищим і відкритішим, зупинитися у власному бігу, рішуче відкинути все зайве, набридливу суєту і поговорити з Богом.

Напевне, кожному з нас Він хоче дуже багато сказати….

"Час посту – це час можливостей змінитися на краще".

Так сказав митрополит Київський і всієї України Епіфаній у своєму настановчому слові на початку Великого посту.

"Навіщо нам постувати? В першу чергу, піст спонукає нас до впорядкування способу життя.

Ми змінюємо звичний для нас розпорядок саме для того, щоби вивільнити час і віднайти можливості для речей, які нам дуже потрібні, але у буденності постійно відкладаються "на потім".

Під час посту ми обмежуємо споживання їжі для того, щоби змінити саме ставлення до неї - знаходити задоволення не у більшій кількості чи смаковій якості, а в простоті та достатності спожитого.

Головне - не голодувати духовно!.

Іван Сидор, священник ПЦУ, викладач Київської православної богословської академії, нагадує нам усім, що "справжній піст не про те, скільки і що ти з‘їв, а про те, скількох людей ти нагодував.

І чи сам не голодний духовно".

"В неділю ввечері була особлива служба - Вечірня з Чином прощення, - розповідає отець Іван Сидор.

- Коли просимо один одного прощення.

Робимо це, щоб увійти в піст з чистим серцем і помислами.

У храмах лунатиме молитва преподобного Єфрема Сиріна, яка буде супроводжувати нас впродовж всього посту.

Зауважте, що в молитві преподобний Єфрем зовсім не акцентує увагу на їжі.

Сучасний світ часто сприймає піст як дієту".

Святий отець радить нам цю молитву - молитву-прохання, молитву-благословення.

Ми – істоти із плоті і крові.

Сім заповідей Великого Посту.

Їх на своїй сторінці у "Фейсбуці" написав отець Роман Грицишин, священник Храму Святого Миколая із Самбра.

Прочитайте, і нехай прості, вичерпні і доступні поради отця Романа додадуть віри у власні сили, бо власні сили - воістину величезний скарб, який треба витягнути із себе, вивчити і розвернути на добро.

Харчуватися просто.

Перш ніж говорити що б то не було про духовну складову посту, потрібно звернути увагу на те, як ми будемо харчуватися.

Адже найпомітніше під час посту саме харчові відмінності.

Сенс посту - не в тому, щоб не їсти тваринної їжі (їжа сама по собі не робить нас ні ближче до Бога, ні далі від нього).

Все ж ми - істоти з плоті і крові, і питання нашого харчування надзвичайно важливе.

Загальне правило: харчуватися потрібно так, щоб відчувати легкість.

Можна обтяжити себе і пісною їжею.

І не "зациклюватися " на їжі.

Навряд чи варто шукати по всьому Інтернету вишукані рецепти пісних страв.

Менше часу і уваги приділяти приготуванню трапези.

Менше грошей витрачати під час посту на їжу.

До речі, для деяких категорій людей допустимі визначення послаблення в їжі: для хворих, що займаються важкою працею, вагітних і годуючих і т.

Але для цього краще порадитися з духівником.

Якщо немає такої можливості з яких-небудь причин, то приймайте відповідальність на себе.

Також відомо, що "краще недопоститися, ніж перепоститися".

Помірність - ось золоте правило.

Відмовитися від будь-якої залежності або прихильності.

Піст - час нашого звільнення.

Звільнення від того, що нас поневолює.

У цей час ми можемо зробити маленький подвиг: відмовитися від руйнівної прихильності.

У кожного він буде свій.

На цей час хтось повністю утримується від алкоголю, хтось - від куріння, а хтось - від телесеріалів,обмови..

Подібних подвигів не варто вимагати від інших, але самому добре спробувати.

Молитися регулярно.

Піст без молитви - зовсім не піст.

Свою звичайну "немолитвенність" нам зручно списувати на ритм міського життя, сімейні турботи, проблеми тощо.

Але спробуйте під час посту звільнити для молитви хоча б по 10 хвилин вранці і ввечері.

Можна читати звичайні ранкові та вечірні молитви або щось ще, наприклад, Псалтир, але під час посту до цих молитв потрібно додавати ще одну – коротку і ємну молитву святого Єфрема Сирина, що задає "тон" на ці тижні.

Читати Писання.

Під час Великого посту Церква за щоденними Богослужіннями прочитує три старозавітні книги: Буття, пророка Ісаї і Притчі.

Існує також благочестивий звичай за час посту прочитувати самостійно всі чотири Євангелія.

Важко бути християнином, не знаючи Писання.

Якщо ви ще не прочитали повністю Старий і Новий Завіт - надолужте згаяне за майбутні сорок днів.

Відвідувати богослужіння.

Великий піст - особливий час в ритмі церковних служб.

Але відчути це можна, якщо тільки приходити в храм і серед тижня.

Адже по суботах і неділях відбуваються практично ті ж самі Богослужіння, що і завжди.

Просто необхідно хоча б одного разу за весь піст прийти на Літургію Передосвячених Дарів (чудово, якщо ви знайдете храм, де вона служиться ввечері) і причаститися, переживши цей день як час трепетного очікування зустрічі з Христом.

І надзвичайно важливо бути в храмі в Страсні дні, починаючи з вечора Великого четверга.

Але цей час ще далеко, і про нього краще поговорити іншим разом.

На Галичині недопустимо пропустити одну із 6 Хресних Доріг, - треба бути зі Спасителем.

коли Він страждає.

Очистити розум від суєти.

Чи варто повністю відключати телевізор, вводити мораторій на відвідування блогів, форумів і соціальних мереж - кожен вирішує сам.

Але ось що дійсно буде корисно-прочитати хоча б одну хорошу книгу духовного змісту.

Це може бути книга з історії Церкви, з основ віровчення, тлумачення на Святе Письмо або що-небудь ще.

Зробити те, що давно збиралися.

Визначити для себе справу, про яку давно подумували, але так і не зробили.

Час посту - це час позитиву.

Всі обмежувальні заходи (в їжі, розвагах та ін.) важливі не самі по собі, але як засіб звільнити наш час і сили для головного: зростання у Христі.

А рости у Христі - це творити добро.

Любити Бога, ближнього і себе.

Варто вибрати хоч одну таку справу, від якого буде добре не тільки вам, але і вашим ближнім.

Перед постом ми чули слова Христові: "що ви зробили одному з малих цих, Мені зробили".

Трохи подумавши, ви напевно виявите, як багато можна зробити за ці 40 днів.

Зібрати речі в дитячий будинок, приготувати вечерю своїм батькам, зробити щось корисне для будинку, змайструвати шпаківню, вникнути в те, чим живуть ваші діти, нарешті,- напевно знайдеться безліч ідей.

Крім цього, можна придумати і власні "заповіді" посту.

Вони можуть бути різними, але головне - постаратися поставитися до посту серйозно, на найглибшому рівні своєї свідомості.

Адже час посту-це час, що вимагає від нас прийняття рішень і постійних зусиль.

"Нічого незвичайного: безхатько годує голубів.

Кожен може чинити добро по своїх можливостях! Кожен" - так підписав це фото отець Роман Грицишин.

Праобраз дороги Христа - Чотиридесятниця.

Біблійні історії.

Великий піст складається з власне сорокаденного посту (Чотиридесятниці) і посту Страсного тижня.

Але власне Великий піст складають лише перші сорок днів, так звана Велика Чотиридесятниця.

Це - праобраз сорокаденного посту Ісуса Христа в пустелі.

Числу 40 Церква з давніх-давен надає великого значення, це - своєрідний символ і мірило: 40 днів потопу, 40-річна мандрівка ізраїльтян по пустелі.

І в Новому Заповіті: 40-го дня Йосиф і Марія принесли Боже Дитятко в Єрусалимську святиню, 40-денний піст Ісуса Христа в пустелі, 40-денне перебування Його на землі після свого Воскресіння.

У наших обрядах на 40-й день приносять дитину в церкву, щоб її оцерковити, на 40-й день поминають померлих.

А від 40 покут прийшов і 40-денний піст перед Великоднем.

Дні, які йдуть після Чотиридесятниці, - Лазарева субота, Вербна неділя і шість днів Страсної седмиці - християни присвячують історіям земного шляху Христа - Воскресінню праведного Лазаря з Віфанії, Входу Господньому в Єрусалим, останнім проповідям Спасителя в храмі, Таємній вечері.

"Великий Піст починався від посипання голів попелом, роздавання жебракам решток запустних страв і ховання в шафи бальних туалетів.

Під час посту хліб мастили повидлом, а не вершковим маслом, або мокали в олію.

До столу подавали оселедці без сметани, кава також подавалася без вершків та без цукру, і взагалі була з палених жолудів.

Пили липовий чай, замість десертів подавали мало солодке печиво, так зване "довічне" (wiekuiste), яке отримало таку назву через те, що його можна було їсти навіть через півроку після того, як воно було спечене.

Жінки шість тижнів носили прикраси із чорних агатів та з оніксу, оправленого в срібло, або ебонітову біжутерію.

Під час посту не дозволялося грати веселої музики.

А як уже щось гралося - то лише задумливі та сумні мелодії (наприклад, ноктюрни Шопена).

Траплялося, що на час посту в дітей відбирали іграшки, залишаючи в замін лише найпошарпаніші, а замість казок їм читали життя святих.

Чоловіки мали відмовлятися від алкоголю, куріння; подружжя мусили утримуватися від співжиття.

Щодо цього та взагалі щодо харчових обмежень Великого посту сучасна медицина повністю підтримує піст як засіб очищення та оздоровлення організму, при чому як фізичного так і психологічного", - писав Олекса Воропай в етнографічному нарисі "Звичаї нашого народу".

Не називайте це обмеженням.

У Піст за церковним статутом забороняється вживання в їжу скоромних продуктів (продуктів тваринного походження) - м’яса, молока, яєць, риби.

Крім того, з понеділка по п’ятницю, якщо на ці дні не припадає свято, не вживається і олія.

Риба дозволяється всього лише двічі - на Благовіщення Пресвятої Богородиці (7 квітня) і на Вербну неділю.

Перший день посту (Чистий понеділок) і передостанній - Велику п’ятницю (Страсну П’ятницю) - рекомендується проводити взагалі без їжі.

Також по понеділках, середах і п'ятницях була холодна їжа без олії, у вівторок та четвер - гаряча їжа без олії.

По суботах і неділях дозволялося олія і трохи виноградного вина - для підтримки сил.

Раніше у Великий піст відмовлялися і від цукру, але сьогодні він дозволений.

Однак тим, хто не може дотримуватися посту повністю, від солодкого все ж було бажано відмовитися, аби хоч проявити своє прагнення обмежити себе в піст.

Особливо набожні наші предки "разкували" (тобто їли раз на день).

Але й пісною їжею також не можна об'їдатися, а дотримуватися поміркованості.

Правила церковного посту послаблюються лише для хворих, тих,хто займається важкою фізичною працею та для тих, перебуває в дорозі.

Піст також не розповсюджується на немовлят.

Святитель Іоанн Златоуст говорив: "Хто приймає їжу і не може постувати, хай подає щедру милостиню, хай покаже невпинну молитву..

В цьому не може перешкодити йому неміч тіла.

нехай примириться з ворогами своїми; усіляку злопам'ятність відгонить від душі своєї".

Свята в Піст, коли знімаються певні обмеження в їжі:.

7 квітня – Благовіщення Пресвятої Богородиці: можна їсти гарячу їжу з рослинною олією, вино та рибу;.

11 квітня – Лазарева субота: можна рибну ікру;.

12 квітня, у Вербну неділю – рибу можна.

Крок за кроком - до обіцяного нам неба.

Перша неділя Великого посту називається "неділя збірна".

Це - час початку танення снігу, принаймні сподівань на його танення, тому говорять: "Неділя збір - тече вода з гір".

Перший день Великого посту - "Чистий понеділок".

У цей день було прийнято чистити будинок від "духу Масниці" і ходити в лазню, щоб вступати у Великий піст очищеними духовно і тілесно.

А ще його називають Жилавим понеділком.

Цього дня не готують гарячих страв, а печуть коржі з житнього тіста.

Ними і водою часто і обмежується понеділкова трапеза християн.

В першу суботу Великого посту збиралися до церкви, приносили з собою хліб, коливо й мед і замовляли велику панахиду по рідних-небіжчиках.

Цей звичай називався "давати мисочку".

Виходячи з церкви, християни "знаменувалися" - цілували хрест чи ікону, бо "хто без благословення і знаменування піде з церкви геть - то все одно, як і не був у церкві".

Ті, що постили в цей день і дотрималися всіх правил, називаються "спасенниками".

Кожен, хто говів, повинен піти на вечірню, і "віднести причастя".

Якщо ж хтось не піде, про нього кажуть: "Він причастя вкрав!".

Четвертий тиждень Великого посту - "середохресний".

В середу на цьому тижні - свято хреста.

В цей день господині пекли "хрести" з маком і змащували їх медом.

Частину "хрестів" зберігали на час сівби.

Шоста субота - Вербна або Лазарева на честь воскресіння праведного Лазаря.

Це свято дітей.

Під час церковного обходу на вечірні діти носили вербу; у кого була найбільша гілка верби, той відчував себе щасливим.

"У давнину в Україні побутував звичай ходити із церкви до церкви, несучи із собою посвячене гілля верби.

В цих походах активну участь брали вихованці духовних шкіл "бурсаки".

Цей звичай широко побутував на Київщині ще в першій половині XIX століття".

Сапіга "Українські народні свята та звичаї".

Останній тиждень перед Великоднем називають Великим, Страсним або Чистим.

На цьому тижні віруючі люди дотримуються посту так само суворо, як і в перший тиждень.

Чистий четвер - день весняного очищення.

Християни прибирали оселі, сади, городи до свята.

Важливо було помитися і помити дітей, щоб очистися від хвороб і щоб вони не чіплялися.

Увечері в церкві відправлялися "Страсті" - утреня, під час якої вірні у храмі стоять із запаленими свічками.

Люди намагались донести страсну свічку додому так, щоб вогонь не згас.

Велика або Страсна П'ятниця - великий день для вірян.

Цього дня нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви.

Не можна ні шити, ні плести, ні рубати дрова, а також співати та веселитися.

У Великодню суботу роблять крашанки або писанки (подекуди це роблять у п'ятницю), печуть паски.

Кожен регіон має свої традиції писанкарства, береже і пишається ними.

Писанки - мистецтво, яким славиться наш народ.

На Великдень до заутрені всі йдуть до церкви.

Після святкової літургії освячуються крашанки, писанки, паски, скоромна їжа, лунає "Христос Воскрес!" і відлунює "Воістину Воскрес!".

Затим родини вдома збираються за святковим столом і розговляються, тобто знімають із себе всі харчові обмеження.

.

Храми і весна Воскресіння в полотнах Е.

"Наша їжа – не самоціль, а інструмент жити добре".

Добре - це значить, бути здоровими і якомога довше молодими і бадьорими.

Про це не стомлюється повторювати Оксана Скиталінська, лікар-дієтолог, засновниця Академії довголіття "Сто років".

"Ми себе занадто підстраховуємо, - каже лікар Скиталінська.

- Коли мовиться про певні обмеження в їжі, як ось, приміром, у піст, коли пропонується харчуватися продуктами рослинного походження, ми впадаємо в певний ступор: а як же без білка, тобто без м'яса? Однак ми живемо в час доказової науки.

Вона показує, що переважання рослинної їжі над їжею тваринного походження, нечасті прийоми їжі, інколи - відмова від їжі - мають надзвичайно хороший вплив на здоров'я.

І те, що зараз є пости, і вони тривали віддавна - наука підтверджує, що це дуже і дуже корисно.

І для людей, які живуть сучасним життям, зайняті, інколи харчуються поспіхом і незбалансовано, переїдать, піст - просто порятунок".

"Багато людей вважають піст пережитком минулого, не заморочуються, не вникають у суть наукових досліджень, які підтверджують користь посту, ведуть активне «м’ясне» життя, ні в чому себе не обмежуючи.

Лікарі нерідко підливають олії в вогонь, пишучи довжелезний список протипоказань (сама така колись була, переживала, кого б не забути в той список, - розповідає про страхи і піст пані Оксана Скиталінська.

- Цього не варто боятися, якщо є горіхи, насіння, бобові, крупи, гриби та ягоди.

До речі, є хороші замінники білка - рослинні протеїнові порошки, ХХІ століття надворі, час біотехнологій".

Оксана Скиталінська до нинішнього посту підготувала низку науково підтверджених порад, дотримання яких додасть і сил, і здоров'я, і оптимізму.

Ось її головні постулати бути завжди в гарній формі і в доброму гуморі:.

Більше клітковини в пісному раціоні сприяє росту корисних мікрорганізмів.‘.

Більше біологічно активних речовин із кольорових овочів, фруктів, ягід, напоїв та горіхів дають організму потужний оздоровчо-лікувальний ефект.

Менше тваринного білка, особливо червоного м‘яса, а натомість - більше рослинного, це активує системи відновлення клітин, збільшення резервів здоров‘я.

Багато людей переживають, що можуть не доотримати білка і це якось погано вплине на тіло.

Якщо бобові добре замочити на ніч, а потім проварити аж до розварювання, амінокислоти (з них складається білок) легше вивільняться з рослинних мембран і легше засвояться.

Вибір рослинного білка широкий: сочевиця, квасоля, нут, маш, зелений горошок (морожений і сухий), стручкова квасоля - та там тих страв дуже багато можна наготувати.

Збалансований склад амінокислот міститься у картоплі, тому одну відварену і охолоджену до кімнатної температури картоплинку можна змішати з різними бобовими і грибами (рагу).

Не забувайте про квашені овочі - джерело пребіотиків, які живлять мікробіоту.

Як результат - покращення всіх обмінних процесів, настрою, кольору шкіри, фігури...

Не менш важливий піст інформаційний, емоційний, споживацький", - підсумовує вона.

Фото Оксани Скиталінської.

Готувати з думкою про рідних.

Їм у дні посту також треба присвятити і час, і увагу.

Любов, увага, пошана - те, з чим іти по життю найприємніше і найлегше, а в час прямування до великого свята - і поготів.

Так вважає львів'янка Оксана Дорош, яка, щоб показати, що піст не обмежує кулінарних фантазій, а навпаки, - додає до них любові, опублікувала чимало смачних і корисних пісних рецептів у мережі.

З нами поділилася рецептом чудових котлет з капусти.

Приготуйте в піст!.

Потрібно: капуста білокачанна - 800 г., морква - 4-5 шт., яйця курячі - 3 шт., цибуля ріпчаста - 2 шт, олія, сіль, борошно або манка, чорний мелений перець.

Качан капусти помити, розрізати на 4 частини і варити у підсоленій воді.

Відкинути на сито, добре відтиснути її та пропустити через м'ясорубку.

Цибулю і моркву почистити, помити.

Моркву натерти на грубій тертці, а цибулю нарізати півкільцями, все разом потушкувати на сковорідці.

Коли трошки охолоне, також пропустити через м'ясорубку.

Посолити, поперчити, додати яйця та борошно або манку (щоб тісто було таке, як на оладки - я додала 3 ст.

Смажити на розігрітій олії.

Наш незмінний і улюблений "кулінарний гід" Лілія Цвіт до посту приготувала нове відео дуже смачного пісного кексу з кокосовою начинкою.

Прослухайте і візьміть до уваги на якесь із свят, які припадають на Піст.

Буде дуже смачно!.

Християни обмежують себе в піст не тому, що так хоче Бог.

Мета посту - перемога духу над плоттю, укріплення духу, звільнення від спокус, це створення особливого стану фізичної природи людини, у першу чергу з метою її духовного оновлення.

Тому що порожнечу, яка виникає відреченням від недобрих спокус, треба заповнити духом любові і благочестя.

Не означає лише чистоту тіла, а й чистоту думок.

Святий Максим Сповідник говорив: "Не їжа зло, а чревоугоддя".

Як насправді багато можна зробити за ці 40 днів посту! Треба почати - нехай з маленького! І нехай шлях до Великодня буде світлим!.