10 фактів про Дениса Шмигаля

4 березня, 2020, 16:42.

Дмитро Добрий.

В особі Дениса Анатолійовича Шмигаля українці матимуть поєднання питомо галицького походження й зв’язків із різними за потужністю і регіонами впливу фінансово-промисловими групами країни.

Можливо, й на це був розрахунок тих, хто побачив у ньому вдале втілення формули "Схід і Захід разом".

Пропонуємо 10 фактів із життя та діяльності Дениса Шмигаля.

Народився та сформувався як фахівець у Львові.

Життєпис політика починається з 15 жовтня 1975 року, коли він з’явився на світ у західноукраїнській столиці.

Там же у 1997-му з червоним дипломом закінчив місцеву Політехніку (спеціальність – інженер-економіст), там же й увесь час працював.

Якщо не враховувати стажування і навчання за кордоном, то з міста поїхав тільки пару років тому, коли тимчасово перебрався на Франківщину.

Кандидат наук.

Шмигаля можна вважати освіченою людиною.

У його портфоліо є дипломи європейських бізнесових і менеджерських шкіл у Бельгії, Канаді, Грузії, Фінляндії, Німеччині, а також ступінь кандидата економічних наук.

Дисертація на тему "Розвиток виробничої інфраструктури регіону в умовах ринкової економіки" (спеціальність 08.10.01 - розміщення продуктивних сил і регіональна економіка) захищена ним на базі Інституту регіональних досліджень НАН України у 2003 році.

Науковим керівником був відомий учений-економіст, нині покійний професор Петро Бєлєнький.

Від виробництва автобусів до мереж рітейлу.

Зізнається, що в трудовій книжці у нього 60 записів.

Основні місця роботи Шмигаля у комерційних структурах перераховано на порталі Твоє місто:.

У 1995-1997 роках - бухгалтер у банку "Електрон";.

з 1997 року – бухгалтер, головний бухгалтер, директор з економіко-стратегічного розвитку Львівського автобусного заводу (ЛАЗ) ;.

2000-ні рр.

- у девелоперській компанії "Комфорт-Інвест" Володимира Кадушкевича і Тараса Сосновського;.

у 2008 році - гендиректор ТОВ "Росан-Інвест";.

у 2014 році - очільник Західноукраїнського енергетичного кластера, створеного за участі близьких приятелів Шмигаля - наразі відправленого у відставку першого за президентства Зеленського голови Львівської облдержадміністрації Маркіяна Мальського, сина посла в України в Польщі за доби Януковича, і чинного керівника області Максима Козицького.

У 2015-2017 роках - віце-президент, член наглядової ради у ТОВ ТВК "Львівхолод" львівського підприємця Богдана Козака, за дорученням якого розширював мережу крамниць "Рукавичка" та "Під боком".

Богдан Романович Козак входить до ТОП-10 провідних гравців українського ринку роздрібної торгівлі, і, як наголошують у компанії, жодним чином не пов’язаний з наближеним до Віктора Медведчука народним депутатам від "Опозиційного блоку" Тарасом Козаком.

"Львівхолод", взагалі, першим повністю відмовився від продажу російських товарів у своїх "Рукавичках", а нардеп Тарас Козак є не більше ніж повним тезкою брата Богдана Романовича, теж Тараса Романовича Козака, виробника меблів.

З 2017 року - заступник гендиректора ДТЕК "Західенерго";.

у 2018-2019 роках - директор Бурштинської ТЕС, яка належить компанії ДТЕК Ріната Ахметова.

Політичну кар’єру починав як переконаний націонал-демократ.

У 2006 році від утвореною після розколу Народного Руху В’ячеслава Чорновола Української народної партії Юрія Костенка обрався депутатом міської ради львівського передмістя Винники.

У 2010 році висувався від УНП до обласної ради Львівської області, але не пройшов.

Такою ж марною виявилася й здійснена ним 2015 року спроба потрапити туди від партії "Народний контроль" Дмитра Добродомова.

Нічим не закінчилося і самовисування по 121-му виборчому округу на дострокових парламентських виборах 2014-го.

За Ющенка і Януковича керував у Львівській, за Зеленського - у Івано-Франківській ОДА.

У 2009-2013 роках - начальник Головного управління економіки Львівської обласної держадміністрації.

У 2019-2020 роках - голова Івано-Франківської обласної держадміністрації.

Каже, що саме за правління Володимира Зеленського працював в "в умовах, що наближені до ідеальних".

Без "корупційних вимог із Києва, заполітизованості".

За Порошенка очолював податкову на Львівщині.

Після перемоги Революції Гідності призначений на посаду заступника начальника Головного управління Міністерства доходів у Львівській області.

На довго там не затримався, загалом працював менше року.

Каже, що збирався здолати корупцію низового рівня, а коли не зміг то пішов.

"На жаль, не стали реальністю мої очікування, що після Революції відбудеться очищення, тому я звільнився з податкової та повернувся працювати у бізнес", - згадував він пізніше.

Себе ж вважає тим, хто живе за Божими заповідями.

"Ціную тих, хто незалежно від статусу, життєвих випробувань, дотримується головних життєвих пріоритетів.

Прагну сам таким бути, звичайним, людяним, адекватним.

Це моє внутрішнє переконання, вплив біблійних цінностей, батьків, котрі вчили бути чесним, професійним та просто нормальним чоловіком", - заявляв Шмигаль в інтерв’ю Голосу України.

Стверджує, що бачив Ахметова виключно по телевізору.

А про "сірого кардинала" Павлюка і близько не знає.

"Я з Рінатом Леонідовичем не знайомий особисто.

У компанію ДТЕК і, зокрема в Бурштинську ТЕС, керівником якої я був два останні роки, я потрапив за відкритим конкурсом.

Я заходив, як заступник генерального директора АТ "ДТЕК Західенерго", а потім обійняв посаду керівника Бурштинської ТЕС.

Рівень менеджменту, з яким я спілкувався - це керівник "ДТЕК Енерго" Дмитро Сахарук і керівник "ДТЕК" Максим Тімченко.

Але навіть із ними я, за великим рахунком, перетинався лише на офіційних нарадах.

А акціонера "ДТЕК" я бачив, як і всі, тільки по телевізору", - наголошував Шмигаль у розмові з Укрінформом.

Ілля Павлюк на концерті "95 кварталу".

А від бодай ймовірного знайомства з тіньовим куратором осередків партії "Слуга народу" на Західній Україні, чернівчанином Іллею Павлюком, якого Liga.

net називає і причетним до контрабанди, і до впливу Ахметова на президентську монобільшість у Верховній Раді, Шмигаль категорично відхрещується.

"Не знаю такої людини, і ніхто мені не представлявся як людина Павлюка.

Мені це питання вже задавали, що десь було таке звинувачення, я зразу казав: таку людину не знаю.

Й до цього часу нічого не змінилось - я з Павлюком так і не познайомився", - запевняє політик.

Підтримує вільний продаж землі.

4 лютого 2020 року завдяки 278 голосам "за" призначений віце-прем’єр-міністром - міністром розвитку громад і територій України.

Повністю підтримує ідеологію команди Зеленського, зокрема, щодо нагальної необхідності впровадження купівлі-продажу землі сільськогосподарського призначення.

"Неодноразово говорив як економіст і переконаний прихильник ринкової економіки: категорично підтримую впровадження ринку землі.

Тепер уже як політик кажу, що цей ринок має бути впроваджений після суспільної дискусії, після врахування тих пропозицій, які сьогодні в парламенті розглядаються», - сказав Шмигаль агенції Інтерфакс-Україна.

Щоправда, на питання про можливість права приватної власності на землю для іноземців чіткої відповіді він не дав.

"Тобто національний інтерес - це пріоритет номер один.

Якщо національний інтерес не порушується через участь іноземних компаній або фізичних осіб у ринку - хоч це ринок землі, хоч енергетичний ринок, - то приймаю.

Якщо є можливість, що національний інтерес буде якось порушений, то, звісно, ні", - заявив він.

Одружений, двоє дітей.

Разом з дружиною Катериною Анатоліївною Шмигаль виховує 13-річну доньку Софію.

Старшій, Анні, вже 20-ть.

Раніше дружина працювала менеджером фірми з прокату велосипедів у Зиновія Козицького, батька згаданого вище їхнього давнього знайомого, теперішнього керівника Львівщини Максима Козицького.

Майно оформлене на жінку.

У декларації Дениса Шмигаля за 2019 рік згадуються готівкові кошти - $ 155 тис.

у Шмигаля та $ 80 тис.

- у дружини.

Land Rover 2016 року випуску також записано на дружину.

Подібна диспропорція майнових прав спостерігається й відносно нерухомості.

Денис Анатолійович має лише гараж на 15,9 кв.

метрів й земельну ділянку в селі Хоросниця Мостиського району.

Тоді як Катерина Анатоліївна декларує:.

житловий будинок площею 215 кв.

метрів у Львові;.

три земельні ділянки (на 151 та 458 кв.