Бідність в Україні: лише 37% українців не відчувають фінансових труднощів

Проведене в лютому 2020 року соціологічне дослідження Research & Branding Group “Соціальне самопочуття.

Оцінка ситуації в країні”, яке стосувалося різних сфер життя країни, показало, що за рівнем середньої зарплати в 2019 році Україна повернулася в 2013 рік, а українці продовжують економити на собі.

Як передає НАРОДНА ПРАВДА, про це пише видання “Вести“.

Дотягнутися до 2013 року.

У рейтингу за рівнем середньої зарплати по країнах Європи, Україна зайняла передостанню сходинку, трохи випередивши Молдову.

Показник середньої зарплати за 2019 рік склав близько 427 доларів, повернувшись до значення 2013 року, коли середня заробітна плата була близько 423 доларів.

У щорічному рейтингу аналітичної компанії Growth from Knowledge з 42 країн Європи Україна посіла останнє місце за рівнем паритету купівельної спроможності на душу населення за підсумками минулого року.

Якщо у Швейцарії та Люксембургу ППС на людину становить 42 тис.

євро і 35 тис., то в Україні цей показник всього 1830 євро.

Цікаво, що в 2013 році в тому ж рейтингу Україна теж входила в трійку найбідніших країн Європи, але показник ППС на душу населення тоді становив 2206 євро, або на 376 євро більше, ніж в 2019 році.

Економічний стрибок у прірву.

Статистика відображає ситуацію в українській економіці в цілому.

Економічний експерт і віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Віктор Скаршевський звертає увагу на важливі економічні індикатори січня 2020 року в процентному співвідношенні до аналогічних показників минулого року.

Зокрема, експерт відзначає падіння в сільському господарстві (- 0,7%), промисловості (- 5,1%) і транспорті (- 20,7%).

“І сільське господарство, і промисловість, і транспорт в січня 2020 показали мінус (по відношенню до січня 2019 року).

Доходи держбюджету недовиконано на мінус 21,5% (-13,8 млрд грн).

Оперативні дані по лютому говорять про те, що і в лютому доходи держбюджету також будуть недовиконані на мінус 7-8 млрд грн.

і тільки роздрібний товарообіг показує впевнене зростання – плюс 12,1%.

Але, по-перше, він підживлюється перекладами від “заробітчан” і, по-друге, складається переважно з імпортних споживчих товарів.

Тобто мінімально впливає на розвиток внутрішнього виробництва “, – резюмує Віктор Скаршевський.

Останні дані показують хоч і невелике, але зростання українського ВВП.

Проте, позитивних ефектів для реальної економіки це не дає.

Парадокс “зростання” ВВП України в тому, що він відбувається на папері.

За законами економічного розвитку, якісний і реальний розвиток неможливий без зростання промислового виробництва.

Віктор Скаршевський акцентує увагу на тому, що в Україні спостерігається стрімкий і стійкий тренд на деіндустріалізацію економіки.

“Промислове виробництво скорочується 8 місяців поспіль (з червня 2019 року) та в січні 2020 року падіння склало мінус 5,1% до січня 2019 року.

Переробна промисловість скорочується 9 місяців поспіль (з травня 2019 року) та в січні 2020 року падіння склало мінус 3,2 %.

в січні 2020 року до січня 2019, половина підгалузей переробної промисловості показали падіння.

Максимальне падіння зафіксовано в фармацевтиці (мінус 14,7%) і машинобудуванні (мінус 10,5%) “, – констатує економіст.

Економія на собі – кредо нації.

Дослідження Research & Branding Group показує анатомічну структуру української бідності.

Компанія поставила українцям питання про те, з якою частотою і на що їм не вистачало грошей протягом останнього року.

У категорії “Опинитися без засобів до існування” –.

3% українців відчувають такий стан кожного тижня;.

18% – мінімум раз на місяць;.

15% – мінімум раз на квартал;.

13% – мінімум раз на півроку;.

10% стикаються з такою проблемою раз на рік,.

37% не відчувають таких труднощів.

Українці, які змушені позичати гроші або брати кредити на покупку одягу – 3% бідних і 18% бідних +.

21% громадян країни відчувають крайні труднощі з придбанням базової одягу.

Позичають або беруть в кредит, щоб заплатити за житлово-комунальні послуги – 4% бідних і 24% бідних +.

Ця невтішна картина підтверджується офіційною статистикою заборгованості українців за комуналку.

За даними Держстату, з листопада 2019 року по січень 2020 року, заборгованість домогосподарств за послуги ЖКГ зросла на 16,4% до 61,5 млрд гривень (без урахування електроенергії).

Якщо комунальні платежі і одяг можна умовно назвати оплатою не зовсім базових потреб, то відсоток українців, у яких немає грошей на продукти харчування і лікування – більш наочна ознака потреби.

Грошей на їжу не вистачає у 9% бідних і 22% “бідних +”.

Всього 31% співвітчизників змушені часто і дуже часто брати гроші в борг для покупки продуктів.

Беруть кредити на лікування 9% бідних і 27% “бідних +”, тобто 36% українців.

Якщо ми порівняємо показники в трьох найважливіших сегментах (які залишилися без засобів до існування, а також тих, кому не вистачає грошей на їжу і на лікування), то виявляється, що за межами і близько риси крайньої потреби живе від 20% до 35% населення України .

Найважче – на сході і півдні.

Показники бідності в регіональному розрізі за категоріями “бідні” і “бідні +” в трьох основних сегментах розташувалися таким чином:.

тих, хто залишився без грошей на життя;.

кому не вистачає на їжу;.

і тих, хто потребує грошей на лікування.

Громадян, які відчувають нестачу коштів для забезпечення своїх базових потреб, найбільше на півдні і сході країни.

Трохи краща ситуація на заході України.

Найменший рівень бідності в центральних регіонах.

В середньому рівень бідності на південному сході вище на 10-20%, ніж в західних і центральних областях країни.

18% українців не змогли сформувати своє ставлення до Зеленського.

Таким чином у порівнянні із липнем рівень задоволеності діяльністю президента зріс майже у півтори рази.