ЗМІ: З чого потрібно починати перезавантаження «Укроборонпрому»

Президент України Володимир Зеленський, звільняючи уряд Гончарука, перерахував його численні провали, але не торкнувся найважливішої для воюючої країни теми - державного оборонного замовлення і роботи держконцерну «Укроборонпром».

Про це пише Апостроф в статті «П'ять причин перезавантажити «Укроборонпром».

Зазначається, що системні зміни в державному концерні назріли давно і гостро, в першу чергу - через кадрову кризу і втрату держзамовлення.

«Прес-релізи, які постійно публікуються, про успіхи «Укроборонпрому» в постачанні озброєння і боєприпасів ЗСУ, швидше, просто піар.

Реалії ж не такі оптимістичні.

Наприклад, нової бронетехніки за рік поставлено одиниці - Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім.

Морозова, що входить до Концерну, до цих пір не може виконати контракт на 40 БТР-4, підписаний ще в кінці 2016 року.

При цьому приватні підприємства-конкуренти в 2019 році реалізували кілька сотень бронеавтомобілів», - йдеться у статті.

Експерти відзначають ще один тривожний фактор - саботування керівництвом «Укроборонпрому» отримання 5 млрд гривень під державні гарантії.

Зазначається, що схема такого кредитування працює з 2015 року і дозволяє оборонним підприємствам оперативно виконувати зобов'язання і забезпечувати потреби ЗСУ в ремонті і постачанні нової техніки.

Наприклад, в 2016 році «Житомирський бронетанковий завод» отримав в «Ощадбанку» 611 мільйонів гривень і зміг відремонтувати значну частину БМП-1 і БМП-2 української армії.

У 2018 Міністерство фінансів видало держгарантій оборонним підприємствам на 5 мільярдів гривень (всі отримані - на ремонт артилерії, БМП-1, танків), а в 2019-му, опинившись під керуванням Айвараса Абрамавічуса, «Укроборонпром» відмовився від отримання замовлень під держгарантії.

«Це згубно позначилося на концерні в цілому, і на ВСУ - воююча армія залишилася без десятків одиниць відремонтованої техніки», - повідомляється у статті.

Видання пише, що у 2020-му планування державного оборонного замовлення також не обійшлося без скандалів.

«Наприклад, при згоді Абромавічуса, Концерн планує закупівлю польських бронетранспортерів.

І це - замість українських «Дозорів», що може виробляти «Укроборонпром».

При цьому БТР-3 «Київський бронетанковий завод» в оборонне замовлення не включили.

Очевидно, таке планування стало однією з причин звільнення міністра оборони Андрія Загороднюка», - зазначають експерти.

У статті наголошується, що не можна закрити очі і на очевидні провали керівництва «Укроборонпрому» в сфері експорту озброєнь.

Наприклад, підірвано військово-технічне співробітництво з Туреччиною.

За даними ЗМІ, це сталося через дії профільного менеджера Михайла Морозова.

За даними видання Апостроф, Морозов має намір перекваліфікуватися на ринок Пакистану, попутно згорнувши раніше розвинені напрямки ВТС.

Також є проблеми і у співпраці з Індією і Перу.

«Кадрові проблеми в керівництві «Укроборонпрому» - одні з ключових.

Публічні відбори на керівні посади виявилися простою формальністю, на чолі ключових підприємств ДК виявляються люди, далекі від управління оборонними підприємствами», - пишуть у статті.

Експерти наголошують, що гучним скандалом стало призначення на посаду директора «Заводу 410 цивільної авіації» Олексія Попова.

«Ще одна проблема - роздуті зарплати менеджменту «Укроборонпрому».

Наприклад, Роман Бондар, заступник генерального директора по трансформації ДК, за весь 2018 й рік заробив в бізнесі всього 105 тис.

гривень, а за кілька місяців роботи в «Укроборонпромі» - близько мільйона.

Мустафа Найєм, колишній журналіст і нардеп, отримує в ДК в місяць в середньому 200-250 тисяч гривень.

Кошти на таке «розкішне» життя беруться не завдяки контрактам (яких, по суті, немає), а за допомогою виїмки з працюючих підприємств держконцерну.

Всі перераховані проблеми - однозначний сигнал до того, що зміни в «Укроборонпромі» необхідні.