Пенсійний фонд можуть ліквідувати: що буде з пенсіями

Що буде замість Пенсійного фонду.

Пенсійний фонд України можуть ліквідувати, а його функції передати Міністерству фінансів України або Держказначейству.

Також розглядають варіант "перетворення Пенсійного фонду разом з фондами соціального страхування та безробіття в Національне страхове агентство".

Про такі наміри заявила голова комітету Ради з питань соцполітики Галина Третьякова в коментарі "Дзеркала тижня".

Навіщо хочуть ліквідувати Пенсійний фонд.

Контролювати Пенсійний фонд, фонди соціального страхування та безробіття, практично неможливо.

І ми працюємо над новим законодавчим механізмом, який би дозволив навести там порядок,.

– Галина Третьякова.

У Раді заявляють, що все в рамках пенсійної реформи і запевняють – на теперішні пенсії це не вплине.

Через демографічну кризу для майбутніх пенсіонерів не буде грошей.

Зараз є більше працездатного населення, ніж людей пенсійного віку.

Та через низьку народжуваність та високий рівень еміграції, працездатного населення поменшає, а людей похилого віку навпаки стане більше.

За таких умов нинішню систему виплат пенсій потрібно терміново міняти.

Саме тому в Раді хочуть ліквідувати Пенсійний фонд та створити орган, який краще слугувати в рамках реформи – Національне страхове агентство, а теперішні функції передати Мінфіну.

Пенсійний фонд збирає інформацію про трудовий стаж по кожному українцю і на основі цього та його заробітної плати визначає розмір пенсії.

Серед завдань фонду також контроль за сплатою єдиного соціального внеску.

Друга пенсія: працівники платитимуть більше.

Перш ніж розповідати про "другу пенсію", яка може з'явитися, давайте пригадаємо три етапи, які ми маємо пройти до повноцінної пенсійної реформи.

Ми на першому рівні.

Це солідарна пенсія.

Пенсіонерам виплачують гроші із Пенсійного фонду, який наповнюють люди, які працюють.

Другий рівень – це накопичувальна система пенсійного страхування.

Суть в тому, що частину внесків вже почнуть відкладати на особисті пенсійні рахунки, а частину і надалі платитимуть у загальний Пенсійний фонд.

Другий рівень – перехідний, оскільки не можна за один день перейти на зовсім нову систему пенсійних виплат.

Третій, останній рівень, передбачає добровільні внески.

Українці самі будуть відповідальні за своє майбутнє.

Вони вноситимуть суми, які самі вирішать за потрібне у недержавні пенсійні фонди на свій рахунок.

Ми ще поки на першому рівні, але в Раді вже вносять законопроєкти як перейти на другий.

Зокрема, законопроєкт №2683 передбачає обов'язкові відрахування на рахунок своєї майбутньої "другої" пенсії.

Якщо законопроєкт підтримають, то роботодавці сплачуватимуть мінімум 2%, а працівники мінімум 1% від доходу на свій індивідуальний накопичувальний пенсійний рахунок, який до того ж можна успадкувати.

Сума внеску залежить від бажання працівника та його домовленості з роботодавцем.

Ініціаторка законопроєкту Галина Третьякова каже, що відрахування можуть становити навіть 15% від доходу.

Для цього планують створити Пенсійне казначейство, де зберігатимуть внески.

Зауважимо, що ці внески додаткові, а єдиний соціальний внесок, який зараз становить 1039 гривень, ніхто не відміняє.

Що кажуть опоненти такого рішення.

З критикою рішення про ліквідацію Пенсійного фонду вже виступили кілька експертів.

Зокрема експерт з питань пенсійного забезпечення Володимир Щербина в коментарі "Слово і Діло" стверджує, що ліквідація ПФУ принесе лише більше хаосу і не вирішить проблеми.

Потрібно ціленаправлено переходити на накопичувальну систему та шукати інше джерело наповнення Пенсійного фонду.

На думку експерта, ліквідація фонду ці два завдання не вирішить.

Колишній міністр соціальної політики Андрій Рева вбачає причину ліквідації Пенсійного фонду у тому, що бюджет погано розрахований на соціальні виплати.

Він стверджує, що цього року в бюджет не заклали індексацію пенсій, а соціальні витрати загалом скоротили на 12 мільярдів.

Галина Третьякова у відповідь заявила.

що цьогоріч планують тричі індексувати пенсії.

Як індексують пенсії?При індексації беруть до уваги 2 фактори – середня заробітна плата та інфляція.

Середня зарплата за рік зросла на 16%, із запланованими на 1 липня та 1 грудня цього року підняттями "мінімалки", вона може знову вирости.

Інфляція ж навпаки скоротилася і в 2019 становила 4,1%.

Зважаючи на це, пенсії можуть підвищити на 10-11%.

Що потрібно, щоб вийти на пенсію?.

Єдине, що потрібно мати – це страховий стаж.

Але такі нюанси як вік пенсіонера, а також рік виходу на пенсію вносять свої корективи.

Щороку необхідний страховий стаж збільшується на один рік.

Наразі він становить 27 років, а вже до 2028 становитиме 35 років.

Проте, це стосується лише тих українців, які планують вийти на пенсії одразу по досягненню пенсійного віку, тобто у 60 років.

Якщо ж пенсіонер працюватиме довше на три роки, тобто до віку 63, то необхідний стаж зменшується до 17 років у 2020 і до 27 років стажу у 2028.

Є ще третій варіант – працювати до 65.

В такому випадку необхідний стаж – 15 років і його не планують змінювати.

В Україні можна докупити до 5 років стажу.

Але ця покупка не з дешевих.

Один рік стажу обійдеться у 25 тисяч гривень.

Вартість купівлі стажу розраховується за такою формулою:.

Стаж = ЄСВ * Коефіцієнт * Кількість місяців.

Коефіцієнт залежить від кількості років.

які ви купуєте.

Чим більше років купуєте, тим один рік виходить дешевшим.

Коефіцієнт для одного року – 2, для двох – 1.8, для трьох – 1.6, для чотирьох – 1.4 та для п'ятьох – 1.2.

Стаж для пенсії 2020 / Інфографіка 24 каналу.

Що таке страховий стаж?Це відрізок часу, коли людина, будучи офіційно працевлаштованою, щомісячно вносила мінімальний страховий внесок.

Іншими словами, це кількість місяців, за які людина платила єдиний соціальний внесок.

Наразі він становить 1039 гривень.

Яку пенсію отримують українці.

Мінімальна пенсія - 1638 гривень, а максимальна в 10 разів більша.

В середньому українські пенсіонери отримують 3083 гривні.

Детальніше дивіться в інфографіці:.

Пенсії в Україні 2020 / Інфографіка 24 каналу.

Також за даними Пенсійного фонду:.

0,7% пенсіонерів отримують до 1500 гривень;.

34,8% – від 1501 гривні до 2000 гривень;.

34,2% – від 2001 гривні до 3000 гривень;.

12,4% – 3001 гривні до 4000 гривень;.

6,3% – 4001 гривні до 5000 гривень;.

9,3% пенсіонерів – від 5001 гривні до 10000 гривень.