8 березня або Міжнародний жіночий день: історія свята

8 березня або Міжнародний жіночий день вже багато років вважається найніжнішим весняним святом на честь прекрасної половини людства – жінок.

Незважаючи на всю красу і граційність святкування Міжнародного жіночого дня, практично кожен житель планети обізнаний, що за цим стоїть не одне століття боротьби, сили і захисту прав жінок.

Як передає НАРОДНА ПРАВДА, про кількох історичних версіях походження святкування 8 березня пишуть “Українські новини”.

День солідарності трудящих жінок.

Офіційна версія походження Міжнародного жіночого дня розповідає, що свято почали відзначати після того, як в 1857 році текстильниці Нью-Йорка пройшлися “маршем каструль” по місту, протестуючи проти неприйнятних умов праці та низьких зарплат.

Однак в ті дні ЗМІ не висвітлювали дану подію.

Надалі історики з’ясували, що в день 8 березня 1857 року була неділя – офіційний державний вихідний, тому ніхто не “вийшов на роботу”, щоб описати цю подію.

Через багато років, в 1910 році на форумі жінок в Копенгагені німецька комуністка Клара Цеткін, вона ж Клара Айснер закликала світ заснувати Міжнародний жіночий день 8 березня з метою законності мітингів і маніфестацій для жінок в цей день.

Вона мала на увазі, що в цей день жінки будуть влаштовувати мітинги і марші, і тим самим звертати увагу громадськості на свої проблеми.

Спочатку свято називалося Міжнародний день солідарності жінок у боротьбі за свої права.

Дата 8 березня було підведено під той самий страйк текстильниць.

В СРСР це свято привезла давня подруга Цеткін, революціонерка і активістка Олександра Коллонтай.

8 березня стало офіційним святом в СРСР в 1921 році.

Вихваляння іудейської цариці Естер.

Існує також версія, що пані Цеткін була єврейського походження, і була юдейкою, народженою в сім’ї єврея-шевця.

Інша версія свідчить, що Клара Айснер народилася в будинку німця-вчителя.

Експерти припускали, що Цеткін хотіла пов’язати історію жіночого дня з історією єврейського народу.

Згідно з легендою і однією з книг Біблійного Старого Завіту, кохана перського царя Ксеркса, уроджена єврейка Хадасса, яка прийняла ім’я Естер, врятувала іудейський народ від винищення завдяки своїй красі і чистоті серця.

Ксеркс хотів знищити всіх євреїв, але Естер, увірвавшись без дозволу в зал засідань царя, ціною свого життя, молила імператора не вбивати синів Ізраїлевих.

Цариця Естер полонила Ксеркса, і він не тільки зберіг іудейський народ, а й підніс його, піднявши статус всіх наближених-євреїв в своєму палаці, серед яких був рідний дядько Естер – Мордакай.

Сталося це в день 13 Арда за єврейським календарем (цей місяць припадає на кінець лютого – початок березня).

Вихваляючи Естер, євреї стали святкувати Пурим.

Дата святкування була змінною, але в 1910 році вона випала саме на 8 березня.

Текстильниці чи повії?.

Поширена версія того, що 8 березня 1857 року в Нью-Йорку протестували саме жінки-тестильниці, роками пізніше обросла новими трактуваннями.

Так, почала ходити версія, що протестувальницями були не текстильницями, а повіями, які вимагали виплатити зарплату матросам, які користувалися їх послугами, але не мали грошей заплатити.

Подібну демонстрацію дівчата провели знову, 8 березня 1894 року в Парижі.

Цього разу вони вимагали визнати їх права нарівні з тими жінками, які шиють одяг або печуть хліб, і заснувати спеціальні профспілки.

Це повторилося і в 1895 році в Чикаго, і в 1896 в Нью-Йорку – незадовго до пам’ятного з’їзду суфражисток в 1910 році, де і було вирішено оголосити цей день жіночим і міжнародним за пропозицією Цеткін.

Незважаючи на всі обставини в минулому, в сучасному світі 8 Березня – це свято весни, краси і любові, який дарує безліч посмішок представницям прекрасної половини людства.