Початок світової кризи? Що означає обвал ринків акцій, валюти та нафти

Спалах коронавірусу став першим "чорним лебедем" для світової економіки.

Спочатку Китай, а згодом і весь світ відчули скорочення ВВП, зниження ділової активності, падіння туризму та проблеми з фінансами.

Осередком вірусу у західному світі стала Італія.

Уряду довелося піти на радикальні кроки для недопущення поширення COVID-19.

На початку березня прилетів другий "чорний лебідь", який відправив світові ринки у глибокий "нокдаун".

6 березня найбільший нафтовий картель на чолі з Саудівською Аравією не зміг домовитися з Російською Федерацією про зниження обсягів видобутку нафти на тлі скорочення попиту.

Після невтішних результатів зустрічі ціни на нафту обвалилися рекордно з 1991 року, а фондові ринки знову пішли у "круте піке".

Чому Росія відмовилась від нафтової угоди? На яких позначках зупинилося падіння ринків? Чи дісталися негаразди в світі до України? Хто і як боротиметься з наслідками кризи?.

*У*х*а*н*с*ь*к*и*й* Італійський коронавірус.

Світові ринки відреагували на поширення коронавірусу за межами Китаю ще в лютому.

На тижні з 24 по 28 лютого американські індекси показали найгірше падіння з часів фінансової кризи 2008 року.

Європейські фондові ринки тільки за 28 лютого впали на 4-5%.

Італія стала осередком інфекції в Європі і вірус поширився всіма без винятку країнами цієї частини світу.

Експерти і Всесвітня організація охорони здоров'я почали говорити про загрозу пандемії коронавірусу COVID-19.

Bloomberg спробував спрогнозувати можливі наслідки для світової економіки від поширення цього типу вірусу.

Було змодельовано чотири варіанти розвитку подій, згідно з якими світовій економіці в 2020 році загрожують втрати розміром 3% ВВП або 2,7 трлн доларів.

Ці цифри еквівалентні ВВП Великобританії або майже двом ВВП Росії.

У найгіршому з чотирьох варіантів прогнозу експерти агентства прогнозують рецесію в США, єврозоні та Японії й різко уповільнене зростання в Китаї.

Прогноз має значний ступінь невизначеності, визнають експерти, але вказують, що поточна траєкторія економіки Китаю виводить її на зростання лише в 1,2% за підсумками першого кварталу 2020 року.

У ніч на 8 березня прем'єр-міністр Італії Джузеппе Конте фактично "закрив на карантин" 16 мільйонів осіб або 25% населення Італії.

За словами Конте, вжиті заходи покликані обмежити поширення коронавірусу в Європі.

З 8 березня по 3 квітня на в'їзд і виїзд будуть закриті регіон Ломбардія зі столицею в Мілані і ще 14 провінцій.

"Ми ще пошкодуємо про сьогоднішній день".

Чому ціни на нафту впали на третину.

Протягом останніх трьох років світовими цінами на нафту керував альянс Росії та ОПЕК на чолі з Саудівською Аравією.

Поширення коронавірусу по світу і зниження попиту на нафту призвели до падіння цін на "чорне золото".

1 січня барель нафти марки Brent коштував 66 доларів, а вже 1 березня – трохи більше 50 доларів.

Країни-експортери зібралися разом, щоб вжити кроків для стримання цього зниження.

Наприкінці минулого тижня відбулася зустріч ОПЕК+, на якій Саудівська Аравія пропонувала скоротити видобуток на 1,5 млн барелів на добу.

500 тисяч з цих 1,5 млн припадало б на Росію.

Пропозиція саудитів виглядала логічною – за оцінками Goldman Sachs та IHS Markit, через епідемію світовий попит на нафту в першому півріччі 2020 року впаде в середньому на 2 млн барелів на добу.

Але Російська Федерація шокувала планету, відмовившись від угоди.

Домовитися не вдалося навіть про продовження чинної угоди про скорочення видобутку на 2,1 млн барелів до рівня кінця 2016 року.

Саме тоді ОПЕК і Росія вперше домовилися про спільні обмеження для підтримки цін на нафту.

Таким чином, з 1 квітня учасники ОПЕК+ вільні від зобов'язань і можуть підвищувати видобуток нафти на власний розсуд.

Міністри країн ОПЕК і західні аналітики після завершення зустрічі не приховували свого розчарування.

"Ми ще пошкодуємо про сьогоднішній день", – заявив саудівський міністр енергетики Абдулазіз бін Салман.

"Такий несподіваний розвиток подій лежить набагато нижче нашого песимістичного сценарію, він створить одну з найважчих цінових криз в історії ринку нафти", – сказав аналітик Rystar Energy Бьорнар Тонхауген.

Зрив нового скорочення видобутку може привести до падіння цін на нафту нижче 40 доларів, вважає аналітик DNS Markerts Хельге Андре Мартінсен.

Опитані виданням The Bell російські аналітики, економісти і учасники ринку теж не бачать раціональних економічних причин виходу Росії з угоди з ОПЕК.

"Поки я в легкому шоці", – зізнався через кілька годин після провалу п'ятничних переговорів співвласник нафтової компанії "Лукойл" Леонід Федун.

За словами Федуна, розпад альянсу буде коштувати Росії 100-150 млн доларів на день з урахуванням неминучого падіння цін на нафту з 60 доларів до 40 доларів за барель.

Виявилося, що озвучені "40 доларів за барель" виявилися дуже оптимістичними прогнозами.

9 березня ф'ючерси на нафту на азіатських ринках обвалилися більш ніж на 31%.

Вартість марки Brent впала до 31,02 долара за барель, скоректувавшись до обіду 10 березня до 37,2 долара.

"Зараз ми їм покажемо!".

Навіщо друг Путіна "вистрілив собі в ногу".

Головним лобістом розриву угоди з ОПЕК став голова "Роснєфті" Ігор Сєчін.

Ще в лютому 2019 року в листі до президента РФ Володимира Путіна Сєчін називав ОПЕК+ "загрозою розвитку російської промисловості".

На його думку, обмеження видобутку іншими країнами відкриває дорогу для збільшення частки світового ринку США, а збереження відносно високих цін підтримує американських виробників сланцевої нафти.

"Ось зараз ми їм (американцям - ред.) покажемо!", – передає слова Сечіна на зустрічі Путіна з нафтовиками співрозмовник The Bell.

На думку голови "Роснєфті", США за поточної ціни "активно вкладають в свою сланцеву нафту, але її видобуток за ціни нижче 40 доларів недоцільний".

За даними компанії IHS Markit, так звана беззбиткова ціна саудівської нафти (breakeven costs), тобто та, за якої видобуток на проєкті є допустимо рентабельним, разом з кувейтською нафтою найнижча в світі – всього близько 17 доларів за барель.

В Іраку собівартість становить близько 20 доларів, в Ірані – 22 долари, у Венесуелі (проєкти на суші) – 36 доларів, у Великобританії (Північне море) – трохи менше 40 доларів, в США (Мексиканська затока) – 40 доларів.

Згідно з розрахунками, беззбиткова ціна нафти для нових нафтових проєктів на суші Росії в середньому становить близько 42 долари за барель сорту Brent.

Для проєктів морського видобутку – близько 44 доларів.

Оцінка IHS Markit близька до оцінки російського уряду, але трохи завищена, каже РБК джерело, близьке до уряду РФ.

За його оцінкою, найдорожчі нові родовища знаходяться в Арктиці і на Далекому Сході, і з урахуванням діючих пільг собівартість їх розробки оцінюється в 50-55 доларів за барель.

Дорожчий, ніж в Росії, видобуток нафти в Казахстані (46/51 доларів на сухопутних/морських проектах), на сухопутних проектах в США (49 доларів), в Азербайджані, Індії та Китаї (55-60 доларів).

Буквально на наступний день після провальної зустрічі ОПЕК+ з'ясувалося, як Саудівська Аравія буде відповідати на кризу: країна знижує ціни на свою нафту до мінімуму за 20 років і активно нарощує видобуток, пише Bloomberg.

Головна мета – витіснити зі світових експортних ринків Росію.

Аналітики називають це початком повномасштабної цінової війни.

Аналітик IHS Markit Роджер Діван в розмові з Bloomberg допустив, що нафта може опуститися до мінімуму за останні 20 років.

20-річний мінімум був зафіксований в 2001 році – 17,5 долара за барель.

Краще б 9 березня був вихідним у всьому світі.

Торги на Нью-Йоркській біржі в США відкрилися обвалом: індекс S&P 500 в перші хвилини торгів впав на 6,9%, Dow Jones - на 7%.

Через таке різке падіння торги були припинені на 15 хвилин.

Правило про призупинення торгів після падіння на 7% застосували вперше з часів фінансової кризи 2008-2009 років.

Пауза в торгах дозволила трейдерам перевести подих.

За підсумками торгового дня в США американський промисловий індекс Dow Jones знизився на 2013,76 пункту – 7,79%.

Це його найзначніше скорочення за день з жовтня 2008 року.

Індекс S&P 500, який включає 500 найбільших компаній ринку США, втратив 225,81 пункту – 7,6%.

Індекс електронної біржі Nasdaq знизився на 624,94 пункту – 7,92%.

Для S&P 500 і Nasdaq це найгірший результат за підсумками сесії з грудня 2008 року.

Нафтогазові і фінансові корпорації увійшли в число компаній, акції яких впали найзначніше.

Європейські індекси також відреагували на ціновий шок на нафтовому ринку провалом – падіння британського FTSE 100 доходило до 8,8%, загальноєвропейського Stoxx 600 – 7%.

Це були найгірші торги на біржі з часів глобальної фінансової кризи 2008 року, пише The Guardian.

Німецький DAX втратив 8%.

Фондовий індекс Італії впав сильніше інших в Європі, як зазначає Bloomberg, на 12%.

У вівторок, 10 березня, ситуація нормалізувалася: STOXX 600 додав 2,7%, інші індекси теж поволі зростають.

Інвестори масово перевкладаються в захисні активи.

Прибутковість всіх випусків американських держоблігацій (від 2-річних до 30-річних) вперше в історії впала нижче 1%.

Ієна зміцнилася до долара на 3%.

Перший дефолт.

7 березня Ліван оголосив дефолт.

Рішення відстрочити погашення євробондів на 1,2 млрд доларів, термін якого настає 9 березня, оголосив прем'єр-міністр країни Хасан Діаб.

У зверненні він згадав, що це перший випадок в історії країни з часів здобуття незалежності в 1943 році, а також про те, що Ліван – країна з одним із найвищих боргових навантажень – 170% ВВП.

За інформацією ЗМІ, економіка країни перебуває у важкій кризі з жовтня 2019 року.

За цей час ліванський фунт обвалився на 40%.

Як вважає ліванський експерт Шарбель Кардахе, дефолт виглядає виправданим на тлі кризи: виплативши таку велику суму, країна позбулася б коштів на імпорт продуктів харчування і медикаментів.

Як відреагувала Україна.

Перші наслідки кризи проявилися вже і в Україні.

Так, через поширення коронавірусу і обвал цін на нафту відбулося різке падіння вартості ВВП-варантів і єврооблігацій України.

За 9 березня ВВП-варранти подешевшали на 9,2%, а прибутковість євробондів виросла на 1-1,1 процентний пункт.

За підсумками понеділка ВВП-варранти коштували близько 81,8% від номінальної вартості, хоча ще два тижні тому за них давали 107,5% номіналу.

З моменту останнього локального максимуму, досягнутого 2,5 тижні тому, ставки єврооблігацій України підскочили в середньому на 2,6 процентних пункти.

Єврооблігації з погашенням в 2020 році тепер котируються за ставкою близько 4,9% річних, а "найдовші" папери з погашенням в 2032 році – 8,3%.

Українці відреагували на паніку традиційно, як реагують на будь-яку "незрозумілу ситуацію" завжди, – побігли купувати долар.

Котирування долара зросли як на міжбанку, так і на готівковому ринку.

Національний банк заявив про готовність "гасити пожежу" і продав сьогодні 250 мільйонів доларів.

Що далі.

Про "перегрів" світової економіки експерти говорять вже не перший рік.

Акції компаній в США і в меншій мірі інших країн інтенсивно росли, незважаючи на численні ризики в світі.

У 2019 S&P 500 додав 28,9%, Dow Jones – 22,3%, NASDAQ Composite – 35,2%.

Поки зниження індексів на фондових ринках можна охарактеризувати як "ведмежий" тренд і "здуття бульбашок".

Справжня фінансова криза спалахне лише тоді, коли корпорації та уряди країн почнуть масово оголошувати дефолти за виплатами, бізнеси будуть закриватися, рівень безробіття зростатиме, а споживання знижуватиметься.

Роль "суперменів" на себе візьме монетарна влада.

І, ймовірно, провідні центробанки світу вдаватимуться до таких самих інструментів, як і за минулих криз – зниження ставок рефінансування та кількісним пом’якшенням, простіше кажучи "заливанням ринків" дешевими грошима.

Економісти Goldman Sachs очікують, що Федеральна резервна система знизить процентні ставки до рекордно низького рівня 2015 року.

За їх прогнозами, ФРС знизить процентну ставку на 50 базисних пунктів на засіданні 17-18 березня і ще раз 28-29 квітня.

Якщо прогноз справдиться, ставка ФРС США знаходитиметься на рекордно низькому рівні – 0-0,25%.

Таким був її розмір з грудня 2008 року до кінця 2015 року.

Goldman також очікує, що Європейський центробанк знизить свою ставку на 10 базисних пунктів і відновить кількісне пом'якшення, Банк Англії знизить ставку на 50 базисних пунктів, а Банк Канади – ще на 75 базисних пунктів.

Паралельно ФРС оголосила про плани різко збільшити вливання ліквідності в банківську систему.

Федеральний резервний банк Нью-Йорка, який керує балансом ФРС, з 10 по 12 березня надасть американським банкам до 100 млрд доларів додаткових кредитів репо.