Закон України "Про повну загальну середню освіту": як протидіяти булінгу і що чекає українські школи

4 березня 2020 року о 15:00 відбувся прес-ланч на тему нового Закону України "Про повну загальну середню освіту" з експертами найбільшої приватної школи України "КМДШ".

.

У межах заходу були обговорені такі теми:.

Перспективи, які несе новий закон для державних і приватних шкіл України;.

Умови праці викладачів у школах;.

Як приватна освіту впливає на трансформацію освіти і країни в цілом.

Тема булінгу у школах із законодавчої і прикладної точки зору.

Спікери.

Ірина Тулякова, академічний директор КМДШ;.

Мирослава Товкан, керівник освітніх програм КМДШ, кандидат філологічних наук, брала участь у розробці закону;.

Олена Петрушкевич, практичний психолог КМДШ, казкотерапевт;.

Станіслав Білий, керівник формаційної програми КМДШ.

Булінг.

18 лютого 2020 року почав діяти Наказ про порядок дій в освітньому середовищі щодо булінгу.

У ньому йдеться про факти цькування, а також підозри.

Щодо визначення, булінг – це завжди насильницька поведінка, яка має на меті приниження і відбувається систематично.

Відмінна риса булінгу, що в ньому завжди є дві сторони – сильна та слабка.

Згідно наказу про порядок дії у випадку булінг, при наявности усної, письмової або електронної заяви про підозру, ситуацію необхідно вирішувати протягом доби.

У документі прописано, що до комісії, яка розслідує випадок, потрібно залучати представників центрів соціальних служб.

- Ще у 2018 році, до виходу Закону, ми в школі зіткнулись з цими питаннями.

Ми розробляли внутрішні правила та прописали, що якщо дія відбувається більше одного разу, ми маємо вживати заходи.

Ми вчимо всіх: як дітей, так і дорослих (в Законі профілактика булінгу прописана, як "заходи для дітей"), бо ми, як дорослі, так само булимо та принижуємо, не розуміючи цього.

Ми в цьому виросли і вважаємо нормою, - поділилася досвідом Олена Петрушкевич, практична психологиня КМДШ, розробник наказу про регулювання булінгу.

.

Проблематика вирішення ситуацій, пов'язаних з насильницькою поведінкою у школах.

Якщо батьки звертаються із заявою про булінг дитини, а вчителі та адміністрація школи заперечують такі факти, родина лишається з цим наодинці.

Вже два роки в Україні можна написати заяву в поліцію, але це нелегко як фізично, так і психологічно.

Що стосується КМДШ, у школі вже давно розробили Політику захисту та безпеки особистості, яка містить інструкції щодо дій у випадках виникнення булінгу.

- Ми прописали всі можливі варіанти.

В нас проводиться постійна робота, в кожному класі висять заклики: "Стоп! Припини!".

Ми проводимо тренінги з ненасильницького спілкування для учнів, вчителів, нових працівників: від охоронця до керівника освітніх програм, - підкреслила Олена Петрушкевич.

Покарання.

Булінг тягне за собою накладення штрафу або громадські роботи.

В приватній школі, якщо цькування не припиняється, є можливість розірвати договір про надання освітніх послуг.

А от у державій школі таких важелів немає.

Булінг в Україні.

- Ми живемо в суспільстві, де насилля – це норма.

Лише останніми роками ми почали говорити про це як про проблему і стали приймати закони.

Діти та школа віддзеркалюють те, що відбувається в суспільстві, - розповідає психолог Олена Петрушкевич.

Закон України про загальну середню освіту.

Найближчим часом Президент України має підписати Закон "Про повну загальну середню освіту".

Це документ, який допоможе забезпечити якість державних і приватних шкіл.

.

У Законі закріплений Homeschooling, як новий тренд в освіті, така форма навчання забезпечує індивідуальну траєкторію учня.

Школа та освітня система здійснюють певну опіку над такими учнями, але право обирати homeschooling залишається за батьками та дитиною.

- Однак, якби мене запитали, наскільки я підтримую таку ідею батьків, то особисто я була би дуже обережна.

Звичайно, мусять бути вагомі причини, чому дитина навчається вдома, але часто рішення про домашнє навчання не має під собою такого підґрунтя.

На жаль, це явище набуває щораз більшої популярності, - розповідає керівниця освітніх програм КМДШ Мирослава Товкало.

Оцінювання навчальних досягнень.

У новому Законі також йде мова про формувальне оцінювання, яке до цього згадувалося винятково в методичних рекомендаціях.

Це вербальне словесне оцінювання, яке допомагає вчителеві та батькам відстежувати успіхи дитини.

.

- Це дуже ефективна форма оцінювання, яка ґрунтується не на порівнянні учнів між собою, а на мотивації дитини.

У КМДШ формувальне оцінювання працює майже від початку.

Для прикладу, вчитель разом з учнем спільно окреслюють цілі навчання щодо конкретних умінь, спостерігає за дитиною, постійно спілкується з нею та батьками, надалі надаючи зворотний зв’язок.

Через такий діалог, таку інтерактивність дитина розуміє, як вона розвивається, куди їй рухатись далі, а вчитель розуміє, які методи йому треба змінити, - підкреслила Мирослава Товкало.

За новою нормою Закону кожна школа має право розробити та впровадити свою систему оцінювання.

- Це ще одна річ, яка розробляється в КМДШ на рівні пілотування – із наступного навчального року ми будемо впроваджувати свою систему оцінювання.

У Законі стверджується, що кожна державна або приватна школа може це робити, але наприкінці навчального року зобов’язана перевести ці оцінки у дванадцятибальну систему.

Ми, наприклад, працюємо над розробленням модульної системи оцінювання, аби вмотивувати учнів працювати не тільки на уроці, але й поза ним: робити навчальні проєкти, бути активним у громадському житті, – ділиться досвідом Мирослава.

Автономія школи.

Закон "Про повну загальну середню освіту" посилює автономію школи на чотирьох рівнях: організаційному, фінансовому, кадровому та академічному.

Щоправда, школи не поспішають використувати це, бо для цього потрібно багато зусиль від учителів і створення їм можливостей з боку адміністрації для розробки програм, їхньої апробації.

Типові чи модельні навчальні програми – це шкільні підручники, авторські програми – це постійна робота вчителя над конструюванням навчальних матеріалів.

Тільки креативні вчителі готові йти на таке.

КМДШ – креативна школа, яка має досвід створення навчальних програм, щоправда, робить це на основі типової освітньої програми, щоб заощадити час на ліцензуванні.

Контроль якості.

У новому Законі окреслено елементи зовнішньої і внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Наприклад, конкретизовано види порушень академічної доброчесності, запропоновано механізми інституційного аудиту, який має проводитися раз на 10 років у школі.

- Дуже добре, що інституційний аудит не став монопольною формою контролю з боку держави.

Запропоновано альтернативу – громадську акредитацію.

Керівник закладу освіти може ініціювати її, а відповідна громадська організація здійснити аналогічні функції.

Громадська акредитація дійсна п'ять років.

Вважаю цю норму дуже прогресивною, яка мала би працювати на якість освіти, – розповідає Мирослава.

.

Кадрові аспекти.

Згідно новому законодавству, директор приватної школи не мусить мати педагогічної освіти.

Це розв'язує руки приватним школам, які можуть брати на посади успішних управлінців, а не лише вчителів.

Також не є критично обов’язковою педагогічна освіта для вчителів.

Завдяки нормі про педагогічну інтернатуру, вчитель, який приходить на роботу до школи, матиме підтримку з боку наставника, такого ж учителя, але з досвідом і напрацюваннями.

За таку діяльність наставник одержуватиме доплату (20%), а молодий вчитель зможе увійти у професію, опанувати методику викладання предмета, зрозуміти особливості шкільної культури тощо.

На зміну методичним кабінетам мають прийти центри професійного розвитку, що теж мали б допомагати вчителям розвивати професійні компетентності.

- Лібералізація норм щодо обов’язкової педагогічної освіти пов’язана з тим, щоб підсилити ті сфери української освіти, де сьогодні найслабші молоді педагоги.

У нас зараз випускники математичної та природничих спеціальностей йдуть в IT-сферу.

Але, можливо, за якийсь час вони не проти будуть прийти до навчального закладу на кілька годин, щоб попрацювати з учнями.

І такі спеціалісти були б безцінними для школи через свій досвід та прагнення дати його учням, незалежно від того, чи є в них педагогічна освіта чи немає.

Для мене особисто покликання важить більше, ніж диплом, - підкреслила Мирослава.