Як читати новини про коронавірус і не втратити здоровий глузд: практичні поради психолога

Через поширення коронавірусу Covid-19 Кабінет Міністрів запровадив в Україні карантин.

Обмеження діятимуть з 12 березня по 3 квітня.

Що робити українцям, аби зберігати спокій під час кризового стану, у якому перебуває країна, та не піддаватись паніці після перегляду новин – читайте у нащому матеріалі.

Карантин в Україні: коротко.

Карантин запроваджено на три тижні – з 12 березня до 3 квітня.

На цей час пропонують заборонити проведення масових культурних, спортивних та розважальних заходів (де заплановано участь 200 та більше осіб), а також навчальний процес у школах, університетах і дитсадках.

Ця заборона не стосується заходів державної необхідності, як засідання Верховної та обласних рад.

Проведення спортивних заходів буде можливим з дозволу міжнародних організацій, але обов'язково без глядачів.

Крім того, обмеження торкнуться і українських кордонів.

Зокрема, з 12 березня планують залишити лише 49 КПП замість 219.

Дбайливо ставтесь до себе та своїх близьких.

"Криза – це ресурсний стан, головне прибрати присмак катастрофи.

Під час кризи добре вчитись чомусь новому.

Вчитися про себе піклуватись.

Вчитися робити емоційну профілактику.

Вчитися робити інформаційний детокс.

Вчитися аналізувати отриману інформацію і робити з неї висновки.

Перед тим, як вдарити людину, яка кашляє, варто задуматися, що вам це насправді дасть? Вірус від цього точно не відступить.

А якщо ви подбаєте про себе, дотримуватиметесь правил гігієни і та загальних рекомендацій, які зменшують ризик заразитись, шанси йому протистояти суттєво зростуть", – сказала Фабричева.

Гігієна – це важливо.

Часто і ретельно мийте руки водою і милом.

Чому варто мити руки / Інфографіка 24 каналу.

Якщо немає можливості помити руки – використовуйте спиртовмісний антисептик для рук.

Не торкайтеся брудними руками очей, носа чи рота.

Уникайте тісного контакту з хворими людьми та натовпу.

Міфи та правда про коронавірус / Інфографіка 24 каналу.

Якщо є можливість працювати віддалено і вам від такого варіанту буде менш тривожно – краще попрацюйте з дому найближчий тиждень.

Якщо відчуваєте напади паніки, у вас підвищується тиск і ви не можете контролювати свої емоції (найчастіше – страх або гнів), потрібно займатися профілактикою тривожності, звертатися за підтримкою до психотерапевтів, які допоможуть раціоналізувати свої думки і привести свої емоції і відчуття в тілі в порядок,.

– додала психолог.

Не намагайтесь вирішувати глобальні проблеми, зосередьтесь на піклуванні про своїх близьких.

"У момент палкого обговорення подій в інтернеті ви відволікаєтеся від найважливішого - від себе і від своїх близьких.

Ви не можете впливати на глобальні процеси, але можете впливати на свій мікросоціум.

Добре ввести профілактичні заходи у своїх квартирах і будинках, зайнятися генеральним прибиранням", – додала Фабричева.

Влаштуйте інформаційний детокс.

Дозовано сприймайте інформацію та довіряйте лише перевіерним джерелам.

"Пам'ятайте, що сторінка одного з ваших друзів у Facebook – це не офіційне джерело.

Це – його особиста думка.

Так, він має право інформувати на своїй сторінці про що завгодно, але все це – суб'єктивно.

Вчіться розділяти факти від думок.

Перевіряйте інформацію, у тому числі – в іноземних джерелах, якщо маєте можливість", - сказала Фабричева.

Якщо потік новин викликає паніку – це може означати, що у вас елементарний інформаційний передоз.

Тут важливо вимкнути телевізор/комп'ютер і відповісти собі на питання "Скільки часу я проводжу в електронних приладах, які показують мені новини? Чи точно це правдиві і достовірні новини? Що я можу зробити з цією інформацією для себе і своїх близьких?",.

– наголосила вона.

Згадайте, які важливі для себе речі ви відкладали.

"У зв'язку з тим, що відмінилися масові заходи, з'явилася прекрасна можливість почитати давно відкладену "на потім" книгу, подивитися щось, на що не вистачало часу, поцікавитися чимось новим чи з достовірного джерела щось дізнатися про проблему, яка зараз хвилює", – зазначила психолог.

Дозвольте собі позитив.

"Переглядайте легкі і позитивні фільми, читайте надихаючу літературу.

Хоча б на час обмежте себе у постапокаліптичних фільмах та серіалах, сюжет яких перекликається із тим, що відбувається зараз.

Їхній перегляд лише підсилить ваші тривожні фантазії і сильніше дестабілізує емоційний стан", – сказала Фабричева.

Що робити із бажанням запасатись продуктами?.

Включити режим раціонального і дбайливого ставлення до власних фінансів.

І реагувати на бажання запасатись продуктами відповідно.

Механізм, який тягне нас магазини змітати все з полиць - це наша пам'ять.

Поколіннями на території нашої країни послідовно траплялись перебої з продуктами, спровоковані різними кризами.

Це були кризи, які не входять у наш звичайний побутовий досвід: війни, колективізації, перерозподіли.

Кожна з них позначалась або на наявності продуктів, або на можливості населення придбати ці продукти.

Ось це "про запас", вироблене поколіннями, у нас спрацьовує моментально,.

– пояснила психолог.

За її словами, якщо виникає бажання терміново бігти у найближчий магазин – потрібно відповісти собі на питання: "Чи можу я собі дозволити зробити якісну закупівлю на тиждень? Що мені дійсно необхідно на тиждень?".

Пам'ятати, що на сьогодні в країні не введено тотальний карантин, це превентивний захід, магазини продовжують працювати у звичайному режимі, на дефіцит товарів там поки що нічого не вказує.

І після цього – спокійно купувати продукти на тиждень.

Як заспокоїтись після перегляду новин?.

Для того, аби опанувати негативні емоції які виникли після перекладу або прочитання новин, Фабричева радить кілька простих та дієвих вправ:.

Відійдіть від комп’ютера чи телевізора.

Встаньте рівно.

Кілька хвилин виконуйте дихальну вправу: вдихаємо протягом трьох секунд, потім затримуємо дихання на дві секунди, і повільно видихаємо протягом чотирьох секунд.

Погудіти паровозиком.

Відійдіть від комп’ютера чи телевізора.

Складіть губи трубочкою і видайте протяжний звук "Уууууу", подібний до звучання паровозу.

Відійдіть від комп’ютера чи телевізора.

Випийте води.

Дайте собі відповідь на питання: "яку інформацію я зараз отримав?", "Що зі мною відбувається?", "Що мені хочеться робити?".

"Зазвичай у відповіді на питання "Що робити?" включається один з імпульсів виживання: хочеться або бігти, або боротися, руйнуючи все навколо, або завмерти.

Якщо хочеться бігти – закрийте очі, і уявіть, як ви біжите, ніби лань або будь-яка інша тварина, яка вам подобається.

Якщо хочеться боротися і порвати всіх – візьміть папір (рушник, олівець, щось таке, що не шкода) і рвіть", – сказала Фабричева.

Відійдіть від комп’ютера чи телевізора.

Перерахуйте вголос: п'ять предметів, які ви бачите; чотири звуки, які чуєте; три відчуття у тілі; два запахи, які зараз відчуваєте та один смак.

Ця вправа дає можливість повернутися у реальність, відволіктись від тривожних фантазій та заспокоїтись.

Підійдіть до вікна і вголос дайте собі відповідь на питання "Що ти бачиш?".

"Якщо ви на роботі і вам незручно перед колегами говорити вголос – значить ви близькі до реальності.

Людині, яка повністю занурилися світ своїх тривожних фантазій, буде абсолютно фіолетово, хто і що про вас подумає.

Побачити, що відбувається за вікном – люди гуляють, машинки їздять, дощ падає – допомагає розділити фантазії і реальність", – пояснила психолог.