Коронавірус в Україні: як будуть карати за порушення карантину

Рішенням Кабміну в Україні з 12 березня введено карантин задля запобігання поширенню коронавірусу.

Правозахисники закликають громадян не панікувати й не створювати штучного ажіотажу навколо цієї ситуації.

Як передає НАРОДНА ПРАВДА, рекомендації щодо поведінки в умовах різних обмежень опублікували на Telegram-каналі “Адвокат Права”.

Крім цього, українцям розповіли, чи може їм загрожувати “життя за ґратами” через порушення цих правил.

Loading...

Адвокати зазначають, що примусова ізоляція застосовується тільки до хворих на туберкульоз, які становлять значну небезпеку для оточення та відмовляються від лікування, а також до осіб із психічними розладами.

А карантин встановлюється і скасовується лише Камбіном і є обов’язковим для виконання усіма громадянами, які перебувають на території України.

Водночас, як відомо, загальнонаціональний карантин передбачає низку обмежень і додаткових обов’язків.

Серед них:.

Обмеження прав на свободу пересування, які закріплені у ст.

33 Конституції України.

Однак, п.

4 ст.

2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що право вільного пересування в певних місцевостях може підлягати обмеженням, що встановлено законом і виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

До скасування карантину його територію можуть покинути особи, які надали довідку, що дає право на виїзд.

Припинення навчального процесу теж є обмеженням одного із конституційних прав.

Однак школярі та студенти завжди радіють “позаплановим” канікулам.

Обмеження права на заробітну плату.

“Не дивуйтеся, бо з дошкільнятами чи школярами молодших класів хтось повинен сидіти вдома.

І не у всіх є можливість покликати бабусю.

Найбільш поширений вихід – відпустка без збереження заробітної плати”, – радять адвокати.

Обмеження щодо проведення масових заходів, а також свобода зібрань порушують 39-ту статтю КУ.

Однак карантин поки діє для дітей, дорослі ж продовжують працювати.

Запроваджуються жорсткіші, ніж встановлено нормативно-правовими актами, вимоги щодо якості, умов виробництва, виготовлення та реалізації продуктів харчування, режиму обробки та якості питної води.

Право органів влади залучати підприємства, установи й організації незалежно від форм власності до виконання заходів із локалізації та ліквідації епідемії чи спалаху інфекційної хвороби.

Правозахисники підкреслюють, що карантин – це необхідна умова, однак нічого страшного у цьому немає.

“Покладіть пачку з гречкою на полицю назад і спокійно йдіть до дому.

Дотримуйтеся правил гігієни та уникайте місць із великим скупченням людей.

Офіційно в Україні хвора на коронавірус лише одна особа, а від грипу померло понад 50, коли хворих на ГРВІ – сотні тисяч”, – навели приклад у повідомленні.

Чи світить життя за ґратами через порушення правил карантину?.

Правозахисники зазначають, що Законом України справді встановлюється адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення санітарного законодавства.

Кримінальна відповідальність.

Згідно зі ст.

325 ККУ, порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, карається штрафом до ста (1700 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

За ці ж діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, загрожує від п’яти до восьми років ув’язнення.

Щоправда, суб’єкт злочину спеціальний – ним можуть бути лише особи, до службових або професійних обов’язків яких входить виконання правил, встановлених з метою запобігання вірусним захворюванням і боротьби з ними.

Це зокрема працівники органів державної влади, місцевого самоврядування, службові особи підприємств, установ та організацій тощо.

Крім цього, за нехтування правилами карантину, теоретично, загрожує і адміністративна відповідальність.

Так, згідно зі ст.

42 КУпАП, порушення санітарних норм тягне за собою накладення штрафу на громадян – від 17 до 204 грн, і посадових осіб – 102-425 грн.

“Щодо примусового направлення осіб в обсервацію (або на карантин) у зв’язку з підозрою на коронавірус, то ці питання не врегульовані законодавством та наявною практикою.

Питання складне.

А от непокора прикордонникам і медикам, що працюють на контрольно-пропускних пунктах, і відмова пасажира від медичного огляду можуть бути розцінені як порушення санітарного законодавства, за що передбачена адміністративна відповідальність”, – підсумували правозахисники.

Раніше міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що поки відомо про п’ять випадків зараження Covid-19 серед українців закордоном.

Один з них перебуває у Італії, ще четверо – у Японії.

Таку думку висловив доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національної медичної академії післядипломної освіти Федір Лапій.