Міжпарламентський діалог із кумом. Моніторинг токшоу 9–13 березня

«Український формат» (News.

One), 11 квітня.

Програма «Український формат» ніколи не була чимось більшим, ніж рекламним майданчиком.

Хоч хто значився черговим юридичним власником News.

One (Мураєв / Портнов / Козак), «Український формат» знав свою справу — просував інтереси Росії та її поточної партії-фаворита.

Але при цьому також завжди запрошував на ефір хоча б одну людину із трошки іншими позиціями.

Ну, знаєте, хлопчика для биття.

Проте 11 квітня канал Медведчука відмовився й від цього.

Рекламувати чергові поїздки «ОПЗЖ» в Росію зібралися виключно проросійські гості.

Колабораціонізмом займалися: Михайло Опанащенко, Олександр Качний, народні депутати, «Опозиційна платформа — За життя»; Володимир Кацман, заступник голови «Опозиційної платформи — За життя»; Євген Шевченко, народний депутат, «Слуга народу»; Дмитро Співак, політичний коментатор; Олександр Скубенко, кишеньковий піарник Медведчука.

@video=//www

Головним посилом цієї частини програми стала брехня про міжнародну роботу «ОПЗЖ» на фоні поїздки в Москву.

Члени партії та ведучі намагалися переконати глядачів, що політсила веде якусь «міжпарламентську роботу заради миру», проводить серйозні міжнародні зустрічі, а Франція та Німеччина вже навіть підтримали дії кума Путіна.

Це все неправда.

По-перше, в Німеччині на зустріч із Медведчуком прийшли представники аж однієї й то проросійської фракції (і ще двоє людей із СДПН).

По-друге, ніякого «міжпарламентського» діалогу «ОПЗЖ» вести не може, адже апарат Верховної Ради публічно від неї відхрестився: «Народні депутати фракції “Опозиційна платформа — За життя” здійснили приватну поїздку до Російської Федерації і під час цих зустрічей висловлювали позицію виключно своєї політичної сили».

Це повідомлення з’явилося за шість із половиною годин до початку токшоу, але всі присутні про нього змовчали.

Зате канал не мовчав про саму зустріч у Росії, ба більше: ведучі навіщось описали її двічі (раз, два).

Володимир Кацман розказував, що в міжфракційне об’єднання «ОПЗЖ» «Міжпарламентський діалог заради миру» входять не тільки члени «ОПЗЖ», але так жодного разу й не назвав українцям імен інших героїв.

Євген Шевченко від «Слуги народу» прямо на токшоу визнав, що просився у фракції, щоб його туди включили.

Далі почалося звичайне підігрування агресору.

Олександр Скубенко стверджував, що в України «конфлікт» із Донецьком і Луганськом, тож саме з ними треба шукати компроміс.

Михайло Опанащенко назвав ідею проведення виборів на окупованих територіях після повернення контролю над кордоном «міжнародною підтримкою зачистки».

Олександр Качний просував теорію змови, що це українська сторона продовжувала війну і влаштовувала котли, щоб отримати електоральну вигоду й додатковий податок.

Учні вже майже перевершили «учителя».

Не відставав і Євгеній Шевченко.

Очевидно, News.

One спеціально запросив саме цього «слугу народу», адже він теж пропонував вести перемовини з терористами; казав, що хто у «Слузі народу» проти діалогу, той був за Порошенка; закликав домовитися із самопроголошеними «ЛДНР», щоби ті «дали меседж» Росії, Франції та Німеччині на зміну мінських угод.

Просто уявіть: приходить до Ангели Меркель якийсь радник і каже: «Пушилін дав меседж, можете переписувати мінські угоди».

І, звісно, свою роботу робили ведучі.

Ось справжнє запитання Віталія Дикого: «Українська влада абсолютно заперечує будь-який процес перемовного варіанту за одним столом з представниками невизнаних територій.

Як Зеленському змінити свою думку, адже Росія на цьому наполягає?» По-перше, яке майстерне формулювання, одразу видно, за що Медведчук тримає цього чоловіка на каналі.

По-друге, а чому Зеленський має змінювати свою думку, якщо цього хоче Росія? Діана Панченко тим часом натякала, що українська влада має перестати відтягувати «вирішення конфлікту», адже на фронті гинуть люди.

Тобто ведуча просувала «швидкий мир» на умовах Росії й виставляла Україну винуватицею продовження війни.

Вершиною маніпуляцій News.

One стало опитування у студії «Чи треба йти на компроміс заради миру?».

«Лише 3 % гарячих голів вважають, що ні», — підбив підсумки опитування Віталій Дикий.

При цьому співробітники Медведчука не зробили дві важливі речі: жодного разу не згадали, про які саме компроміси йдеться, й не озвучили реальну соціологію: тільки 14 % українців згодні на будь-які поступки.

Отже, купка проросійських політиків поїхала в Москву до свого кума; їхній канал зробив із цього «міжнародну діяльність»; на фоні цієї теми у студії розповіли про громадянську війну, українські агресію та вплив «ЛДНР» на справжні країни; закінчилося шоу вигаданою соціологією про 97 % прихильників якогось компромісу.

У Путіна що, день народження!?.

Коронавірус до нас приходить.

Іншими гостями вечора стали: Юрій Камельчук, Олексій Устенко, Галина Янченко, народні депутати, «Слуга народу»; Юрій Павленко, народний депутат, «Опозиційна платформа — За життя»; Сергій Власенко, народний депутат, «Батьківщина»; Андрій Рева, ексміністр соціальної політики; Надія Савченко, екснародний депутат; Олена Бондаренко, екснародна депутатка від Партії регіонів; Святослав Протас, екскерівник Держсанепідслужби; Євгенія Менжуліна, лікарка-інфекціоністка; Родіон Кудряшов, перший заступник голови «Нацкорпусу»; політичні коментатори Геннадій Балашов, Дмитро Раїмов, Олександр Охріменко, Ірина Паламар.

У післямові брали участь політичні коментатори Михайло Чаплига, Ростислав Балабан, Геннадій Балашов та ексрегіоналка Олена Бондаренко.

Загалом за вечір в ефірі з’явилося 23 гостя (18 чоловіків та 5 жінок).

Друга частина програми стосувалася коронавірусу і… як вам сказати.

Колишня засновниця школи птаховодства Ірина Паламар розповідала, що це все міжнародна змова.

Колишній голова рибного департаменту Олександр Качний висловлював недовіру до фактів єдиної на програмі лікарки-інфекціоністки.

А заступався за жінку Дмитро Раїмов.

Так, News.

One запросив на обговорення медицини людину, яка публічно пишалася дискредитацією МОЗ.

Компанію йому склав спійманий на хабарі екскерівник Держсанепідслужби.

І, оскільки ми тут говоримо про потенційну загрозу національній безпеці, — Надія Савченко.

Лейтмотивом шоу стало те, що карантинні обмеження в Києва запровадили, щоби протягнути ринок землі.

І хоча на програмі були рідкісні пояснення від згаданої лікарки-інфекціоністки та якісь інсайди від Раїмова (заклади, які порушать карантин у Києві, буцімто чекає кримінальне переслідування) більшість часу «Український формат» просто показував Ірину Паламар і змушував глядачів страждати.

Нова улюблениця Медведчука не тільки постійно перебивала інших гостей та приміряла шапочку міжнародної змови, вона ще й постійно посилалася на таємничих професорів.

Ось, наприклад, вона просить Дмитра Раїмова чітко назвати його джерела, а ось каже, що в її «професорів» такої інформації немає.

Хто ці «професори», з якої вони галузі, чи можна їм вірити, чи, бува, не вирощують і вони домашню птицю, — не ясно.

Ведуча Діана Панченко тим часом вирішила, що від коронавірусу допомагає тепла вода.

А Володимир Кацман розповідав, що в нас п’ятий рік мінусовий приріст населення.

Насправді, 26-й.

Чого стосувалася третя частина програми сказати складно.

Мабуть, економіки.

Коротко все можна описати ось цієї сценою:.

Ведучі піднімають тему можливого дефолту.

Народний депутат від «Слуги народу» дає економічне пояснення, чому його не буде.

Ведучий каже, що високі матерії людей не цікавлять.

Слово віддають Надії Савченко.

Савченко заявляє, що нас чекає потенційний Голодомор і виживуть не всі.

Генадій Балашов в ефірі визнав, що сплачує не всі податки.

Чекаємо на кримінальну справу? Ведуча Діана Панченко всіма силами намагалася перевести тему, коли Галина Янченко натякнула, що нардепи «ОПЗЖ» могли привезти з Росії коронавірус.

Також глядачів не оминула чергова передмова із Дмитром Співаком.

Він знову поширював теорії змови про Сороса; називав тих, хто радіє проблемам Росії, дебілами; переконував, що, незважаючи на падіння рубля, в агресора все під контролем.

Ведучі тим часом розповідали, що Зеленський нічого не робить для миру, бо боїться праворадикалів.

Окремо варто виділити постійну рубрику «Дмитро Співак та складні слова».

Цього разу начебто кандидат наук не міг зрозуміти та вимовити слово «параболічний».

Замість розкритикувати прем’єра за некоректний термін, Співак обурювався: «какие-то слова», «по-умному», «по-человечески общайся!», «я даже повторить не могу», «те, кто там на западе учились», «демонстрируют, что они умнее всех», «пытаються что ли унизить людей».

Аудиторія News.

One аплодувала цьому публічному самоприниженню.

Якщо ви сьогодні ввімкнете політичну рекламу нульових, вона навряд викличе у вас щось, крім сміху.

Рекламне токшоу «Український формат» викликає ті ж самі почуття навіть без історичної ретроспективи.

Але при цьому ще й рекламує мир на російських умовах.

«Право на владу» («1+1»), 12 березня.

Думаємо, ви вже знаєте, чим запам’ятався цей ефір.

Наталя Мосейчук надала слово недоактору-недополітику Коломойського, самостійно діагностувала чотирьох хворих на коронавірус по відео та спрогнозувала поширення хвороби.

Ближче до кінця шоу це виявилося неправдою.

Ми не знаємо, чи стала ця ситуація наслідком кричущого непрофесіоналізму, й тоді телеканал «1+1» винен українців принаймні вибачення.

Чи канал Коломойського спеціально вирішив пропіарити майбутнього кандидата на виборах, і тоді ми би попросили Антона Гуру звернутися до традиційніших методів: наприклад, побудувати дитячий майданчик.

У будь-якому разі, жодне інше токшоу поки що не закидало українців панічними фейками такого рівня.

При тому, що гості програми розповідали цілком корисні речі.

На шоу завітали: Віктор Ляшко, заступник міністра охорони здоров’я, головний санітарний лікар України; Владислав Криклій, міністр інфраструктури; Сергій Комісаренко, директор інституту біохімії імені Палладіна; Євгеній Дихне, президент авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України»; Володимир Курпіта, очільник Центру громадського здоров'я МОЗ (2018-2019); Юрій Бутусов, головний редактор сайту «Цензор.

нет»; Наталія Ломоносова, психологиня; Олеся Бацман, головна редакторка інтернет-видання «Гордон»; Ірина Федишин, співачка.

Загалом дев’ять гостей (шість чоловіків і три жінки).

@video=//www

Перші півгодини програми ведуча змушувала гостей обговорювати брехню Антона Гури.

Але варто віддати присутнім належне, вони не повелися на слова людини Коломойського.

Владислав Криклій акцентував увагу на тому, що блогер так і не показав, щоб «усі кашляли».

Євгеній Дихне прямо заперечував слова «експериментатора».

Олеся Бацман натякала на політичні мотиви Гури.

Віктор Ляшко говорив про порушення процедур із приміткою «якщо».

Спростував інформацію про відсутність температурного скринінгу.

А пізніше заявив, що пасажири виявилися здоровими.

Також в ефірі було чимало включень.

Наприклад, з Ізраїлю.

Із досвідом та практиками цієї країни гості порівнювали дії української влади.

А також із Чернівців, Житомира та Львова, де місцеві мери розповідали про свої дії / потреби.

Віктор Ляшко в цьому ж блоці анонсував боротьбу із завищенням цін на засоби особистого захисту.

Окремо варто виділити виступ науковця Сергія Комісаренка, адже телеканали рідко вдаються до твердої науки.

І дарма.

Пан Комісаренко дуже чітко пояснив, що таке коронавірус, як йому протидіють, як і навіщо працює карантин, коли чекати на вакцину, чи вплине тепло на коронавірус (ні).

Крім того, науковець звернув увагу: якби українці вакцинувалися проти грипу, виявляти коронавірус було би легше.

Адже було би значно менше хворих зі схожими симптомами.

Ймовірно, для балансу на ефір запросили також співачку Ірину Федишин, яка раніше займалася пропагандою вакцинування.

Вона погодилася, що карантин потрібен.

Ну, слава Богу, тепер можемо спокійно вводити обмеження.

На завершення програми Наталія Мосейчук порівняла профілактичні заходи під час коронавірусу із трагедією на ЧАЕС.

Очевидно, необережних заяв на початку шоу було замало.

«Свобода слова Савіка Шустера» («Україна»), 13 березня.

«Свобода слова Савіка Шустера» перетворюється на токшоу невикористаних шансів, і це вже не смішно.

Савік Шустер бозна-який раз збирає на програмі головних спікерів у найактуальніших темах дня і… виявляється нездатним отримати від них інформацію.

Обговорення путінської Конституції перетворюється на розбірки щодо поїздок «ОПЗЖ» у Москву, обговорення мінських угод — на розбірки між нинішньою владою та «попередниками».

Звичайна модерація «Свободи слова» (тобто ніякої модерації) в такій ситуації виглядає безвідповідально.

До речі, щодо ретроспективи: це був перший випуск «Свободи слова», який пройшов без глядачів.

Що майже не позначилося на репрезентативності місцевої студійної соціології :).

Гостями шоу стали: Леонід Кравчук, президент України (1991–1994); Михеїл Саакашвілі, президент Грузії (2004–2013); Давид Арахамія, голова фракції партії «Слуга народу»; Олексій Резников, віцепрем'єр-міністр, міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій; Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України; Святослав Вакарчук, народний депутат, лідер партії «Голос»; Андрій Білецький, лідер партії «Національний корпус»; Ірина Геращенко, співголова фракції «Європейська солідарність»; Нестор Шуфрич, народний депутат, «Опозиційна платформа — За життя»; Ігор Смешко, голова СБУ (2003–2005), лідер партії «Сила та честь»; Олександр Мартиненко, генеральний директор інформагенції «Інтерфакс — Україна».

Загалом 11 гостей (десять чоловіків та одна жінка).

@video=//www

Першою темою вечора став COVID-19, і її присутні обговорили найкраще.

Почалося все включенням з Італії, під час якого місцева медична працівниця розповіла про навантаження на систему охорону здоров’я держави, вжиті заходи та перебіг епідемії.

Потім Савік Шустер провів включення з телевізійним лікарем Євгеном Комаровським, який закликав до самоізоляції та відвідування лікарень лише в разі реальної потреби й відмовляв українців від повернення з-за кордону.

Мовляв, в Україні їм кращу допомогу все одно не нададуть.

Також Комаровський нагадав, що, крім коронавірусу, в державі лишаються й інші хвороби, а отже не варто розрахувати, що з ним будуть боротися абсолютно всім наявним обладнанням.

Наголосив лікар і на необхідності посмертної перевірки людей, щоб виявити реальні обсяги зараження коронавірусом.

Крім того, Комаровський закликав владу не соромитися просити про міжнародну допомогу.

Михеїл Саакашвілі тим часом закликав уряд готуватися до жахливої економічної кризи й виражав скепсис, що закриття авіасполучення реально захистить Україну.

Мовляв, іноземці до нас і так не надто активно приїжджають, а головну потенційну загрозу становлять самі українці.

Дмитро Кулеба пояснював необхідність таких жорстких заходів карантину; акцентував увагу на тому, що подібним чином діють багато країн; гарантував українцям за кордоном, що їх доправлять додому.

Також він відповів на закиди інших гостей.

Зокрема, заявив, що за допомогою до ЄС влада вже звернулася, а заходи ізоляції чиновники запровадили не запізно.

У Польщі, мовляв, це зробили ще пізніше.

Олексій Резников також анонсував тимчасові зміни системи отримання пенсій жителями окупованих територіях.

Тепер представникам найбільшої групи ризику не треба буде стояти в чергах і кожні 60 днів перетинати лінію розмежування.

Також у межах цієї теми політики трохи попіарилися.

Ірина Геращенко розповіла про ініціативу «Європейської солідарності» провести тематичне засідання парламенту.

Нестор Шуфрич підтримав ідею.

Давид Арахамія, посилаючись на заходи безпеки та потенційну відсутність користь, розкритикував.

А Святослав Вакарчук розповів щось про філософію держави.

Другою темою вечора мали стати конституційні зміни в Росії.

Савік Шустер бідкався, що цю важливу для України подію ніхто не обговорює, але, по суті, не обговорили її й на «Свободі слова».

Точніше, почалося все добре: ведучий перелічив правки; адвокат Марк Фейгін пояснив, навіщо вони Росії (зберегти Путіна, загарбати нові території); Саакашвілі назвав це шляхом до відродження СРСР та звернув увагу, що на фоні світової кризи Росія опинилася у вигідному становищі, адже має план і запас міцності.

А потім слово дали Шуфричу й усе посипалося.

Із подачі ведучого Шуфрич заговорив про приватний візит «ОПЗЖ» до кума в Росію, який партія чомусь уперто називає «міжпарламентською співпрацею».

І в наступні двадцять хвилин розмова звелася до цього: хтось звинувачував народних депутатів Медведчука в державній зраді, хтось виправляв маніпуляції Шуфрича щодо обсягів торгівлі з Росію, хтось критикував проросійські канали.

Тут Нестор Іванович почав говорити про редакційну політику журналістського колективу «тріади Медведчука», але цей жарт нічим не закінчився.

Леонід Кравчук назвав діяльність «ОПЗЖ» передвиборною та наголосив, що жодна держава не може укладати договорів з однією опозиційною партією.

Також він звинуватив Путіна в перебріхуванні історії і сказав, що Росія закладає гуманітарну основу для наступу на Україну.

Потім гості закликали Андрія Єрмака дати оцінку такій діяльності «ОПЗЖ», і після розпливчастого «органи дадуть оцінку» голова Офісу все ж виступив проти неофіційного представлення держави.

От через таку кількість критики на News.

One і немає балансу думок.

Третьою темою шоу стали мінські угоди та потенційне створення Консультативної ради «з ОРДЛО».

Точніше, голова Офісу президента говорив лише 12 хвилин, не сказав нічого конкретно й не відповів на жодне (єдине дозволене) запитання журналістів прямо.

Хоча самих запитань набралося безліч: навіщо в документі представникам бойовиків видали посади? Навіщо протокол підписав сам Єрмак (ставши буцімто першою посадовою особою в Україні, яка таке зробила)? Хто конкретно обиратиме «представників ОРДЛО» для перемовин? Чому Росія опинилися там у тому ж статусі, що й ОБСЄ, Німеччина та Франція? Навіщо Україні взагалі говорити з бойовиками? Савік Шустер мав цілих пів години з очільником ОП, щоби це з’ясувати.

І не з’ясував нічого.

Андрій Єрмак присвятив свою промову вже загалом відомим раніше речам: Мінськ отримали у спадок, ситуація складна, до Мінська прив’язані санкції, жодної консультативної ради ще не створили, перемовин із терористами не ведемо, полонених повернемо.

Конкретні речення з опублікованого протоколу, наприклад, що «критерии и порядок назначения членов Совета определяются отдельными районами Донецкой и Луганской областей Украины самостоятельно», Єрмак так і не прокоментував.

Олексій Резников закликав не плутати ОРДЛО та «ЛДНР» і довіряти українській владі, а не трактуванням бойовиків про прямі перемовини.

Також обоє чоловіків підтвердили, що агресором юридично лишається Росія.

В інший час у студії тривали політичні розбірки між представниками «слуг народу», Іриною Геращенко та Святослав Вакарчуком.

Вони намагалися з’ясувати, хто що підписував, хто що виконував і хто кого легалізував.

Без очевидної користі для глядачів.

Святослав Вакарчук поставив запитання, про що можна говорити з окупованими територіями, якщо бойовиків контролює Росія.

Складно сказати, чи розгубив Шустер майстерність модератора, чи ніколи її не мав, але пускати такі теми на самоплив — непрофесійно.

Хоча, можливо, саме через це топові гості й продовжують ходити на «Свободу слова».

Знають, що там можна уникнути не лише відповідей, а й запитань.

«Ехо України» (Прямий канал), 13 березня.

Ведучий та гості «Еха України» люблять розповідати, що їхня програма покликана роз’яснювати глядачам різноманітні ситуації.

Але 13 березня на фоні новин про потенційну Консультативну раду з ОРДЛО Прямий, здається, навіть не намагався розібратися в деталях, пояснити аудиторії механізми чи спрогнозувати наслідки.

На токшоу здебільшого обговорювали не подію, а її причини.

Ну, знаєте, «команда КВН проти команди ФСБ» й усе таке.

Корінь зради шукали: Ростислав Павленко, народний депутат, «Європейська солідарність»; Інна Совсун та Ольга Стефанишина, народні депутатки, «Голос»; Вікторія Гриб, народний депутатка, «Опозиційний блок»; Антон Поляков, народний депутат, колишній «слуга народу»; Юрій Мірошниченко, член ЦВК, «Опозиційна платформа — За життя»; Віктор Прокопів, заступник мера Києва, секретар Київради.

Андрій Рева, ексміністр соціальної політики; Віктор Таран, політичний коментатор.

Загалом дев’ять гостей (шість чоловіків і три жінки).

@video=//www

Найбільше вже традиційно критикували владну комунікацію.

Володимир Прокопів жалівся, що в Мінськ поїхали якісь люди, ухвалили якісь рішення й нікого ні про що не попередили.

Антон Поляков критикував різницю між словами та вчинками влади.

Олена Курбанова видала пропагандистську інтерпретацію зустрічі від Russia Today за правду, яку приховують наші посадовці.

Віктор Таран тим часом стверджував, що мінська зустріч та реакція на неї різних політичних сил нарешті «кристалізували», хто є хто в політиці.

Ростислав Павленко рекламував патріотичні демонстрації.

А Матвій Ганапольський дякував тим членам «Слуги народу», які виступили проти створення консультативної ради.

Про зміст мінського протоколу говорили значно менше.

Інна Совсун, наприклад, переконувала, що бойовики ніколи б не погодилася на створення консультативної ради, якби їм були невигідні особи перемовників.

На думку народної депутатки, Україну обманюють і просувають ідею «внутрішнього конфлікту».

Андрій Рева згадав також про ініціативу Сергія Сивоха, підкресливши, що сама назва «Платформа примирення» натякає на якусь внутрішню сварку, а не агресію Росії.

Не обійшлося й без дивних моментів.

Наприклад, Олена Курбанова повідомила «інсайд» від народного депутата «ЄС» Олексія Гончаренка: Зеленський хоче скористатися коронавірусом, запровадити надзвичайний стан та унеможливити протести проти домовленостей із Росією і продажу землі.

«Пан Гончаренко, розуміючи, що він ризикує своєю репутацією, просто так би таке не писав», — вирішила ведуча.

Жартувати про репутацію цього ексрегіонала якось навіть неспортивно.

Андрій Рева тим часом сміявся із заяви нового міністра МОЗ, що від коронавірусу помруть усі пенсіонери.

Кому як не містеру «українці багато їдять» сміятися з обмовок урядовців.

А от Матвію Ганапольському було не до жартів.

Він усю програму намагався просунути тезу про ймовірне збройне повстання в Україні.

Показував пости якогось «хлопця з рушницею» у фейсбуку.

Потім розказував, що в Україні багато зброї, а людей не чують.

«Коли ти абсолютно не враховуєш, що думають інші, то… ну, хай подивиться пару американських фільмів, де різні нещастя бувають.

Я не хотів би, щоб це було в цій країні», — претендував на лаври нової Марусі Звіробій ведучий.

Перед цим Ганапольський уточнював для Нацради, що програма ні до чого не закликає, а просто показує, «що може бути».

Схожі ідеї проповідував і Віктор Таран: ветерани буцімто бояться, що в майбутньому на них почнуть ледь не полювати, а страх схиляє до самозахисту.

Тож владі треба вести кращу комунікацію.

Останній блок програми стосувався коронавірусу, але обійшовся без особливих цікавих моментів.

Головною драмою вечора стала новина про закриття авіасполучення: ведучий та гості переживали, що українці не зможуть повернутися додому.

Присутні довго розганяли паніку, поки прямо під час ефіру не виявилося, що, незважаючи на скасування регулярних рейсів, влада обіцяла забрати громадян чартерами.

Також на шоу покритикували нового міністра МОЗ за нерозуміння медичної реформи; пожалілися на недостатній обсяг коштів, виділених на боротьбу з коронавірусом; вирішили, що законопроєкт про боротьбу із хворобою містить корупційні ризики.

Не обійшлося й без дрібних маніпуляцій у сюжетах.

Прямий розповів: «В уряді зізнаються, що не повністю готові до хвороби».

І після цього дав цитату заступника міністра МОЗ, який обіцяв за тиждень забезпечити всі профільні заклади засобами діагностики.

Тобто озвучення найближчих планів видали за «визнання неготовності».

Далі «не готову» владу покритикували ще й народні депутати «від опозиції».

Здається, піар на роздмухуванні паніки в українській політиці передається у спадок.

Зате співведуча «Еха України» Олена Курбанова вперше присвятила свою рубрику не маніпуляціям: вона розповіла про обмежувальні заходи, яких вживають інші країни світу.

Варто визнати, що на фоні інших шоу Прямого цей випуск «Еха Україна» можна було назвати ще більш-менш поміркованим.

Але навряд корисним.