"Карантинні пільги" для бізнесу: якою є справжня ціна перерви на пандемію

Пандемія коронавірусу поставила бізнес перед необхідністю зменшити свою ділову активність або припинити її взагалі.

Хто з 2,6 млн українських підприємців це переживе, наразі сказати важко.

Разом з тим Верховна Рада прийняла антикризовий законопроект, покликаний підтримати бізнес і мінімізувати негативні наслідки кризи.

Як саме планує держава допомагати бізнесу, чи достатньо цього пакету заходів і які це матиме наслідки для державних фінансів, дізнавалась ЕП.

Пігулка від кризи.

Обмежувальні заходи та призупинення роботи через коронавірус призведуть до збитків багатьох компаній світу.

Розуміючи можливий негативний ефект на економіку, деякі країни вже запустили програми з підтримки бізнесу.

Так, Данія надаватиме відстрочку платникам зі сплати ПДВ, Британія планує запроваджувати зниження податків і видачу кредитів малому бізнесу.

У Франції підприємці можуть отримати відстрочку при сплаті податків і виплат до соціальних фондів.

Податкові пільги через коронавірус: як різні країни підтримують бізнес.

Напередодні Україна також приєдналась до цього списку і ввела низку преференцій для бізнесу.

Так, 17 березня Верховна Рада ухвалила відповідний законопроєкт №3220.

Що передбачає закон.

Календар податкових змін.

З 1 березня до 30 квітня 2020 року.

Не потрібно платити плату за землю та податок на нерухомість.

Якщо платники вже подали декларацію, то вони зможуть внести у неї уточнення за відповідні місяці.

Громадяни звільняються від штрафів і пені за прострочення виплат за споживчими кредитами.

Важливе уточнення: борг не скасовується і кредит все одно треба буде погасити.

Від сплати єдиного соціального внеску звільняються ФОПи, фермери та "особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність".

До останніх належать науковці, артисти, викладачі, адвокати та нотаріуси, та деякі інші працівники.

Пояснення BRDO: "Звільнення від сплати ЄСВ поширюється також на платників, які не отримували дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу".

Скасовуються штрафи за несвоєчасну або неповну сплату ЄСВ.

З 1 березня до 31 травня 2020.

Не діють штрафи за порушення податкового законодавства.

Ця відміна не стосується порушень довгострокових договорів про страхування життя та недержавних пенсій.

Штрафи будуть нараховуватися: за продаж без згоди податкової майна, яке перебуває у податковій заставі та порушення обліку, виробництва, обігу пального та спирту.

За порушення при нарахуванні ренти, ПДВ, акцизів також будуть нараховуватись санкції.

Платникам податків не буде нараховуватись пеня.

Нарахована, але не сплачена за цей період пеня, буде списана.

З 18 березня вводиться мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок бізнесу.

Перевірки, які були розпочаті до 18 березня 2020 року і досі незавершені, тимчасово зупиняються.

Пояснення податкової служби: "Заборона не стосується перевірок, що стосуються бюджетного відшкодування.

До 30 березня 2020 року податкова оприлюднить оновлений план-графік перевірок".

До 1 липня 2020 року.

Продовжується термін подання річної декларації про майно і доходи.

Суму визначених до сплати податків можна перерахувати до 1 жовтня 2020 року.

Громадяни звільняються від сплати пені за несвоєчасну сплату комунальних послуг.

До 1 квітня 2021 року.

Зсуваються терміни обов’язкового використання касових апаратів (РРО).

Воно також відбуватиметься поетапно, але почнеться пізніше.

Так, впровадження електронних касових апаратів відкладається до 1 серпня 2020, зокрема.

Розширення їх застосування для окремих видів діяльності – до 1 січня 2021 року.

До 1 квітня 2021 року відтерміновується запровадження обов’язкового використання РРО для всіх платників єдиного податку другої – четвертої груп.

Податкові пільги та спрощення – логічний крок в кризових умовах.

Востаннє Україна йшла на такі вимушені кроки у 2014 році, коли вживала заходи в умовах антитерористичної операції.

Тоді парламентарі також послабили вимоги до сплати штрафів, звітності та перереєстрації компаній.

Майже завжди наслідок таких оперативних змін – тимчасова дезорієнтація бізнесу і підвищена потреба в оперативних роз'ясненнях податкової.

Вже зараз у підприємців виникають питання про те, чи будуть скасовані штрафи за несвоєчасну сплату податку на прибуток за 2019 рік, чому підтримка розповсюджується лише на споживчі кредити, і не стосується корпоративних та багато інших.

Наразі ЕП збирає усі питання підприємців в соціальних мережах і планує відповісти на ці питання за допомоги уповноважених органів трохи пізніше.

Додаткові питання можна поставити тут.

Чого хотів бізнес.

За останній тиждень багато профільних асоціацій та експертних платформ у своїх зверненнях до президента, парламенту та Кабміну озвучили низку антикризових пропозицій для бізнесу.

Схвалені парламентом заходи збігаються з рекомендаціям бізнесу, але далеко не повністю.

Одним з головних прохань бізнесу було зниження податкового навантаження на фонд оплати праці.

У своєму зверненні низка організацій на чолі з Інститутом податкових реформ запропонували знизити податкове навантаження для найбільш соціально незахищених верств населення та працівників, із заробітними платами до 2 мінімальних зарплат (9 446 грн.

– ЕП).

Дефолт не врятує, а доб'є українську економіку.

Експерти пропонують запровадити для них неоподатковану суму у розмірі 100% від МЗП.

На думку експертів, зниження податкового навантаження повинно відбуватися разом з іншими заходами, які мінімізують можливість зловживання цією нормою.

Також одна з пропозицій зводиться до того, щоб зменшити максимальну величину бази нарахування єдиного соціального внеску для заробітних плат до розміру 5 мінімалок (23 615 грн.

– ЕП), із обмеженням зростання максимальних пенсій.

Серед інших пропозицій експертів – звільнити від сплати ЄСВ ФОПів, кредитувати малих підприємців в максимально спрощеному форматі в рамках програми "5-7-9" та інше.

Крім цього, депутати не заборонили податківцям звертатися до бізнесу із запитами про надання податкової інформації, і не скасували оподаткування доходів від банківських депозитів як фізичних, так і юридичних осіб.

Ці заходи пропонувала Європейська Бізнес Асоціація (EBA).

Терміни на подання скарг в рамках адміністративного оскарження податкових рішень також залишились без змін.

"Вжитих заходів замало.

Сьогодні український бізнес не має достатнього запасу міцності для існування в умовах вимушених обмежень.

Якщо карантин затягнеться та спалах вірусу в країні буде високим, витримають не всі, а відновлення буде довгим", – повідомили ЕП в Українській спілці підприємців.

На думку СУП, мораторій потрібно продовжити до кінця року, а бізнес, який підпадає під обмежувальні заходи, але продовжує сплачувати заробітну плату своїм співробітникам, треба звільнити від сплати ПДФО та ЄСВ.

Серед пропозицій влади поки немає важливих послаблень для промисловості – галузі, яка зараз знаходиться в умовах, коли працівників виробництва не можна перевести на дистанційну роботу, зазначають в СУП.

"Саме ці підприємства є виробниками харчових продуктів та товарів першої необхідні.

І їхня робота – зараз надважлива", – резюмують у Спілці.

Ефект на бюджети: місцеві програли, державний виграв.

Вибірковий підхід влади до податкових преференцій можна коротко пояснити так: "допомогли бізнесу, мінімум нашкодили державному бюджету і невідомо що зробили з пенсійним фондом".

У пояснювальній записці до проекту закону йдеться про те, що реалізація законопроєкту "не потребуватиме додаткових видатків".

Це не зовсім так.

Перші, хто відчує ефект від нових правил – це місцеві бюджети.

Запроваджені пільги стосуються податку на нерухомість та плати за землю.

Ці податки надходять до місцевих бюджетів і міста найшвидше відчують недобір.

За попередніми розрахунками Асоціації міст України сума втрат місцевих бюджетів за зазначеними податками складе щонайменше 6,3 млрд грн.

З урахуванням вже запроваджених карантинних заходів втрати місцевих бюджетів можуть становити 15,6 млрд грн або 5,3% річних надходжень загального фонду місцевих бюджетів (без офіційних трансфертів), йдеться в розрахунках АМУ.

Причиною цих втрат буде те, що через скорочення притоку туристів міста не доотримують туристичний збір, а через зменшення ділової активності – єдиний податок.

Збільшення видатків на пенсії чи все-таки секвестр: як коронавірус змінить бюджет країни.

Другий – це державний бюджет.

ЕП уже писала про те, що зниження бізнес-активності через карантин вплине на доходи та видатки бюджету, але Мінфін поки що утримується від перегляду кошторису.

До недавніх пір бюджету загрожувала й інша діра.

Фінансовий результат НБУ за 2019 рік може бути гіршим, ніж прогнозувалося, і бюджет не отримає заплановані 40,7 млрд грн.

Можна сказати, що від останньої загрози депутати держбюджет врятували.

В ухвалений закон про підтримку бізнесу парламентарі внесли норму, яка змінює правила розподілу прибутку Нацбанку.

На перший погляд ця зміна технічна і малозрозуміла, і до підтримки бізнесу прямого відношення немає.

Проте додане слово "середньорічний" дозволить убезпечити бюджет від можливої дірки до 15 млрд грн.

"До цього часу НБУ розподіляв прибуток на кінець року.

Із формулюванням "середньорічний" НБУ заплатить стільки, скільки закладено в бюджеті", – пояснює співрозмовник ЕП в уряді.

Джерела ЕП в НБУ підвердили цей факт і додали, що це питання було узгоджене з МВФ під час останнього візиту місії.

Третій – Пенсійний Фонд.

Єдиний соціальний внесок – основне джерело його доходів.

За рахунок ЄСВ виплачуються пенсії.

Пільги із сплати єдиного внеску можуть призвести до скорочення доходів Пенсійного фонду, які будуть перекривати потім з того ж самого державного бюджету фактично за рахунок усіх платників податків.

Наскільки масштабною виявиться ця "діра", покаже час.