18 березня.
Конституційний суд України не задовольнив скаргу колишнього голови Вищого господарського суду України Віктора Татькова щодо заборони апеляційного оскарження ухвали про затримання з метою приводу.
Про це УНН повідомляє з посиланням на пресслужбу суду.
"Визначене положення ч.
5 ст.
190, п.
1 ч.
3 ст.
309 Кодексу якраз спрямоване на недопущення затягування розгляду питання про обрання стосовно підозрюваного чи обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, забезпечення обов’язковості виконання судового рішення, а також на запобігання порушенню розумних строків кримінального провадження.
Відтак, на думку Конституційного Суду, таке нормативне регулювання застосовується з легітимною метою, обумовлено необхідністю забезпечення раціональної процедури і є пропорційним та обґрунтованим", - йдеться у повідомленні.
Проте, водночас зазначається, що вказана законодавча заборона не позбавляє підозрюваного, обвинуваченого права на судовий захист.
Положення Кодексу не тільки встановлюють судовий контроль за дотриманням його прав і свобод під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу, продовження строку дії або зміну запобіжного заходу, а й передбачають інший механізм судового захисту - можливість подання заперечень проти ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу під час підготовчого провадження в суді.
До того ж, "дія ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу безпосередньо залежить, зокрема, від факту припинення протиправної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, оскільки така ухвала втрачає законну силу з моменту з’явлення підозрюваного, обвинуваченого до слідчого судді, суду (пункти 1, 2ˡ частини третьої статті 190 Кодексу)".
"Суд дійшов висновку, що процесуальні права та обов’язки учасників кримінального провадження з різним процесуальним становищем є неоднаковими, що зумовлено різними процесуальними функціями, які мають бути реалізовані під час кримінального провадження суб’єктами з відповідним процесуальним статусом", - зазначається у повідомленні.
Таким чином, Конституційний Суд України підкреслює, що "запровадивши оспорюваними положеннями Кодексу нормативне регулювання, законодавець забезпечив досягнення справедливого балансу між процесуальними правами та обов’язками сторін обвинувачення і захисту.
Таке регулювання забезпечує можливість сторонам довести свою позицію і найбільш ефективно реалізувати свої процесуальні права та обов’язки у кримінальному провадженні".
2 ст.
376, ч.
2 ст.
376-1 КК України.