Дезінформація йде з усіх боків: як Вікіпедія протидіє фейкам

Цю тему розкрило американське бізнес-видання Fastcompany.

Sapiens підготував адаптований переклад статті та дізнався в представника української Вікіпедії, як наші вікіпедисти протидіють фейкам.19 лютого 2020 року у США пройшли дев’яті дебати Демократичної партії США.

У них вперше взяв участь колишній міський голова Нью-Йорка, всесвітньо відомий мільярдер Майк Блумберг.

Через кілька хвилин після дебатів Блумберг «помер»: о 21:38 годині за місцевим часом користувач з ніком DQUACK02 на сторінці Блумберга у Вікіпедії додав такий текст англійською мовою:“death_date = {{Death date and age|2020|02|19|1942|02|14}}; |death_place = [[Las Vegas, Nevada]], U.

S.; |death_cause = [[Getting stabbed by Warren, Biden and Sanders]].”(Дата смерті – 19.02.2020, місце смерті – Лас-Вегас, Невада, США, причина смерті – заколотий Ворреном, Байденом і Сандерсом.)Вже за три хвилини інший користувач під ніком Cgmusselman видалив цю інформацію, коли скріншоти й іронічні твіти про «смерть» Блумберга вже почали поширюватися соцмережамии і у ЗМІ.

Це був приклад, після якого вкотре почали казати: Вікіпедії не варто довіряти, бо редагувати статті там може будь-хто.

Але це стало водночас і найкращим прикладом роботи онлайн-енциклопедії, коли кожен може швидко виправляти фейки і помилки, пише Fastcompany.

Більшість таких редагувань — це невеликі зміни, які вносять автори-волонтери у форму чи зміст тексту.

Серед таких правок бувають і шедеври, і вандалізм, каже той самий користувач під ніком Cgmusselman, а в житті — Чарлі Мюссельман, 73-річний фізик на пенсії зі штату Массачусетс.

Це він випадково помітив «смерть» Блумберга і швидко прибрав дезінформацію.

«Вага щирості, правди та доброї волі потроху поховає неправду та злобу», — каже він про фейки у Вікіпедії.Соцмережі створюють інструменти, «як у Вікіпедії»Глобальні компанії намагаються боротися з дезінформацією на платформах Facebook, You.

Tube і Twitter за допомогою ручного фактчекінгу, різних алгоритмів, точкових або масових блокувань, за допомогою штучного інтелекту, скарг користувачів.

А як щодо Вікіпедії, де контент може редагувати будь-хто?Вікіпедію не можна вважати повністю захищеною від маніпуляцій, але вона врешті виявилася справді надійним ресурсом, пишуть у статті Fastcompany.

Поки соцмережі намагаються оновлювати зовнішній вигляд, щоб і далі подобатися користувачам, Вікіпедія виглядає на їхньому фоні дещо архаїчно: дизайн має той самий, що й багато років тому.

Втім, це не заважає великим технологічним компаніям у боротьбі з фейками нерідко покладатися на Вікіпедію.

Наприклад, якщо у You.

Tube ви шукаєте відео про теорії змови, то можете натрапити на посилання, де у Вікіпедії розвінчують міфи про це і пояснюють, чому ці теорії є неправдивими.

Facebook теж іноді показує користувачам посилання на статті енциклопедії, коли ті клікають на публікації з сумнівних сайтів.

У компанії Twitter журналісту Fastcompany сказали, що невдовзі користувачі соцмережі зможуть додавати «контекстну інформацію до підозрілих твітів», «як у Вікіпедії».Авторитетним ЗМІ довіряють не завжди.

Один із принципів Вікіпедії — залишатися нейтральним ресурсом, який не рекламує жодних товарів чи послуг, не просуває інтереси політиків чи організацій.

Сама платформа існує завдяки добровільним пожертвам, а до розміщуваної інформації вимагають послання на авторитетні джерела.

В англомовних статтях часто радять посилатися на The Wall Street Journal, The New York Times, тощо.

Якщо один автор посилається на сумнівне джерело, його правки інший автор може швидко відхилити, аргументувавши свою позицію.

Але й «надійні джерела» часто піддають сумнівам.

Все вирішується в обговореннях з іншими авторами, і до спільного рішення можуть прийти колегіально.

«Усі вікіпедисти сперечаються про якість наших джерел», — сказав співзасновник платформи Джиммі Вельс на одній з дискусій про дезінформацію.

Всередині спільноти вікіпедистів є й окремі групи, які патрулюють спірні сторінки щодо вакцин, прибульців та різних форм псевдонауки.

Проте часом автори сторінок можуть самі «купитися» на клікбейтні заголовки у ЗМІ, процитувавши їх на сторінках Вікіпедії.

Щоб мінімізувати такі випадки, в англомовній версії сайту ведуть списки ЗМІ, які частіше за інші поширюють дезінформацію та які не варто цитувати.

У таких списках опинилися сайти Occupy Democrats, британський таблоїд Daily Mail та Breitbart News — американське ультраправе ЗМІ, яке часто поширює теорії змови.

Цей сайт звинувачували в поширенні замовних матеріалів на користь Дональда Трампа.

Волонтери Вікіпедії врахували й те, що провідні світові ЗМІ теж можуть поширити фейк, звинуватити когось без наявності доказів.

Наприклад, якщо про «корупцію» Хантера Байдена, сина колишнього віце-президента США, і напише The New Yorker чи ABC News, автору статті інші вікіпедисти порадять все ж не називати його «корупціонером», доки це не буде доведеним фактом.

Тролі й боти — виклик не тільки для соцмереж, а й для Вікіпедії, кажуть її автори.

Із намаганням внести у статті якісь неправдиві дані тут стикаються регулярно, намагаючись усунути неточності.

Простіше кажучи, на одного користувача-дезінформатора знайдеться кілька тих, хто чи не миттєво візьметься блокувати дивні, сумнівні або фейкові правки.

«Дезінформація йде до нас з усіх боків, і це важливий фактор, про який слід пам’ятати, коли цитуєте джерела», — каже Джиммі Вельс.

У Вікіпедії на цей рахунок є правило: різні точки зору можна давати, але будь-які твердження, цитати чи статистичні дані треба підкріплювати надійними джерелами, подавати все нейтрально, збалансовано.

Один з авторів розповів Fastcompany: він неодноразово відбивався від сторонніх намагань додати «неналежну» інформацію на сторінку «Скандал Трамп та Україна».

Туди наполегливо хотіли додати ім’я інформатора, який першим заявив про те, що саме обговорювали під час телефонної розмови лідери двох держав (Media.

Sapiens писав про це окрему статтю)..

Якщо ця людина хоче залишатися неназваною, то з етичних міркувань слід її не називати, каже вікіпедист.

«Тим паче, що немає жодного підтвердження тому, що особа, яку називають інформатором, насправді ним є», — каже він.

Fastcompany звертає увагу, як на сайті енциклопедії розставляють акценти у статтях, особливо на сторінках, які стосуються політики.

Наприклад, в обговореннях правок до сторінки Дональда Трампа можна натрапити на такі поради: «не ставте звинувачення у сексуальних домаганнях у головну частину», «не включайте жодних абзаців щодо психічного здоров'я Трампа».

Замість того, щоб назвати президента США «брехуном», там радять написати: «Трамп зробив багато помилкових чи оманливих заяв під час своєї кампанії та президентства.

Заяви були задокументовані, а ЗМІ часто називали це безпрецедентним явищем в американській політиці».А що в українській Вікіпедії?21 лютого 2020 року у ЗМІ почали з'являтися повідомлення про агресивну поведінку протестувальників і закидання камінням автобусу з евакуйованими з Ухані громадянами України та іноземцями, яких привезли на карантин у Нові Санжари на Полтавщині.

Цього дня у Вікіпедії «перейменували» населений пункт.

До фрази «адміністративний центр» додали фразу «селище бидлятини».

Правку швидко видалили, і невдовзі сторінка виглядала вже як і раніше, розповідає Media.

Sapiens вікіпедист Юрій Пероганич, гендиректор Асоціації підприємств інформаційних технологій України, співзасновник ГО «Творча еліта України».

Він оприлюднює щомісячні статистичні спостереження Вікіпедії.Згодом на тій самій сторінці була ще одна правка: селище Нові Санжари «перейменували» на «Бухань».

Ця зміна теж проіснувала недовго.

Автори енциклопедії відносять подібні правки до вандалізму, а класичним фейком це не назвеш, адже навіть ЗМІ роблять із цього хіба жартівливі новини..

Наприклад, у ЗМІ траплялися новини, що Вікіпедія «поховала» то президента СРСР Михайла Горбачова, то президента України Петра Порошенка.

На жаль, вандалізм можуть скоїти й навіть працівники новинних сайтів, каже Юрій Пероганич: «Деякі недобросовісні користувачі самі вносять вандальні правки, скріншотять їх, а потім роблять публікації з гучними заголовками, на зразок “Вікіпедія назвала пана такого-то таким-то-словом”, або “поховала” такого-то».Юрій Пероганич згадує ще один такий випадок: правки стосувалися одного педагога-краєзнавця.

Зареєстрований користувач пробував зіпсувати статтю, вставляючи в неї образливі слова.

Інший користувач кілька разів (оперативно, із затримкою найбільше в десять хвилин) виправляв вандальні правки.

Потім поскаржився адміністраторам, які оперативно й навічно заблокували вандала.

Але класичні фейки, які справді вводять в оману, не становлять загрози українській Вікіпедії, запевняє Юрій Пероганич: «Це зумовлено досить зрілим станом онлайн-енциклопедії, який визначається через розмір, популярність, а відтак і число читачів та редакторів.

Будь-хто дійсно може внести неправдиву інформацію в будь-яку статтю Вікіпедії, але й будь-хто може її виправити.

Можна образно уявити Вікіпедію як паркан, на якому можуть писати всі.

Але це паркан, на який дивляться мільйони очей, а кожне редагування, або образно – шар фарби, зберігається окремо».У Вікіпедії під час кожного найменшого редагування чітко фіксується, коли (дата і час редагування) хто (нік для зареєстрованих редакторів або IP-адреса для анонімних), що саме і в яку статтю вніс, каже пан Пероганич: «Грубі вандальні редагування, особливо якщо вони стосуються популярних статей, швидко помічаються і легко (одним кліком мишки) усуваються, а ніки або IP-адреси вандалів ефективно блокуються волонтерами-адміністраторами.

Важливо зазначити, що редактори Вікіпедії не вживають понять "правда" і "брехня", натомість оперують поняттями "інформація, підтверджена авторитетним нейтральним джерелом", або "інформація, не підтверджена таким джерелом"».Помітили помилку? Виправіть її!Один із патрульних української Вікіпедії, який просить не називати його імені, зауважує, що фейки на сайті все ж можуть існувати досить довго.

«Під фейками маються на увазі випадки вандалізму, коли у статтю вносять правки, яких там не має бути.

Їх можуть довго не виправляти, бо знайти надійні джерела інформації буває важко», — каже він.

Але Юрій Пероганич — іншої думки.

Він пояснює: щомісяця українську версію енциклопедії хоча б раз переглядає 10 мільйонів користувачів, серед яких багато й тих, хто сам вносить зміни на сторінки.

За таких умов вандалізм рідко залишається непоміченим, навіть у текстах вузької тематики або тих, які не часто потрапляють у заголовки ЗМІ.Крім текстів статей у Вікіпедії є простір, де проводять обговорення вмісту сайту.

Кожна стаття має сторінку обговорення, де будь-хто може висловити свої застереження, сумніви щодо вмісту тієї чи іншої публікації, каже експерт.

Є також загальний простір обговорення, так звана «Кнайпа».

Там можна висловлювати будь-які пропозиції, зауваження, звертатися по допомогу, роз'яснення, скаржитися на невірний, на вашу думку, вміст, чи дії інших редакторів.

«Що робити, коли ви помітили помилку в якійсь статті Вікіпедії? Негайно виправити її! Для цього шукайте посилання "редагувати", виправляйте і зберігайте зміни.

Якщо ви перед тим зареєструєтеся у Вікіпедії (створите власний обліковий запис), то виправлена вами стаття автоматично потрапить до вашого списку спостереження, і ви зможете помічати зміни, які будуть вносити до статті після вас, та при потребі одним кліком скасовувати такі зміни», — каже Юрій Пероганич.