Atlantic Council: Коронавірус може скоротити ВВП України на 15%

17:46, 20 березня 2020.

Фінанси.

Але якщо український уряд буде діяти негайно і швидко, найгіршого удару кризи ще можна уникнути.

На тлі продовження поширення пандемії коронавірусу у світі, глобальні фінансові ринки гостро скорочуються, а міжнародний економічний прогноз стає дедалі більш тривожним.

Нинішня паніка дуже нагадує обвал під час великої рецесії 2008-2009 з додаванням невизначеності через те, що економіки переходять в режим превентивної зупинки.

Будучи залежною від експорту сировини країною, що розвивається, Україна особливо уразлива перед такою кризою, - пише на сторінках Atlantic Council професор Каліфорнійського університету в Берклі Юрій Городніченко.

"Українська економіка зараз постала перед перспективною початку ідеального шторму, оскільки ціни й об'єми експорту падають, а внутрішнє споживання й виробництво падає на тлі безпрецедентного блокування, запровадженого по всій країні для боротьби з коронавірусом.

Український уряд повинен діяти швидко, щоб уникнути повторення скорочення ВВП на 15%, як це сталося в 2009 році", - йдеться в статті.

Підбадьорює те, що цього разу Україна може розраховувати на відносно надійні основи.

Банківський сектор в значно кращій формі, ніж у 2009 році.

Рівень державного боргу відносно низький.

А Національний банк України зібрав певні резерви.

Перші кроки теж були обнадійливими і вказували на розуміння Києва в потребі стимулювати економіку, ослаблюючи тягар бізнесу.

Разом з тим, великі масштаби глобальної кризи роблять великі економічні труднощі неминучими для України в найближчому майбутньому.

Що можуть зробити політики, щоб провести країну через шторм?.

Криза, що насувається, має кілька компонентів.

По-перше, з'явилася паніка на валютному ринку, на якому гривня вже переживає певне знецінення.

По-друге, зовнішній попит на українські товари падає.

По-третє, є численні побічні ефекти від скорочення експорту.

По-четверте, заходи, націлені не допустити поширення коронавірусу, будуть мати серйозний підривний вплив як на внутрішнє виробництво, так і на споживання.

На перші три компоненти є відносно стандартний рецепт рішення.

Четвертий вимагає певної креативності.

Вирішення проблеми з валютою критично важливе.

В часи паніки інвестори зазвичай ліквідують свої ризиковані позиції в таких країнах, як Україна, й переводять свої фінанси в безпечні гавані, такі урядовий борг США.

В результаті багато країн страждають від того, що їхні національні валюти дешевшають у співвідношенні до долара.

Сьогодні розрив між процентними ставками корпоративного боргу в країнах, що розвиваються, і процентними ставками короткострокового боргу американського уряду швидко збільшується.

В такому середовищі цілком виправдано вважати, що МВФ й інші міжнародні інститути, такі як Світовий банк і Єврокомісія будуть єдиними доступними джерелами іноземної валюти.

А тому відкриття нової програми МВФ і розблокування доступу до інших джерел повинно бути пріоритетом для України.

Український банківський сектор буде грати ключову роль у найближчі місяці.

Великі коливання у вартості гривні можуть мати безпосередній руйнівний вплив на українську економіку.

Банківський сектор може пережити багато стресу, якщо люди почнуть панічно знімати депозити.

Тому Нацбанк повинен забезпечити щедру ліквідність для українських банків, щоб гарантувати стабільну роботу сектору.

Зважаючи на те, що банки в Україні зараз в значно кращому стані, ніж будь-коли раніше, будь-які занепокоєння щодо платоспроможності повинні бути пом'якшені.

Нацбанк повинен рішуче виконати свою роль кредитора крайнього випадку.

Але при цьому йому не варто ослаблювати виправдані вимоги.

Оскільки прогнози щодо інфляції в Україні дуже сильно прив'язані до обмінного курсу, велике знецінення гривні може спричинити, що ці вони будуть погіршені.

А це призведе до посилення інфляції.

Якщо спроб вирішити проблему обмінного курсу не буде, Нацбанку доведеться використати свої резерви для стабілізації валютного ринку.

Він також бути готовим використати інструмент контролю капіталу, який виявився досить ефективним в 2014-2015 роках, щоб вгамувати будь-які ознаки наростання паніки.

Україні доведеться рахуватися зі скороченням експорту й внутрішньою рецесією, яка виникне в результаті.

Зі зменшенням зовнішнього попиту на українські товари, певне ослаблення гривні неминуче поглине частину негативного шоку.

Зрештою, в цьому суть плавучого обмінного курсу валюти.

Це перша лінія захисту.

Водночас, уряд повинен готувати підтримку для орієнтованих на експорт галузей, забезпечуючи їх податковими канікулами, позиками й іншими формами короткострокової допомоги, щоб індустрії змогли пережити кризу.

Звісно, ця підтримка повинна бути дуже прозорою й заснованою на чітких критеріях.

Уряду також доведеться допомагати найбільш нужденним громадянами, таким як сім'ї з низькими доходами, безробітні й хворі люди.

Вливання грошей в ці уразливі групи може не просто пом'якшити ширшу економічну кризу через стимуляцію споживацьких витрат, а й також допомогти цим категоріям населення пережити скрутні часи.

Щоб мати змогу профінансувати цю стратегію стимулювання, уряду України потрібно добиватися додаткового фінансування через відкриття програми МВФ.

Це відкриє шлях для інших ресурсів, таких як макроекономічна підтримка ЄС і позики Світового банку для інфраструктурних проектів.

Адже ці інститути вимагають, щоб спочатку Київ отримав програму від МВФ.

Швидкість і точність в цій справі критично важлива.

Оскільки в уряду України будуть обмежені ресурси для будь-якого стимулювання, реакція повинна бути швидкою, щоб зупинити кризу раніше, ніж вона охопить економіку.

Автор зауважує, що Україну чекають важкі часи попереду.

Але впадати у відчай не варто.

Уроки великої рецесії й інших криз говорять, що найгіршого можна уникнути.

Українському уряду не варто намагатися "винайти велосипед".

Замість цього він повинен використати доступні уроки й розробити швидку, рішучу відповідь на кризу.