Чи виводять іноземці гроші з України? Спойлер – ні

Негативний новинний фон сколихнув фінансовий ринок України.

Зафіксовано десятки випадків захворювання вірусом COVID-19 в Україні.

Уряд обмежує пересування країною.

Євросоюз закриває кордони.

Білорусь не змогла розмістити євробонди.

Фондові ринки США, Європи та Азії обвалилися на третину за декілька тижнів.

За відсутності адекватного фондового ринку в Україні першим на негативний новинний фон реагує валютний ринок.

Курс гривні до іноземних валют на готівковому ринку повернувся до мінімумів, яких не було з часів воєнного стану в грудні 2018 року.

Окремі політики та "експерти" почали говорити про втечу іноземних інвесторів з України, "обвал піраміди ОВДП" та можливий колапс у сфері державних фінансів.

Чи дійсно все так погано із залученням коштів до держбюджету, обслуговуванням боргів та довірою інвесторів до України?.

У часи кризи гроші тікають з ринків.

Економічна криза полягає перш за все у кризі довіри.

У спокійні часи зростання вартості активів відбувається на довірі та оптимістичних очікуваннях.

Банки впевненіше кредитують, споживачі стають розкутішими, у домогосподарств та бізнесменів з'являються накопичення.

Криза, яка почалася в 2020 році, була спричинена не фінансовими чинниками, а психологічними.

Карантини, закриття кордонів у зв'язку з коронавірусом та розрив промислових ланцюжків у глобалізованому світі може призвести до того, що чимало секторів економіки не зможуть функціонувати.

Усвідомлюючи, що у великого бізнесу почнуться проблеми, інвестори почали продавати акції компаній на фондових ринках.

Інші інвестори бачать падіння котирувань і також намагаються позбутися активів, що дешевшають, в тому числі суверенних облігацій.

За даними Інституту міжнародних фінансів, з 21 січня 2020 року, коли стало відомо про спалах COVID-19, іноземні інвестори вивели 41,7 мільярда доларів з акцій і облігацій країн, що розвиваються.

Інститут порівнює нинішню ситуацію з фінансовою кризою 2008 року.

Відтік коштів в значній мірі припав на акції компаній і в меншій мірі на облігації.

Інвестори побоюються, що компанії розвиткових економік особливо серйозно постраждають в результаті послаблення глобального економічного зростання.

В першу чергу інвестори позбуваються цінних паперів з низьким кредитним рейтингом і надають перевагу облігаціям стабільних країн.

Змінити тренд на ринках локально можуть певні кроки або вербальні інтервенції, наприклад, заяви перших осіб.

Так відбувається зараз, коли фондові ринки найбільших економік світу працюють у режимі "пили" на заявах урядів і центробанків про безпрецедентну фіскальну підтримку.

Змінити тренд на ринках глобально зможуть ті ж самі психологічні фактори.

Коли інвестори зрозуміють, що коронавірус відступив і бульбашки на ринках здулися до адекватного розміру, то почнуть знову купувати активи.

Інші інвестори також поспішатимуть придбати цінні папери, поки ті не подорожчали.

Останнє "ралі активів" тривало 11 років.

Куди можуть вкладати іноземці в Україні.

Коли говорять про іноземні інвестиції в Україні, то, узагальнено, йдеться про три типи інвестицій: внутрішні облігації, єврооблігації та капітальні інвестиції.

Внутрішні облігації (ОВДП).

Протягом 2018-2019 років Міністерство фінансів, емітент ОВДП, відчувало нечуваний попит саме на облігації внутрішньої державної позики, номіновані в гривні.

Їхніми покупцями були іноземні фонди.

Проте внутрішній ринок є обмеженим у обсязі та не може фінансувати уряд на довгий термін.

Для залучення коштів Мінфін також випускає євробонди, які також викупають іноземні інвестори.

Єврооблігації розміщуються в іноземній валюті, на довгий строк і, якщо дозволяє ситуація, під низькі відсотки.

Так, наприклад, перед початком кризи Україні вдалось залучити 1,25 мільярда євро за рекордно низькими ставками – 4,375%.

Третій тип інвестицій є менш відчутним з фінансової точки зору, але набагато кращий для держави в цілому.

Це капітальні інвестиції, які спрямовуються в реальний сектор економіки і несуть в собі мультиплікаторний ефект.

Високий попит на гривневі ОВДП з боку нерезидентів протягом останніх двох років пояснюється сукупністю декількох факторів – ціновою стабільністю, укріпленням курсу гривні та високою процентною ставкою НБУ.

ОВДП, номіновані в доларах та євро, купували українські комерційні банки, щоб "прилаштувати" валюту, отриману від депозитних вкладників.

Операції здійснюються через українські комерційні банки.

Розрахунки за операціями здійснюються винятково у національній валюті, тому іноземні інвестори продають валюту на міжбанку, таким чином сприяють її пропозиції.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ.

Частка іноземців в структурі портфеля ОВДП становить лише 14-15% і є співставною з іншими країнами.

Переважну кількість ОВДП тримає НБУ та банки.

Станом на 18 березня у власності нерезидентів знаходиться ОВДП на суму 123,184 млрд грн.

На початку місяця, 2 березня, ця цифра становила 126,4 млрд грн.

Місяцем раніше, 3 лютого, нерезиденти тримали ОВДП на 123,316 млрд грн.

У перший робочий день року, 3 січня, цей показник становив 115,779 млрд грн.

Вийти з ОВДП нерезиденти можуть, дочекавшись терміну погашення паперів, або перепродавши їх на вторинному ринку.

Масового виходу з облігацій іноземців за першим сценарієм очікувати не варто, оскільки строки їхнього погашення розтягнуті у часі рівномірно.

За інформацією НБУ, основний обсяг паперів іноземні інвестори купували з довгими термінами погашення.

"В інфляційному звіті, опублікованому НБУ в січні, йшлося про 64%-у частку паперів з терміном понад два роки в портфелі нерезидентів", – каже керівник відділу брокерського обслуговування клієнтів групи ICU Євгенія Грищенко.

Міф про масову втечу нерезидентів з ОВДП спростував заступник голови НБУ Олег Чурій.

"Якщо дивитися з початку минулого тижня, тобто з початку розгортання кризових явищ і до понеділка, тобто за п'ять робочих днів, загальний попит на іноземну валюту становив 2,1 мільярда доларів, з яких нерезиденти купили лише 8 мільйонів доларів.

Це навіть не 1% від загальної суми попиту на іноземну валюту", – розповів Чурій на пресбрифінгу.

За оцінкою інвестиційної компанії Concorde Capital, обсяг планових погашень ОВДП, куплених нерезидентами, в найближчі місяці становитимуть близько 4 млрд грн на місяць.

З панікою на ринках іноземного капіталу почалася паніка і в Україні – ставки облігацій внутрішньої держпозики на вторинному ринку почали зростати.

Станом на 11 березня вони підвищилися до 13,5-14% річних, хоча на аукціонах Мінфіну на первинному ринку за них давали близько 10% річних.

Вторинний ринок ОВДП в Україні є дуже низьколіквідним.

За словами керівника аналітичного департаменту Concorde Capital Олександра Паращія, єдиними покупцями ОВДП на вторинному ринку можуть виступати українські банки, але в багатьох банках стоять обмеження на покупку високоризикових цінних паперів (з рейтингом України).

"Так що основна надія на попит – з боку держбанків", – каже Паращій.

Однак нерезиденти поки не демонструють бажання виходити з українських ОВДП.

"Ймовірно, багато нерезидентів з самого початку були готові тримати ОВДП до погашення", – вважає Паращій.

Небажання продавати українські папери може обумовлюватися великим спредом між купівлею і продажем, вважають в ICU.

"На відміну від депозиту, ОВДП набагато більш ліквідний інструмент, і покупці на нього є завжди.

Але в період хвилювань, як зараз, покупці гранично обережні і різниця між купівлею і продажем значно розширюється.

Наприклад, зараз спред може досягати понад 5-6 процентних пунктів в прибутковості", – каже Грищенко.

За часів президентства Віктора Януковича купувати ОВДП міг Національний банк.

Згодом цю можливість заборонили на законодавчому рівні.

Член ради Нацбанку Віталій Шапран ініціював дискусію про необхідність проведення консультації зі співробітниками МВФ щодо практичної цінності відновлення операцій з купівлі Нацбанком ОВДП на вторинному ринку.

"Нацбанку заборонено купувати ОВДП на первинному ринку законом про НБУ, також заборонено фінансувати бюджет в будь-якому вигляді, тому сьогодні ми такі можливості не розглядаємо", – заявив заступник голови правління НБУ Олег Чурій.

12 березня обвал на світових ринках призвів до чергового зниження вартості єврооблігацій України – їхня прибутковість зросла на 1,5-3 процентних пункту.

Єврооблігації з погашенням в 2020 році стали котируватися за ставкою близько 8% річних, у 2023 році – 9,75%, в 2026-2027 роках – 10,1-10,2%, а "найдовших" з погашенням в 2032 році – майже 10%.

16 березня ставки підросли на 0,8-1,2 процентних пункту, 17 березня – ще на 0,3-0,7 п.

Особливо сильно зросла прибутковість найкоротших паперів з погашенням на початку вересня цього року – на 2,4 п.

п., до 10,4%.

Єврооблігації в євро, випущені в січні на 10 років під 4,375% річних і які котирувалися в середині лютого за 101% номіналу, за підсумками "чорного четверга" коштували 70,6%.

Україна отримала ці кошти одразу після випуску євробондів в повному обсязі.

"Вивести" ці інвестиції або забрати назад неможливо.

Проблема полягає в тому, що підвищення прибутковості євробондів і зниження їх вартості зменшує привабливість України як позичальника в очах майбутніх кредиторів.

Однак тут проблема не лише в Україні конкретно.

У ринків, що розвиваються – найгірший початок року за всю історію, пише Bloomberg.

З середини січня пандемія коронавірусу та падіння цін на нафту "стерли" майже 5 трлн доларів їх капіталізації, причому папери на ринках Колумбії, Греції і деяких інших країн впали більше ніж на 40%.

Під час кризи 2015 року Україна здійснила угоду з кредиторами, яка дозволила їй знизити вартість боргу і не оголосити дефолт.

Тодішня міністерка фінансів Наталія Яресько провела переговори з іноземними інвесторами, в результаті яких домовилася про скорочення суверенного і гарантованого державою боргу на 20%, або 3,6 млрд дол.

В рамках домовленостей Україна випустила особливі цінні папери – інструменти відновлюваної вартості (VRI) або ВВП-варанти.

Дохідність варантів прив'язали до показника ВВП України: із зростанням економіки країни інвестори можуть отримати більшу винагороду.

Виплати за VRI можливі з 2021 року.

Більш детально про ВВП-варанти можна почитати тут.

Після випуску варантів у 2015 році вони торгувалися погано – на рівні 30% від номіналу – інвестори не дуже сильно вірили в швидке економічне відновлення України.

Однак на хвилі новин про плани досягти зростання ВВП на 5-7% та відкриття ринку землі ціна варантів на початку 2020 року зросла до 120-130% номіналу.

В урядових та експертних колах почали називати VRI "бомбою уповільненої дії" та пропонувати або достроково викупити їх, або обміняти на євробонди.

Під час "чорного четверга" 12 березня стався обвал вартості українських ВВП-варантів.

За підсумками дня вони коштували близько 66,1% номіналу, хоча ще два з половиною тижні до цього за них давали 107,5% номіналу.

"Ще місяць назад ці папери були нашою проблемою, а зараз – це уже їхня проблема (тримачів ВВП-варрантів, – ЕП)", – жартував напередодні в розмові з ЕП один з високопосадовців, коментуючи падіння вартості паперів.

16 березня вартість ВВП-варантів досягла нового мінімуму з кінця лютого 2019 року – 62,2% від номіналу.

Зниження вартості варантів знову актуалізувало у експертних колах обговорення щодо доцільності їх викупу.

Проблема полягає у відсутності фінансування для цієї операції - на фоні кризи цілком ймовірно доведеться проводити секвестр державного бюджету.

Прямі іноземні інвестиції.

Ключова відмінність інвестицій в цінні папери від капітальних інвестицій - спекулятивний характер перших.

Їх ще називають "гарячим" капіталом.

Капітальні інвестиції надходять в акціонерний капітал підприємств та банків, фінансують будівництво, спрямовані на розширення бізнесу у реальному секторі економіки.

Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну в 2019 році становив 2,9 млрд доларів.

Велику частку в цій цифрі займає угода з придбання азербайджанською Bakcell у "МТС" телекомунікаційного бізнесу в Україні - ціна угоди становила 734 млн доларів.

Оперативних даних щодо відтоку капітальних іноземних інвестицій немає.

Оцінити масштаби закриття (або незакриття) українських представництв іноземних компаній можна буде лише після виходу квартального або річного звіту Держстату.